Державні будівельні норми України «Захисні споруди цивільного захисту ДБН В.2.2-5:2023», затверджені Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 10.08.2023 № 702, встановлюють вимоги до проектування та будівництва захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів) та споруд подвійного призначення з захисними властивостями сховищ або протирадіаційних укриттів. АСЦО повинні відповідати Наказу МВС України від 08.02.2019 №93 та Постанові КМУ від 27.09.2017 №733. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 13 березня 2024, протоколом №1 розділу III засідання зареєстрованим в КМУ за № 9166/0/1-24 від 20.03.2024, вирішила Мінінфраструктури разом з ДІАМ та іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування: - посилити контроль за проектуванням, експертизою та прийняттям в експлуатацію будівель та споруд різного призначення у частині обов'язковості будівництва захисних споруд цивільного захисту та/або споруд подвійного призначення. - подати пропозиції щодо обов'язкового передбачення під час видач містобудівних умов та обмежень вимог щодо будівництва захисних споруд цивільного захисту та/або споруд подвійного призначення під час спорудження житлових будинків, адміністративних та промислових споруд; - обласним та Київській міській військовим адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування після прийняття в експлуатацію завершених будівництвом захисних споруд цивільного захисту та споруд подвійного призначення забезпечити їх обов'язкову первину технічну інвентаризацію як відповідних об'єктів нерухомого майна та постановку на облік відповідно до вимог законодавства. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» ДІАМ під час прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів перевіряється дотримання норм ДБН (В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» (далі - ДБН В.2.2-5:2023) затверджені наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 10.08.2023 № 702. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 року. Відповідно до пункту 24 Порядку, для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації та документ або інформація (реквізити платежу) про внесення плати. У той же час слід зазначити, що абзацом сьомим частини другої статті 39 Закону визначено, що акт готовності об’єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об’єкт застрахований). Згідно абзацу першого частини шостої статті 39 Закону, орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об’єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Частиною сьомою статті 39 Закону визначено перелік підстав згідно яких орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у видачі сертифіката. Додатково зазначаємо, що відповідно до абзацу четвертого частини сьомої статті 39 Закону, однією з основних підстав відмови у видачі сертифіката про готовність об’єкта до експлуатації є невідповідність об’єкта проектній документації на будівництво такого об’єкта та/або вимогам будівельних норм, у тому числі щодо дотримання вимог, передбачених розділом інженерно-технічних заходів цивільного захисту, вимог пожежної та техногенної безпеки. Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011. Відповідно до положень статті 41 Закону, державний архітектурно - будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (Лист ДІАМ до ГО № 652/04/13-24 від 31.01.2024). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва. Порядок здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень визначено Порядком державного фінансування капітального будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (далі - Порядок № 1764). Для здійснення видатків на капітальне будівництво за рахунок державних капітальних вкладень замовники подають до відповідних органів Казначейства документи, визначені пунктом 8 Порядку № 1764, а саме: - титул об'єкта - титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва (у разі фінансування у поточному році лише проектно-вишукувальних робіт); - договір підряду (контракт) з визначенням вартості будівництва, форм розрахунків за виконані роботи та майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту).У разі здійснення будівництва об'єкта кількома генеральними підрядниками договір підряду (контракт) подається окремо щодо кожного виконавця, для перехідних об'єктів - додатковий договір до договору підряду (контракту) на виконання робіт у поточному році; - наказ, рішення про затвердження проектно-кошторисної документації на чергу будівництва, пусковий комплекс або об'єкт; - інші документи згідно з нормативно-правовими актами. Механізм затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи визначено Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560. Проведення платежів визначені розділом ХІ «Здійснення видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів» Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 № 1407, зареєстрованого в Міністерстві України 17.01.2013 за № 130/22662 (далі - Порядок № 1407). Пунктом 11.2 Порядку № 1407 передбачено, що згідно із встановлених повноважень Казначейство здійснює контроль за наявністю відповідних бюджетних асигнувань для взяття бюджетних зобов'язань та відповідністю їх бюджетних зобов'язань певним бюджетним асигнуванням за їх економічними характеристиками, паспорту бюджетної програми. Відповідальність за взяті з порушенням бюджетного законодавства бюджетні зобов'язання та нецільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів згідно із законом. Відповідно до пункту 2.10 Порядку № 309 органи Казначейства не реєструють зобов'язання у разі: - недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами; - недотримання вимог щодо оформлення поданих документів. При невиконанні вимог відповідно до Постанови КМУ від 13.04.2011 №461 та ДБН А.3.1-9:2015, ДБН В.2.2.5-5:2023 п. 11.7 введення в експлуатацію ЗСЦЗ неможливо. ДІАМ не зможе надати сертифікат про готовність об’єкта до експлуатації. Державна казначейська служба України не оплатить грошові кошти. Державна аудиторська служба України (ДАСУ) протягом 2023 року провела перевірку використання бюджетних коштів витрачених на улаштування ЗСЦЗ, в тому числі на відповідність вимогам нормам ДБН В.2.2.5-5:2023 п. 11.7. При перевірці виявлені факти порушень законодавства. Постановою КМУ № 417 від 12 квітня 2024 передбачено створення комісії з розгляду проектів з будівництва, реконструкції, капітального ремонту захисних споруд цивільного захисту у закладах загальної середньої освіти. В разі недотримання вимог ДБН В.2.2.5-5:2023 п. 11.7 такі проекти погоджуватися комісією не будуть і субвенція на них не виділятиметься. Орієнтовна Вартість системи оповіщення становить 536 тис. грн. за одиницю (https://www.telegrafia.eu/en/download-pdf/), (ecobudbezpeka@ecobb.com.ua). Просимо внести зміни до ТД та ПКД з метою приведення їх до вимог чинного законодавства.

Шановний замовнику! Згідно ДБН В.2.2-5:2023 п. 11.7- Захисні споруди та СПП також мають забезпечуватися сигнально-гучномовними пристроями, що мають сповіщати населення у межах радіусу збору навколо таких споруд про небезпеку та необхідність прибути до захисної споруди та СПП, далі – «повітряна тривога», та відбій «повітряної тривоги». Таким чином сигнально-гучномовні пристрої повинні мати можливість передавати голосове повідомлення про небезпеку та необхідність прибути до захисної споруди та СПП. Сирена С-40 технічно не здатна передавати голосове повідомлення та не може вказати адресу де знаходиться укриття, таким чином люди не будуть знати де знаходиться укриття, що в умовах дефіциту часу під час повітряної тривоги, або обстрілів може привести до втрат серед мирного населення. Крім того, сирени С-40 не відповідають вимогам Постанови КМУ від 27 вересня 2017 р. № 733 «Про затвердження Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту». Просимо внести зміни до ТД та ПКД з метою приведення їх до вимог чинного законодавства.