Надання інформації про усунення порушення замовником

Щодо помилковості висновку аудиторів, що за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону установлено порушення вимог пункту 6 частини другої статті 22 Закону. Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити: кількість товару та місце його надання. Закупівля оголошувалась з метою забезпечення виконання аварійних, відновних та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської міської територіальної громади. Звертаємо увагу, що відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електрону систему закупівель до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Питань, звернень від учасників стосовно місця надання послуг не надходило, що є підтвердження того, що всі учасники не потребували будь-яких роз’яснень щодо місця надання послуг. Місце надання послуг зазначене в самому предметі закупівлі. Крім того, згідно умов проєкту Договору, що є невід’ємною частиною тендерної документації, конкретні об’єкти визначаються в порядку п. 10.5 проєкту Договору. Додатково повідомляємо, що перелік вулиць(500 найменувань) на яких планувалося надання послуг (поточний ремонт) знаходиться на території Полтавської міської територіальної громади згідно програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2022 рік (зі змінами на підставі рішення від 07.07.2022 № 238 «Внесення змін до програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської територіальної громади на 2022 рік») яка оприлюднена в установленому порядку на сайті Полтавської міської ради в розділі документи (https://rada-poltava.gov.ua/documents/), перелічити всі найменування в тендерній документації та зазначити її в оголошенні про проведення процедури закупівлі є технічно неможливо та не є необхідним. Пункт 6 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» не містить вимог, прикладів, заборон, правил, як саме необхідно зазначати місце надання послуг. Згідно з Розділ 5. «Оцінка тендерної пропозиції» - ціна тендерної пропозиції повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» та інших діючих кошторисних норм та згідно пунктом 4 Додатку № 3 до тендерної документації - розрахунок ціни тендерної пропозиції учасника повинен бути складений (розроблений) за допомогою норм Настанови з визначення вартості будівництва, ДСТУ Б Д.2.2-2012, СОУ Б Д.2.2-33090871-001:2012, СОУ 42.1-37641918-035:2018,СОУ 42.1-37641918-071:2018, з використанням програмного комплексу АВК або технологія «Смета» або в іншому ліцензійному офіційному програмному комплексі. Тобто ціна пропозиції розраховується відповідно до ресурсних елементних кошторисних норм та не залежить від місця надання послуг. Перелік послуг та їх обсяги в повній мірі відображені в Додатку № 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Технічна специфікація (технічне завдання) та вимоги до предмета закупівлі». Таким чином, враховуючи все вище зазначене, вважаємо що Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-07-11-007979-a в даній частині є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо помилковості висновку аудиторів, за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій ТОВ «АСФЕР ГРУП» та ПП «БУДГАРАНТ-7» установлено порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, вважає хибним, необґрунтованим та протиправним висновок аудиторів, що в порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник не відхилив тендерні пропозиції учасників – ТОВ «АСФЕР ГРУП» та ПП «БУДГАРАНТ-7», у зв’язку з тим, що вони не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, та за результатами торгів уклав договір з ТОВ «АСФЕР ГРУП», з огляду на наступне. Абзацом першим частиною третьою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, у додатку № 7 до тендерної документації в п. 8, було вказано: учасник у складі своєї тендерної пропозиції надає розрахунок показника (коефіцієнту) адміністративних витрат на підставі обґрунтованої їх величини і структури, яка склалася у цій організації за попередній рік, виконаний з використанням Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт і переліку адміністративних витрат, які наведені у Настанові з визначення вартості будівництва та надає розрахунок адміністративних витрат будівельної організації із застосуванням визначеного показника (коефіцієнту) адміністративних витрат, який визначив учасник за показниками за попередній звітній період, але не більше К=3,89 (у разі якщо, показник адміністративних витрат буде більшим за К=3,89). У складі тендерних пропозицій учасників ТОВ «АСФЕР ГРУП» та ПП «Будгарант-7» надали розрахунок показника (коефіцієнту) адміністративних витрат. Згідно п. 5.17. Настанови з визначення вартості будівництва – адміністративні витрати в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюється виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку адміністративних витрат, наведених у додатку 26 цієї Настанови. У складі ціни пропозиції учасник процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітній період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат). При цьому, вважаємо, що вимога аудиторів щодо припинення зобов’язання лише за відсутності одного документу(розрахунок адміністративних витрат будівельної організації із застосуванням визначеного показника (коефіцієнту) адміністративних витрат) учасників порушує принцип пропорційності по дотриманню балансу між настанням несприятливих наслідків при припинені зобов’язань по договору підряду та досягнення цілей закупівлі при забезпеченні його виконання. Конституційний Суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути спів мірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. КАС України). Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано справедливої рівноваги балансу між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. Встановлене оскаржуваним висновком порушення вище зазначених учасників стосується тільки одного документу, що, вважаємо, не може свідчити про наявність підстав для припинення зобов’язань за укладеним договором. Тобто, таке порушення не може мати наслідком – припинення зобов’язань за укладеним договором, наприклад шляхом його розірвання, адже, в такому випадку, не буде дотримано необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. При цьому слід зазначити, що Договір підряду укладений за результатами закупівлі належним чином виконується ТОВ «АСФЕР ГРУП» та досягають цілі, які передбачені Замовником при оголошенні закупівлі, а відсутність розрахунку адміністративних витрат будівельної організації із застосуванням визначеного показника (коефіцієнту) адміністративних витрат, ні на розрахунки вартості договірної ціни тендерної пропозиції визначеної за результатами аукціону, та відповідно не призвела до порушень вимог чинного законодавства чи зайвого витрачання бюджетних коштів. Крім того, аналіз приписів ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі», а також обставини справи, на думку Замовника, свідчать, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного Висновку, аудиторам не достатньо було вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Аудитори зобов’язані були навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: - структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб’єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу, заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта – також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України; - найменування та реквізити документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення з деталізацією суті та обставин допущення порушень. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обгрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб’єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого аудиторами зроблено не було. Враховуючи все вищезазначене, вважаємо, що Змовником не було допущено порушення зазначеного аудиторами в оскаржуваному висновку і Замовник не мав зобов’язання відхилити учасників ТОВ «АСФЕР ГРУП» та ПП «БУДГАРАНТ-7», а усунення зазначеного у висновку порушення у спосіб, який визначений аудиторами шляхом припинення зобов’язань за договором з дотриманням Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України порушує принцип пропорційності, тобто, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Таким чином, враховуючи все вище зазначене, вважаємо що Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-07-11-007979-a в даній частині є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо протиправності викладення у висновку аудиторів зобов’язань здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (зі змінами) основними завданнями є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету(зайве витрачання бюджетних коштів). Слід зазначити, що ні вказаним Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено обов’язку органів фінансового контролю вимагати припинення зобов’язань за договором. В свою чергу, пункт 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що у справах щодо оскарження рішень, дій суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія). Проводячи моніторинг процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок держаудит не обґрунтував свої висновки та вимоги, зокрема, і щодо питання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок. При цьому, Замовник вважає, що аудиторами такого балансу дотримано не було з огляду на наступне. Найнижчу цінову пропозицію у процедурі закупівлі було надано ТОВ «АСФЕР ГРУП». Отже, в процедурі проведення закупівлі досягнуто важливу мету – економічне та раціональне використання бюджетних коштів. Аудиторами не враховано, що здійснення державного фінансового контролю, спрямоване на оцінку ефективного, результативного використання та збереження фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів. При цьому, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутнє жодне посилання на неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджуються та є неспівмірним із вимогою аудиторів про припинення зобов’язань за договором за результатами проведеної процедури закупівлі. Аудиторами не враховано та не досліджено наявність реальної можливості припинення зобов’язань за договором і реальності забезпечення виконання зобов’язальної частини оскаржуваного висновку у п’ятиденний строк. Крім того, можливістю усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб’єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), який слід вжити Замовнику для усунення порушень. Спонукання Замовника самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення замовником чинного законодавства. Вищезазначений висновок, узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові цього суду від 12 серпня 2020 року по справі № 160/13304/19. При цьому, вимога аудиторів «щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» є протиправною та незаконною з огляду також на наступне. