Вих. №1 від 24/01/2024 року. Державна аудиторська служба України 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4 Факс: 63-25-83 тел.: (044) 425-09-24 Електронна адреса: post@dasu.gov.ua Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області вул. Смілянська, 120/1, м. Черкаси, 18000 Телефон (0472) 55-30-96 Електронна пошта 262300@dasu.gov.ua Ідентифікатор закупівлі: UA-2024-01-03-003625-a Заява про порушення замовником закупівлі Електрична енергія, законодавства у сфері публічних закупівель Фізичною особою-підприємцем Моргун Артемом Костянтиновичем здійснюється моніторинг публічних закупівель, які проводяться органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на території України. Фізичною особою-підприємцем Моргун Артемом Костянтиновичем проаналізовано закупівлю UA-2024-01-03-003625-a (надалі – закупівля) на предмет Електрична енергіящодо її відповідності нормам законодавства у сфері публічних закупівель. У процесі аналізу виявлено ряд порушень закупівельного законодавства Замовником, а саме Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (надалі – Замовник). Встановлено такі порушення: 1. Відповідно до Тендерної документації Замовника «Для забезпечення безперервного надання послуг з постачання електричної енергії в умовах можливого надзвичайного стану в енергетиці, Постачальник повинен мати можливість здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в необхідному обсязі та якості, що за належних умов забезпечать безперебійне постачання для задоволення попиту на споживання електричної енергії Споживачем (з врахування ПКМУ від 27 жовтня 2023 р. № 1127), для чого необхідно підтвердити наявність (завірену копію) у постачальника діючого (на день оприлюднення оголошення про тендерну закупівлю): - договору з імпорту електричної енергії (крім РФ, РБ) дійсного на 2023-2024 рр.» та «Підтвердження наявності у постачальника досвіду виконання договору з імпорту електричної енергії крім РФ, РБ. Довідка про обсяги електричної енергії поставленої за зовнішньоекономічними контрактами, яка видана НЕК ПРАТ УКРЕНЕРГО до дня оприлюднення оголошення про закупівлю.». Для постачання предмету закупівлі, в тому числі безперебійного та навіть у період дії воєнного стану, здійснювати поставку електричної енергії достатньо із договорами оптового ринку, тобто без наявності договору з імпорту електричної енергії, що свідчить про встановлення Замовником дискримінаційної вимоги, оскільки прийняти участь у вказаній закупівлі змогли тільки учасники, що такі договори мають. 2. Відповідно до Тендерної документації учасник має надати: «3.1. Оригінал сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) / ДСТУ ISO 9001:2018 «Системи управління якістю. Вимоги», виданого на ім‘я учасника закупівлі та чинного на момент подачі тендерної пропозиції, або іншого сертифікату відповідності національному стандарту, що установлює вимоги до системи управління якістю та виданого на ім‘я учасника закупівлі у відповідності до міжнародних норм та вимог Національної агенції з акредитації України, та чинного на момент подачі тендерної пропозиції. Наданий документ повинен відповідати предмету закупівлі.». Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі змогли суб'єкти господарювання, які змогли надати сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 , ДСТУ ISO 14001:2015, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання в якого такого сертифікату немає. Частиною першою статті 5 Закону визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель. Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Відповідно до абзацу першого пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Частиною четвертою статті 22 Закону передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги частини четвертої статті 5 та частини четвертої статті 22 Закону, якими передбачена недискримінація учасників, пов'язані з його участю у Процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені частиною першою статті 5 Закону. У- зв’язку з втратою чинності з 01.01.2018 року Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» та «Переліку продукції що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 за №28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за №466/10746, товар, що є предметом закупівлі «згідно коду ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія)» обов’язковій сертифікації в Державній системі сертифікації України не підлягає. Також, вказану позицію підтримує ПОСТІЙНО ДІЮЧА АДМІНІСТРАТИВНА КОЛЕГІЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПРО ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ у Рішенні від 25.04.2023 № 5365. Враховуючи вище викладене, Замовник порушив закупівельне законодавство в частині складання тендерної документації. 3. Відповідно до Тендерної документації учасник має надати: «3.2. Оригінал сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання», виданого на ім‘я учасника закупівлі у відповідності до міжнародних норм та вимог Національної агенції з акредитації України, та чинного на момент подачі тендерної пропозиції, або іншого сертифікату відповідності національному стандарту, що установлює вимоги та настанови щодо використання до системи енергетичного менеджменту та виданого на ім‘я учасника закупівлі у відповідності до міжнародних норм та вимог Національної агенції з акредитації України, та чинного на момент подачі тендерної пропозиції. Наданий документ повинен відповідати предмету закупівлі.» Згідно положень Національного стандарту України "Системи енергетичного менеджменту.Вимоги та настанова щодо використання": "Мета цього стандарту полягає в наданні можливості організації створити системи і процеси, необхідні для постійного поліпшення енергетичної результативності, охоплюючи енергетичну ефективність, використання енергії та споживання енергії. Цей стандарт установлює конкретні вимоги до системи енергетичного менеджменту (СЕнМ) організації. Успішне застосування СЕнМ підтримує культуру прихильності поліпшення енергетичної результативності, яка залежить від прихильності на всіх рівнях організації, особливо від прихильності вищого керівництва. У багатьох випадках це призводить в організації до зміни її культури. Цей стандарт можна застосувати до діяльності, що здійснюється під контролем організації. Його застосування може бути пристосовано так, щоб відповідати специфічним вимогам організації, охоплюючи складність П систем, ступінь документованості інформації та наявні ресурси. Цей стандарт не застосовують ні до використання продукції кінцевим споживачем поза сферою застосування і меж СЕнМ, ні до проектування поза зв'язками з будівлями, спорудами, системами або процесами, що використовують енергію. Цей стандарт можна застосувати до проектування і закупівель будівель, споруд, мереж, обладнання, систем або процесів, що використовують енергію в рамках сфери застосування і меж СЕнМ." (посилання http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc- page.html?id_doc=90178 ). Крім того, згідно ст.12 Закону України "Про енергетичну ефективність": "Стаття 12. Системи енергетичного менеджменту 1. Системи енергетичного менеджменту впроваджуються з метою: 1) аналізу споживання паливно-енергетичних ресурсів; 2) планування, реалізації та моніторингу результатів впровадження енергоефективних заходів; 3) досягнення цілей Національного плану; 4) виконання інших заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності споживачів енергії. Системи енергетичного менеджменту впроваджуються відповідно до вимог національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними стандартами. Сертифікація систем енергетичного менеджменту здійснюється органами з сертифікації, акредитованими в Україні згідно із законом. Сертифікація систем енергетичного менеджменту є добровільною, крім випадків, передбачених цим Законом. 2. Органи державної влади, підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління, запроваджують та забезпечують функціонування систем енергетичного менеджменту в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 3. Органи місцевого самоврядування впроваджують системи енергетичного менеджменту з урахуванням примірного положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Рішення про запровадження системи енергетичного менеджменту та затвердження положення про систему енергетичного менеджменту приймається відповідною радою. З метою виконання функції системи енергетичного менеджменту електропостачальники, постачальники природного газу, теплопостачальні організації надають за запитом органу місцевого самоврядування інформацію про обсяги поставленої ними енергії та інформацію про спожиту енергію споживачами, розміщеними в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, з урахуванням законодавства про захист персональних даних та забезпечення комерційної таємниці. Згідно п.2 Постанови КМУ від 23 грудня 2021 р. № 1460 "Про впровадження систем енергетичного менеджменту" Кабінет міністрів України постановляє впровадити системи енергетичного менеджменту лише: "Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у м. Києві державним адміністраціям, підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери управління органів державної влади". Таким чином, більшість потенційних учасників не входить до переліку суб'єктів господарювання, які зобов'язані впровадити системи енергетичного менеджменту. Отже, вимога Замовника не є обґрунтованою та необхідною, а її невиконання буде підставою для відхилення. Вищезазначений сертифікат ДСТУ ISO 50001:2020 не має жодного відношення до даної закупівлі і жодним чином не впливає на кваліфікаційні критерії предмета закупівлі, а також не дає замовнику додаткової гарантії щодо постачання товару. 4. Відповідно до Тендерної документації учасник має надати: «3.3. Оригінал сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 (ISO/IEC 27001:2013; Cor 1:2014, IDТ) «Інформаційні технології. Методи захисту. Системи управління інформаційною безпекою. Вимоги», виданого на ім‘я учасника закупівлі у відповідності до міжнародних норм та вимог Національної агенції з акредитації України, та чинного на момент подачі тендерної пропозиції, або іншого сертифікату відповідності національному стандарту, що установлює вимоги до інформаційних технологій, методів захисту, системи управління інформаційною безпекою та виданого на ім‘я учасника закупівлі у відповідності до міжнародних норм та вимог Національної агенції з акредитації України, та чинного на момент подачі тендерної пропозиції. Наданий документ повинен відповідати предмету закупівлі.». З 1 листопада 2019 вступило в дію ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 на заміну ISO 27001:2013 (пп.2 п.2 наказу ДП "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ І НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР ПРОБЛЕМ СТАНДАРТИЗАЦІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЯКОСТІ" від 16.10.2019 № 312 "Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправок до національних стандартів"). Отже, Замовник умисно зазначив вказану вимогу Тендерної документації задля зменшення потенційного кола учасників, оскільки прийняти участь у вказаній закупівлі змогли лише ті учасники, що завчасно отримали вказаний сертифікат, який станом на момент періоду подання пропозицій не видається, оскільки наказ затверджуючий його втратив свою чинність, що свідчить про порушення вимог діючого закупівельного законодавства. 5. Відповідно до Тендерної документації учасник має надати: «3.4. Оригінал сертифікату відповідності вимогам ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT) «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування», виданого на ім‘я учасника закупівлі у відповідності до міжнародних норм та вимог Національної агенції з акредитації України, та чинного на момент подачі тендерної пропозиції, або іншого сертифікату відповідності національному стандарту, що установлює вимоги та настанови щодо застосування до системи управління щодо протидії корупції та виданого на ім‘я учасника закупівлі у відповідності до міжнародних норм та вимог Національної агенції з акредитації України, та чинного на момент подачі тендерної пропозиції. Наданий документ повинен відповідати предмету закупівлі.». По-перше, Замовник в Документації, жодною мірою не надав обґрунтування, щодо необхідності надання вищезгаданих сертифікатів, та не було пояснення, яке відношення вони мають безпосередньо до предмету закупівлі, яким є постачання електричної енергії. Відповідно, жодні ДСТУ та ТУ не передбачають обовʼязковість виробника чи постачальника мати вищезгадані сертифікати ISO. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону, у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби). Варто відмітити, що вищезгадані сертифікати, не мають до предмету закупівлі жодного відношення, та не підтверджують якість та відповідність технічним характеристикам. Виходячи з наведеного, взяти участь у Процедурі закупівлі зможуть суб'єкти господарювання, які нададуть сертифікати ДСТУ ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016, IDT) щодо використання системи управління щодо протидії корупції, який виданий учаснику закупівлі; Ч. 1 чт. 44 Закону передбачає, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. Відповідно до ст. 164-14. Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст.1122), порушення порядку визначення предмета закупівлі; несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації; тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону; розмір забезпечення тендерної пропозиції, встановлений у тендерній документації, перевищує межі, визначені законом; неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі; неоприлюднення або порушення порядку оприлюднення інформації про закупівлі, що здійснюються відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"; ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом; порушення строків розгляду тендерної пропозиції - тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює моніторинг закупівель у відповідності до статті 8 Закону. Разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 8 Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності інформація, отримана від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. На підставі вищевикладеного – ПРОШУ: 1. Почати, у відповідності до статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг закупівлі UA-2024-01-03-003625-a. 2. Зобов’язати замовника зазначеної закупівлі здійснювати закупівлю у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». 3. Після проведення перевірки закупівлі звернутися до суду по притягненню посадових осіб, винних у порушенні вимог законодавства. 4. Відповідно до законодавства вжити заходів в разі, якщо замовник не усуне порушення. 5. Додати замовника закупівлі в план перевірки на наступний звітній період. 7. Здійснювати моніторинг усіх закупівель, що будуть оголошені замовником зазначеної закупівлі. 8. Надати інформацію про останні контрольні заходи проведені в замовника торгів. Про результати розгляду цієї скарги повідомити заявника письмово у строки та порядку, передбачені чинним законодавством. Фізична особа-підприємець Моргун А.К.