Пунктом 9 проєкту договору вказано, що в разі не реєстрації ПОСТАЧАЛЬНИКОМ, якщо він є платником ПДВ, податкової накладної в ЄРПН ЗАМОВНИК вправі застосувати оперативно-господарську санкцію у вигляді недоплати 20% від суми вартості відповідної партії фактично поставленого товару. Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) – ч. 4 ст. 231 ГК України. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Своєю чергою, оформлення, реєстрація ПН / РК є податковим обов’язком. Відповідно до п.36.1. ст.36. ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно п. 37.1. ст.37 підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Таким чином, до невиконання податкового обов’язку не може застосовуватися господарсько-правова відповідальність, виконання податкового обов’язку не є предметом регулювання в межах договірних правовідносин. Аналогічна правова позиція наведена у Поставові Верховного Суду 13 квітня 2018 року по справі № 902/380/17, якою Верховний Суд, залишаючи в силі рішення попередніх інстанцій визначив: «Враховуючи викладене, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що зобов'язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит, не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору поставки зерна майбутнього врожаю від 10.06.2015 № ВИН011К-Ф, а є за своєю правовою природою податковими зобов'язаннями, які регулюються нормами ПК України та контролюються ДФС.» Відповідно, Замовник не має права застосовувати оперативно-господарську санкцію вказану у пункті 9 проєкту договору. Постачальник у випадку порушення порядку реєстрації чи оформлення податкової накладної,що призвели до втрати податкового кредиту Замовнику зобовязаний сплатити компенсацію вартості податкового кредиту, що мав бути нарахований за такою податковою накладною. Враховуючи вище викладене, прошу внести зміни до пункту 9 договору та викласти абзац у наступній редакції або підтвердити можливість внесення таких змін на єтапі укладання договору із переможцем торгів: В разі не реєстрації ПОСТАЧАЛЬНИКОМ, якщо він є платником ПДВ, податкової накладної в ЄРПН і вразі втрати внаслідок цього податкового кредиту Замовником, Постачальник зобов’язаний сплатити компенсацію вартості такого податкового кредиту.

Пунктом 30. Вказано, що Сторона, що потрапила під дію форс-мажору, зобов'язана не пізніше 3 днів з моменту його настання або припинення сповістити другу сторону про настання або припинення обставин, що перешкоджають виконанню Договору. Договір буде укладено в умовах військового стану, можуть трапитись будь які обставини, що можуть спричинити ускладнення у виконанні зобов’язань по договору. Сторона договору може не встигнути отримати підтверджуючі документи у вказаний строк та/або не мати технічної можливості повідомити іншу сторону договору про такі обставини. Враховуючи вище викладене, прошу внести зміни у пункт 30 та збільшити строк сповіщення для постраждалої сторони виклавши пункт договору у наступній редакції або підтвердити можливість внесення змін на етапі укладання договору: 30. Сторона, що потрапила під дію форс-мажору, зобов'язана не пізніше 7 днів з моменту його настання або припинення сповістити другу сторону про настання або припинення обставин, що перешкоджають виконанню Договору.

В Україні діє Постанова КМ України №187 від 03.03.2022 року "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" (далі - Постанова). Недотримання мораторію будь-якою із сторін має наслідок: нікчемність договору. Просимо доповнити проєкт договору пунктом або підтвердити можливість внесення на єтапі укладання договору: Сторони підтверджують та гарантують, що на них не розповсюджується дія мораторію, визначеного Постановою КМ України №187 від 03.03.2022 року "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації", а у випадку змін наведених гарантій, зобов'язані невідкладно, але не пізніше 3 днів інформувати письмово іншу сторону про такі зміни, що дає право для розірвання договору іншою стороною в односторонньому порядку без застосування будь-яких санкцій за це.

В Україні продовжує діяти довідка ТПП України, яка визначає воєнний стан, введений через військову агресію рф проти України з 24.02.2022 форс-мажором до припинення воєнного стану. Через наведене, пропонуємо деталізувати умови форс-мажору (підтвердити таку можливість при укладанні договору з переможцем) в контексті триваючої військової агресії рф проти України як такі, що визнаються сторонами форс-мажором виключно за умов, що: такі обставини настали після укладання договору, прямо (безпосередньо) впливають на можливість сторони виконувати зобов'язання за договором та підтверджені відповідними доказами.