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, господарське зобов’язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов’язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Таким чином, з огляду на вимогу оскаржуваного висновку припинити зобов’язання, Замовник мав-би вчинити дії на власний розсуд або щодо повного виконання належним чином укладеного за результатами проведеної закупівлі договору (який і так виконується належним чином, що не заперечується аудиторами в висновку), або зарахуванням зустрічних вимог (що в даному випадку не є можливим взагалі), або поєднанням управленої та зобов’язаної сторін в одній особі (що також є неможливим), або за згодою сторін (н-д, розірвання договору відповідно до вимог Цивільного кодексу України),або через неможливість його виконання (така неможливість не встановлена ні сторонами договору, ні будь-якими уповноваженими на це органами), або в інших випадках встановлених законодавством. При цьому, щодо «припинення зобов’язання із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності договору», тобто фактично прихованої вимоги аудиторів розірвати договір слід зазначити, що відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. В той же час, щодо правових підстав визнання недійсності чи нікчемності укладеного договору, про що зазначено аудиторами у висновку, вважаємо за необхідне звернути увагу на наступні норми чинного законодавства. Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ. В той же час, частини перша-третя, п’ята, шоста, статті 203 ЦКУ передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявленням учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до частини 2 статті 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. З огляду на вищезазначені норми права, при укладенні Договору підряду від 04.10.2022 р. № 51, припинити зобов’язання по якому вимагають аудитори, Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради та ТОВ «АСФЕР ГРУП» було додержані всі вимоги, які встановлені частинами першої-третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦКУ, а тому зазначений договір не може бути визнаний недійсним. Та на сьогоднішній день відсутні рішення суду якими було визнано зазначений договір недійсним. Крім того, підстави нікчемності договору про закупівлю встановлені положеннями частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; 2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; 5) якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником. При цьому слід зазначити, що до Договору підряду від 04.10.2022 р. № 51не може бути застосована жодна із вищевказаних підстав, оскільки, стосовно пункту 1 частини 1 ст. 43 ЗУ «Про публічні закупівлі», Замовник уклав договір про закупівлю після проведення відповідної процедури закупівлі UA-2022-07-11-007979-a. Стосовно пункту 2 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі»: частина 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає, що Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Так, у констатуючої частини Висновку зазначено за результатами аналізу питання дотримання Замовником у сфері публічних закупівель щодо відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не установлено. Стосовно пункту 3 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі»: Процедура закупівлі UA-2022-07-11-007979-a учасниками в органі оскарження не оскаржувалась. Стосовно пункту 4 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі»: частина п’ята і шоста статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачають, що з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо своєчасності укладення договору про закупівлю порушень не установлено. Стосовно пункту 5 частини 1 статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» порушень не установлено. Таким чином, законодавчих підстав нікчемності договору, у Висновку моніторингу про виявлені порушення, аудиторами не виявлено. Таким чином, заходи щодо усунення виявлених порушень, які зазначені Висновку не відповідають тому порушенню, яке зазначене аудиторами. Та шляхи усунення порушень суперечить опису Висновку, положенням ЦКУ, ГКУ та ЗУ «Про публічні закупівлі». Крім того, аудиторами також залишено поза увагою, що в даному випадку, виконання зобов’язальної частини оскаржуваного висновку (у спосіб припинення зобов’язання із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності договору, тобто фактично зобов’язати розірвати договір) завдасть шкоди як інтересам Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради по отриманню послуг з Аварійних, відновних робіт та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської міської територіальної громади, так і інтересам переможця процедури закупівлі, який фактично належним чином виконує свої зобов’язання по договору підряду, та призведе до порушення принципу правової визначеності і свідчитиме про втручання органу державного фінансового контролю в права як Замовника, так і переможця закупівлі. З огляду на зміст та характер виявлених недоліків за наслідками фінансового моніторингу вказане втручання державного органу неможливо сприйняти як виправдане. Таким чином, враховуючи все вище зазначене, вважаємо що Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-07-11-007979-a в даній частині є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо твердження аудиторів у Висновку «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ’єктивне та упереджене визначення переможця торгів із застосуванням електронної системи закупівель…» Виходячи із тієї інформації, яку оприлюднили аудитори в електронній системі закупівель в ході моніторингу цієї процедури закупівлі, аудитори не досліджував питання дотримання принципів здійснення публічних закупівель, в тому числі і принципу об’єктивності та неупередженості визначення переможця, а також в інформації про результати моніторингу процедури закупівлі та у висновку про наявність (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що були порушені) або відсутність порушення (порушень) законодавства відсутній опис необ’єктивності визначення переможця закупівлі. Тому вищезазначені твердження є безпідставними, необґрунтованими та неправомірними.

2023-02-07 13:49:31

• Електронний підпис

Оскарження в суді