Добрий день, шановний Замовнику! Вимоги, що містяться в Оголошенні на проведення спрощеної закупівлі є дискримінаційними, що унеможливлюють нашу участь. Вимогами пункту 4.12 документації для проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель передбачено, що учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/уповноваженої особи учасника. Разом з цим, звертаємо Вашу увагу, що частиною 2 статті 5 Закону визначено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Враховуючи вищевказане, повідомляємо про неможливість накласти КЕП або УЕП на окремі документи тендерної пропозиції та на тендерну пропозицію в цілому з огляду на наступне. Відповідно до частини З статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Частиною першою статті 37 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, зокрема на основі міжнародних договорів України. Частиною 1 статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов:  кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром – у разі надання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг);  кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір. Згідно з частиною З статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» порядок використання інформаційно- телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав. Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Тобто, щоб КЕП нерезидентів були визнані в Україні, спершу мас бути укладено відповідний міжнародний договір між Україною та відповідною країною нерезидента та мас виконуватись хоча б одна з умов, передбачених частиною 1 статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги». Однак на сьогодні з іноземними державами не укладено жодного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, а жоден кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави не виявив наміру підтвердити, що його діяльність відповідає вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги”. Тобто наразі технічної сумісності засобів ЕДП нерезидентів та систем ЕДП України не існує. Таким чином, враховуючи те, що учасником спрощеної закупівлі є нерезидент та те, що міжнародних договорів між Україною та країною реєстрації (походження) учасника щодо визнання на території України сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів нерезидентів не було укладено, наща компанія не має можливості використовувати КЕП або УЕП на території України та, відповідно накласти КЕП або УЕП на свою тендерну пропозицію або окремі документи у закупівлі. Таким чином, просимо внести в Оголошення зміни та доповнити наступним положенням: у разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (в тому числі у разі подання пропозиції учасником - нерезидентом/ переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов’язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, накладати електронний підпис, то він надає лист-роз’яснення в довільній формі, у якому зазначає законодавчі підстави щодо ненадання відповідних документів або ненакладення електронного підпису; або надає копію/ї роз'яснення/нь державних органів щодо цього. Вимогами пункту 4.12 документації для проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель передбачено, що учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/уповноваженої особи учасника. Разом з цим, звертаємо Вашу увагу, що частиною 2 статті 5 Закону визначено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Враховуючи вищевказане, повідомляємо про неможливість накласти КЕП або УЕП на окремі документи тендерної пропозиції та на тендерну пропозицію в цілому з огляду на наступне. Відповідно до частини З статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Частиною першою статті 37 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, зокрема на основі міжнародних договорів України. Частиною 1 статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що електронні довірчі послуги, що надаються відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють правові відносини у сфері електронних довірчих послуг в іноземних державах, визнаються в Україні електронними довірчими послугами того самого виду в разі відповідності хоча б одній з таких умов:  кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави відповідає вимогам цього Закону, що підтверджується центральним засвідчувальним органом (або засвідчувальним центром – у разі надання електронних довірчих послуг банками, іншими особами, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, операторами платіжних систем та/або учасниками платіжних систем, технологічними операторами платіжних послуг);  кваліфікований надавач електронних довірчих послуг внесений до Довірчого списку держави, з якою Україна уклала відповідний двосторонній або багатосторонній міжнародний договір. Згідно з частиною З статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги» порядок використання інформаційно- телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 № 60 затверджено Порядок взаємного визнання українських та іноземних сертифікатів відкритих ключів, електронних підписів, а також використання інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу для забезпечення визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав. Відповідно до пункту 6 цього Порядку Мінцифри для виконання функцій центрального засвідчувального органу забезпечує визнання в Україні електронних довірчих послуг, іноземних сертифікатів відкритих ключів, що використовуються під час надання юридично значущих електронних послуг у процесі взаємодії між суб’єктами різних держав, шляхом укладення відповідного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів. Тобто, щоб КЕП нерезидентів були визнані в Україні, спершу мас бути укладено відповідний міжнародний договір між Україною та відповідною країною нерезидента та мас виконуватись хоча б одна з умов, передбачених частиною 1 статті 38 Закону України «Про електронні довірчі послуги». Однак на сьогодні з іноземними державами не укладено жодного міжнародного договору України про взаємне визнання сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів, а жоден кваліфікований надавач електронних довірчих послуг іноземної держави не виявив наміру підтвердити, що його діяльність відповідає вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги”. Тобто наразі технічної сумісності засобів ЕДП нерезидентів та систем ЕДП України не існує. Таким чином, враховуючи те, що учасником спрощеної закупівлі є нерезидент та те, що міжнародних договорів між Україною та країною реєстрації (походження) учасника щодо визнання на території України сертифікатів відкритих ключів та електронних підписів нерезидентів не було укладено, наща компанія не має можливості використовувати КЕП або УЕП на території України та, відповідно накласти КЕП або УЕП на свою тендерну пропозицію або окремі документи у закупівлі. Таким чином, просимо внести в Оголошення зміни та доповнити наступним положенням: у разі якщо учасник або переможець не повинен складати або відповідно до норм чинного законодавства (в тому числі у разі подання пропозиції учасником - нерезидентом/ переможцем-нерезидентом відповідно до норм законодавства країни реєстрації) не зобов’язаний складати якийсь зі вказаних в положеннях документації документ, накладати електронний підпис, то він надає лист-роз’яснення в довільній формі, у якому зазначає законодавчі підстави щодо ненадання відповідних документів або ненакладення електронного підпису; або надає копію/ї роз'яснення/нь державних органів щодо цього.