Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) замовник має право як виняток застосувати переговорну процедуру закупівлі у випадку закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу. Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. Питання у сфері захисту прав інтелектуальної власності врегульовано у відповідності до положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про авторське право і суміжні права». Зокрема, згідно ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається Кодексом та іншим законом. Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є зокрема наступні: право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законодавством. Згідно ч. 1 ст. 8 Закону «Про авторське право і суміжні права» об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори. Згідно ст. 1 «Про авторське право і суміжні права» аудіовізуальний твір - твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Відповідно до ст. 35 Закону «Про авторське право і суміжні права» об'єктами суміжного права є передачі (програми) організацій мовлення. Частиною другою статті 41 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо. Враховуючи, що телевізійні програми, які плануються придбати за визначенням належать до поняття об’єкту суміжного права (інтелектуальної власності) та встановлюються особливості передання майнових прав на відеограми та програми іншим особам, наявні підстави для застосування як винятку переговорної процедури закупівлі з підстав в тому числі необхідності проведення закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності.