Рішення замовника: Вимога відхилена

Шановний Учаснику!

Визначення правових та економічних засад здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). Метою Закону та Особливостей є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників. Також звертаємо увагу, що однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісної тендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприяє високому рівню конкуренції на ринках торгівлі, а положення тендерної документації захищають інтереси замовників та постачальників.
Процес постачання електричної енергії є складним та суттєво відрізняється від процесу постачання звичайних товарів повсякденного споживання. Порядок постачання електричної енергії споживачу врегульовано рядом нормативно-правових актів, в тому числі «Правилами роздрібного ринку електричної енергії» які затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312. Пункт 8.3.6. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачає, що «Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного цими Правилами та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим Регулятором.
Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежно від того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником».
Пункт 8.3.17. цих Правил передбачає, що «Учасники роздрібного ринку, які обслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз’яснення та інформацію, передбачену законодавством.
У центрі обслуговування споживачів має бути організоване єдине вікно для прийому та видачі документів щодо надання послуг учасниками роздрібного ринку, а також може бути створений інформаційно-консультаційний центр та кол-центр, які функціонують відповідно до вимог, установлених Регулятором.
Для учасників роздрібного ринку, які обслуговують менше 50000 споживачів, створення центрів обслуговування споживачів не є обов’язковим. У такому разі функції центра обслуговування споживачів, зокрема щодо забезпечення дотримання визначеного цими Правилами порядку розгляду звернень/скарг/претензій споживачів, покладаються на окремий структурний підрозділ (посадову особу) учасника роздрібного ринку».
Таким чином, у відповідності до вимог вищезазначених положень п. 8.3.6 та п.8.3.17 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» електропостачальник зобов‘язаний проводити особистий прийом споживачів. А споживач в свою чергу має право на особистий прийом та на оперативне вирішення проблемних питань, які можуть виникнути в процесі виконання договору про постачання електричної енергії. Територіальна віддаленість електропостачальника робить фактично неможливим реалізацію таких прав споживача електричної енергії, оскільки реалізація права споживача на оперативне отримання інформації та документів від електропостачальника потребуватиме виїзду у відрядження на значні відстані, значних витрат робочого часу та коштів. При цьому, будь-який електропостачальник має право та можливість відкрити свій територіальний підрозділ на території будь-якої області України.
Окремо зазначаємо, що наказом Мінекономрозвитку України від 20.05.2014 № 573 Про прийняття національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами, затвердження національних стандартів України, скасування національних стандартів України та міждержавних стандартів в Україні, прийнято національний стандарт ДСТУ EN 50160:2014 "Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення (EN 50160:2010, IDT)" (далі - стандарт ДСТУ EN 50160:2014).
Даний стандарт був прийнято у 2014 році.
Сфера застосування стандарту ДСТУ EN 50160:2014: «Цей стандарт установлює терміни та значення для основних характеристик напруги в точках приєднання користувачів до електричних мереж змінного струму низької, середньої та високої напруги загальної призначеності в нормальних умовах експлуатування. Цей стандарт установлює норми або значення, у межах яких можна знайти очікувані характеристики напруги на будь-якому терміналі живлення електричних мереж загальної призначеності, але не визначає типову ситуацію, яку зазвичай спостерігає окремий користувач мережею електропостачання».
Об’єкт стандартизації стандарту ДСТУ EN 50160:2014 - терміни, а також значення характеристик напруги електропостачання щодо:
a. частоти;
b. рівня;
c. форми кривої;
d. симетрії лінійних напруг.

У 2017 році, на виконання зобов’язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, було прийнято Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII (далі – Закон про ринок ЕЕ), який спрямований на імплементацію актів законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики, а саме Директиви 2009/72/ЄС про спільні правила внутрішнього ринку електричної енергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС, Регламенту (ЄС) 714/2009 про умови доступу до мережі транскордонного обміну електроенергією та скасування Регламенту (ЄС) 1228/2003, Директиви 2005/89/ЄС про заходи для забезпечення безпеки інвестування до системи електропостачання та інфраструктури, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року про доброчесність та прозорість на оптовому енергетичному ринку та рішеннями Ради міністрів Енергетичного Співтовариства.
Законом про ринок ЕЕ передбачено:
2. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:
1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;
2) правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку;
3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;
4) кодексом комерційного обліку;
5) правилами роздрібного ринку;
6) іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 56 частини 1 статті 1 Закону про ринок ЕЕ: «оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності».
Частина 6 статті 2 Закону про ринок ЕЕ: «Кодекс системи передачі та кодекс систем розподілу визначають, зокрема, порядок планування розвитку системи передачі та систем розподілу; умови та порядок доступу до системи передачі/розподілу, умови та порядок приєднання до системи передачі/розподілу, характеристики та порядок надання допоміжних послуг оператору системи передачі, порядок оперативного планування; порядок управління та експлуатації системи в нормальних та аварійних режимах; стандарти операційної безпеки, критерії, що застосовуються оператором системи передачі для диспетчеризації генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів, порядок диспетчеризації розподіленої генерації та умови надання пріоритетності об’єктам електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії».
Відповідно до пункту 11.4.1. постанови НКРЕКП «Про затвердження Кодексу систем розподілу» від 14.03.2018 № 310: «ОСР повинен дотримуватися затверджених Регулятором показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу електричної енергії та якості електричної енергії».
…
11.4.5. Якість електричної енергії характеризується фізичними параметрами поставленої споживачу електричної енергії та їх відповідністю встановленому стандарту.
11.4.6. Параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ EN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення» (далі - ДСТУ EN 50160:2014).
11.4.7. Стандартна номінальна напруга Uп для мереж низької напруги загального призначення має значення 220 В між фазним і нульовим проводом або між фазними проводами:
для трифазних чотирипровідних мереж: Uп = 220 В між фазним та нульовим проводом;
для трифазних трипровідних мереж: Uп = 220 В між фазними проводами.
Зміна напруги не повинна перевищувати ± 10 % від величини номінальної напруги.
11.4.8. Частота напруги електропостачання для мереж низької напруги має бути в межах:
1) для систем, які синхронно приєднані до ОЕС України - 50 Гц ± 1 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц + 4 % ( 6 %) протягом 100 % часу;
2) для систем без синхронного приєднання до ОЕС України - 50 Гц ± 2 % протягом 99,5 % часу за рік та 50 Гц ± 15 % протягом 100 % часу.
11.4.9. Показник довготривалого флікера (мерехтіння), спричиненого коливанням напруги, для мереж низької напруги має бути меншим або рівним 1 для 95 % часу спостереження.
11.4.10. 95 % середньоквадратичних значень складника зворотної послідовності напруги електропостачання, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути в межах від 0 % до 2 % від складника напруги прямої послідовності.
11.4.11. 95 % середньоквадратичних значень напруги кожної гармоніки, усереднених на 10-хвилинному проміжку, для мереж низької напруги мають бути меншими або рівними наступним значенням:
Непарні гармоніки Парні гармоніки
не кратні 3 кратні 3
порядок відносна амплітуда порядок відносна амплітуда порядок відносна амплітуда
5 6,0 % 3 5,0 % 2 2,0 %
7 5,0 % 9 1,5 % 4 1,0 %
11 3,5 % 15 1,5 % 6…24 0,5 %
13 3,0 % 21 0,5 %
17 2,0 %
19 1,5 %
23 1,5 %
25 1,5 %
11.4.12. Сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень напруги електропостачання, ураховуючи всі гармоніки до 40-ї включно, для мереж низької напруги має бути меншим чи рівним 8 %.
11.4.13. Показники якості електричної енергії для мереж середньої та високої напруги, методи випробування та інші характеристики якості електроенергії наведені у ДСТУ EN 50160:2014.
11.4.14. Перелік показників якості електропостачання повинен зазначатися у договорі про надання послуг з розподілу електричної енергії.
11.4.15. ОСР надає споживачам компенсації за недотримання показників якості електропостачання у розмірі та порядку, що встановлені Регулятором.
11.4.16. ОСР повинен оприлюднити на власному вебсайті інформацію щодо величин показників якості електропостачання, розмірів компенсацій та порядку їх надання».
Виходячи з наведеного вище, відповідальним за якість електричної енергії відповідно до ДСТУ EN 50160: 2014 є оператор системи розподілу. Отже, положення ДСТУ EN 50160: 2014 не стосуються постачальника електричної енергії, що хоче бути учасником процедури закупівлі. Тобто Ваше посилання на ДСТУ EN 50160: 2014, як постачальника електричної енергії є неправомірним, оскільки вимоги ДСТУ EN 50160: 2014 стосуються оператора системи розподілу.
Вважаємо, що наш намір, як замовника торгів, реалізувати свої законодавчо закріплені права на проведення особистого прийому посадовими особами постачальника електричної енергії та оперативний розгляд і вирішення звернень, скарг і заяв, отримання необхідної передбаченої законодавством інформації безпосередньо у електропостачальника під час особистого прийому, не може вважатись дискримінаційною вимогою та жодним чином не порушує вимоги статті 5 Закону і не суперечить вимогам законодавчих актів України. Також вважаємо, що електропостачальник не має права позбавляти споживача можливості у зручний для споживача спосіб реалізувати свої права, передбачені «Правилами роздрібного ринку електричної енергії», а навпаки зобов’язаний вжити усіх необхідних заходів для реалізації цих прав. В тому числі шляхом створення на територіях, де від має намір обслуговувати споживачів електричної енергії власних структурних підрозділів.
Крім того, ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством, та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Таким чином, замовник не вважає встановлену вимогу дискримінаційною та такою, що обмежує коло учасників, а також те, що вимоги тендерної документації порушують законодавство у сферу публічних закупівель.