1. В тендерній документації у розділі формальних помилок до формальних віднесено наступне: «- неповне або неправильне нумерування сторінок/аркушів, якщо таку помилку допущено механічно». Проте, ані тендерною документацією, ані Законом не передбачено нумерування сторінок документації тендерної пропозиції, до того ж – це є неможливим в силу того, що електронні майданчики розділяють документи пропозиції на розділи, наприклад: цінова пропозиція, документи відповідності, документи кваліфікації, технічні специфікації, кошториси… А встановлені замовником положення є хіба-що відлунням старих (допотопних) тендерних торгів. Може, вже пора повернутися в реальний час?! 2. Документація містить дуже багато вимог, що прямо суперечать нормам Закону про публічні закупівлі в частині недискримінації учасників. Сюди відносяться наступні вимоги замовника: а) пункт 3.1. таблиці 1 додатку 1, що передбачає: «під аналогічними договорами слід розуміти надання послуг з поточного ремонту доріг, замовниками яких були бюджетні установи» – це прямо суперечить нормам ч.3 ст.5 Закону; б) додаток 7, який передбачає подання *не менше 2-х договорів (аналогічних) – це прямо суперечить нормам абзацу 3 ч.2 ст.16 Закону; в) пункт 3.2. таблиці 1 додатку 1, що передбачає: «Учасник подає відгук від замовника щодо надання послуг, зазначених в аналогічних договорах (датовані не раніше дати виходу оголошення про закупівлю)» – з цього пункту випливає, що якщо учасник мав аналогічний договір із замовником, який на час виходу оголошення про закупівлю припинив свою діяльність, то такий учасник, навіть маючи відгук від останнього, датований до дати його припинення чи виходу оголошення, не може взяти участі в закупівлі, бо його пропозиція буде відхилена?!; г) пункт 2 таблиці 2 щодо зазначення в Статуті виду діяльності по предмету закупівлі, оскільки, по-перше, в Законі відсутні такі вимоги, по-друге, не є обов’язковим зазначення відповідного виду діяльності (якщо такий вид діяльності не підлягає ліцензуванню) в статуті задля участі в торгах і виконанню робіт за предметом закупівлі. 3. Незрозумілою є вимога замовника щодо надання «копії документу, який підтверджує статус та повноваження особи на підписання договору за результатами торгів»??!, оскільки право підпису договору може мати, за наявності різних обставин, декілька осіб: безпосередній керівник; особа, що виконує його обов’язки на час відсутності останнього (відпустка, відрядження, перебування на лікарняному тощо); інша особа у випадку зміни керівника… Тому вважаємо, що документ повинен вимагатися лише у відповідності до п.6 ч.1 ст.17 Закону – тобто на особу, яка підписала документи тендерної пропозиції або пропозиції переможця торгів. 4. Частиною 3 ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено: «Замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі». В інформації, розміщеній під таблицею 3, Ви цитуєте норму ч.3 ст.17 Закону, але, чомусь, в таблиці для переможця самі суперечите цій нормі, вимагаючи від Переможця документальне підтвердження по пунктах, що не визначені Законом: а) довідку по зведених відомостях АМКУ: це пункт 4 ст.17 Закону, а у Вас зазначено як пункт 3 ч.1 ст.17 Закону; б) інформацію про наявність (відсутність) антикорупційної програми і уповноваженого, при цьому, по-перше, пункту 10 в переліку ч.3 ст.17 Закону не значиться, по-друге, сама закупівля аж ніяк не дорівнює навіть 20 млн. грн. Зауважимо, що інформація за цим пунктом, згідно Закону, повинна надаватися у формі довідки в довільній формі лише учасником. 5. Уже скоро буде два роки як діє Закон України «Про публічні закупівлі», а у Вашій документації й дотепер йдуть посилання на Закон України «Про здійснення державних закупівель», конкурсні пропозиції та документацію конкурсних торгів. Задумайтесь над цим!!! 6. Закупівля оголошена замовником на 2 лоти, проте чомусь в проекті договору по лоту 2 йде посилання на Додаток 1 до договору за лотом 4? 7. Крім цього, не зовсім зрозумілою є вимога щодо подання пропозиції з урахуванням комплексної ціни за одиницю послуг? Постає питання: а як буде проводитись аукціон, якщо до нього буде допущено декілька учасників, котрі захочуть поторгуватися, а комплексна ціна пропозиції буде рівною або нижчою від кроку аукціону, який розраховується від очікуваної вартості кожного лоту закупівлі (40 тис. грн. по лоту 1 і 4,5 тис. грн. по лоту 2)? Аналізуючи Ваші закупівлі за 2016-2017 роки, а також і ті, що вже проведені у цьому році, можна припустити наступне: 1) тендерну документацію готують люди, що не орієнтуються в законодавстві (шо малоймовірно); 2) закупівлі готуються під певних, наперед визначених, учасників або звуженого кола учасників, які подають заздалегідь узгоджені між собою і замовником пропозиції без жодного натяку на торги на аукціоні; 3) замовником спеціально, за допомогою встановлення в документації вимоги щодо подання пропозиції з урахуванням комплексної ціни за одиницю послуг, вживаються заходи щодо уникнення конкурентності закупівель та відсіювання небажаних (сторонніх) учасників. Просимо розглянути ці зауваження та в добровільному порядку їх виправити у відповідності до норм Закону України «Про публічні закупівлі».

Можливо, суми цін за одиницю послуг може й будуть перевищувати кроки аукціонів. Проте, при торгах (на аукціоні), якщо учасник захоче виграти закупівлю й буде понижувати ціну пропозиції, то може статись така ситуація, що або ціна пропозиції вийде на нуль, або вже не буде більше куди понижати. Тоді як – учаснику вигравати закупівлю і працювати в повний збиток собі? А може, все-таки, доцільно було б відповідальним особам замовника не сидіти в кабінетах, а піти на дороги і хоча б орієнтовно підрахувати об’єми, як це роблять по всій Україні? Або ж інша пропозиція: замовник встановлює вимоги щодо подання учасником розрахунків вартості одиниць послуг (які потрібно було б завантажувати у розділах, що не розкриваються до аукціону, до-речі – така позиція не обумовлена замовником в документації), в той же час – замовник встановлює вимогу подання пропозицій учасниками відповідно до очікуваної вартості лотів, щоб потім за результатами аукціону укладати договір саме на ці суми – тобто суми, визначені в результаті торгів, а не на комплексну ціну за одиниці послуг.