Відповідно до вимог Оголошення, Замовник вимагає від учасників надання "У складі пропозиції надати ліцензію на право оптової та роздрібної торгівлі пальним." Вимога щодо наявності В УЧАСНИКА ліцензій одночасно на право зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, носить дискримінаційний характер, оскільки обмежує в праві на участь тих учасників, які не мають власних АЗС та здійснюють свою діяльність на умовах партнерських договорів, що є порушенням принципів здійснення закупівель. Вимога щодо наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та на зберігання пального обмежує учасників-партнерів АЗС які здійснюють продаж талонів на пальне та отримали лише ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі. Ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним отримується на кожне місце торгівлі окремо. Відповідно до ст. 15 Закону суб'єкт господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або місцезнаходження постійного представництва. Вимагаючи наявність в учасників торгів ліцензій на право здійснення господарської діяльності саме із роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального– Замовник обмежує в праві на участь учасників, які отримали тільки ліцензію на право оптової торгівлі пальним. Відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним передбачає продаж або відпуск пального з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки. Оскільки продаж нафтопродуктів із використанням карток, талонів тощо на пальне не передбачає наявності в продавця розгалуженої мережі саме власних або орендованих АЗС, у таких суб’єктів господарювання відсутні ліцензії на здійснення діяльності з роздрібної торгівлі та зберігання пального. При цьому відпуск нафтопродуктів здійснюється через партнерські АЗС інших суб’єктів господарювання, які мають відповідні ліцензії. Відтак вимога в тендерній документації щодо наявності саме в учасника ліцензій на право здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі та зберігання пального обмежує право взяти участь в торгах учасника, який отримав ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним. Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним. Статтею 1 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля пальним – це діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам. Місце оптової торгівлі пальним – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. Антимонопольний комітет України надав Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України обов’язкові для розгляду рекомендації, спрямовані на забезпечення конкурентного середовища під час тендерних закупівель високооктанових бензинів, дизельного палива, мазуту та скрапленого газу. У Комітеті наголосили, що замовники часто під час закупівлі пального використовують у тендерній документації надмірні вимоги до учасників. Найпоширенішими серед з них є наявність в учасників торгів ліцензій саме з роздрібної торгівлі пальним, у той час, як при продажу нафтопродуктів з використанням талонів та паливних карток у суб’єктів наявні ліцензії на оптову торгівлю пальним. Статтею 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (зі змінами і доповненнями) місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування. Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Таким чином, такі суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального. Разом з цим, відповідно до ст. 15 Закону № 481 суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. Таким чином, Закон № 481 дозволяє здійснювати постачання палива без наявності ліцензії на право зберігання пального, якщо такий суб'єкт господарювання має одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання. Вимогою щодо наявності в Учасників Ліцензії на зберігання, палива-нафтопродуктів звужується потенційне коло учасників до тільки тих, які мають ліцензію на право зберігання пального, та не враховано, що Учасник може здійснювати постачання палива на склад Замовника безпосередньо з заводу-виробника, або офіційного представника виробника нафтопродуктів в Україні, або імпортера нафтопродуктів, або з місця зберігання іншого суб’єкта господарювання, з яким Учасник має партнерські відносини. Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Одним із принципів здійснення публічних закупівель є принцип недискримінації учасників, встановлений в п. 4 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі». Дотримання даного принципу означає, що Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Крім цього, згідно ст. 14 Закону Оголошення не повинно містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Отже, прошу внести відповідні зміни в Оголошення про проведення спрощеної закупівлі.