Відповідь на звернення щодо висновку

Дата: 2022-05-05 13:47:04

Відповідь на роз’яснення змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері закупівель, що відображені у висновку про результати моніторингу закупівлі.
1. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 1 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються відомості, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі).
Згідно п. 33 ч. 1 Закону, технічна специфікація до предмета закупівлі - це встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об`єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Вимоги до технічної специфікації передбачено ст. 23 Закону.
Разом з тим, Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює, зокрема, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад, а його метою, зокрема, є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону, технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис конкретного технологічного процесу або технології виробництва чи порядку постачання товару (товарів), виконання необхідних робіт, надання послуги (послуг).
Разом з тим, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі в тендерній документації Позивача викладена в Додатку № 2 тендерної документації.
Згідно із частиною 4 статті 23 Закону, технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз «або еквівалент».
Слід зазначити, що згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року №3689-XII (далі - Закон №3689) торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб;
У відповідності до ч. 2 ст. 5 Закону № 3689, об`єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Реєстрі таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.
Проте, за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (далі – Замовник) вимогам Закону встановлено, що на порушення вимог частини 4 статті 23 Закону, тендерна документація Замовника (пункти 21, 22, 47, 73, 90, 91, 121, 130, 132, 133, 198, 200, 202 Додатку № 4 тендерної документації) містить посилання на конкретні марки, виробника, торгові марки, патенти, типи, конкретне місце походження («Цеглина - Галицька», «Римський камінь», «BetoMax», «Vago», «ETIMAT», «Bettermann») з виразом «або еквівалент», але без обґрунтування необхідності такого посилання.
Також, відповідно абз. 1 ч. 3 статті 22 Закону «Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.».
Разом з тим, відповідно до абз. 2 ч. 2 статті 28 Закону не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
Однак, Замовником на порушення вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 та частини 2 статті 28 Закону, Замовником в підпункті 2.2 пункту 1 Додатку № 1 тендерної документації, встановлено умову, а саме: «щодо надання у складі тендерних пропозицій завіреної копії штатного розпису (з ретушуванням зарплатно-фінансових показників) та завірених копії цивільно-правових договорів (з ретушуванням) персональних даних працівників) щодо працівників, найнятих на умовах цивільно-правових угод», тобто визначено конфіденційною інформацію, що стосуються документів, які підтверджують відповідність учасників кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід» відповідно до статті 16 Закону.
Аналогічна позиція з даного приводу зазначена в рішенні Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з
розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 30.04.2021 № 9643 по процедурі закупівель за UA-2021-03-10-002749-a.

2. Відповідно до пунктів 15 та 16 Додатку № 1 тендерної документації, встановлено умову, що визначення ціни пропозиції, розрахунок договірної ціни і кошторисної документації необхідно здійснювати згідно з наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва»), з наданням у складі тендерної пропозиції кошторисної документації (договірна ціна, локальний кошторис, відомість ресурсів до локального кошторису, розрахунок загально-виробничих витрат до локального кошторису).
Відповідно до пункту 5.13 кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова), у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)
Загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) в складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) обчислюються виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням положень Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджених наказом Мінрегіону від 31.12.2010 № 573, і переліку загальновиробничих витрат, наведених в додатку 10 цієї Настанови.
Відповідно до п. 5.14. Настанова при визначенні ЗВВ, у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) учасники процедури закупівлі (підрядні організації) визначають розрахунково-аналітичним методом кошти на:

1) заробітну плату працівників, зазначених у пункті 1.1 додатку 10 цієї Настанови,з урахуванням структурного складу організації та рівня заробітної плати, що планується отримувати на об’єкті замовлення;
2) покриття решти статей ЗВВ, виходячи з витрат
попереднього звітного періоду за цими статтями, з урахуванням потужності організації та обсягу робіт, що пропонуються до виконання. До ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) також включаються відрахування за встановленими законодавством нормами на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від заробітної плати робітників, зайнятих на будівельних роботах і на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів, і працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються в ЗВВ.
Відповідно до п. 5.15. Настанова у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) ЗВВ включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат).
Таким чином, від учасників у складі тендерних пропозицій імперативно вимагалось надання розрахунку ціни тендерної пропозиції (договірної ціни) за статтями витрат договірної ціни у відповідності до вимог Настанова, до складу якої зокрема включаються ЗВВ, що розраховані з урахуванням показників I та III блоку ЗВВ, які визначені саме розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат), та з наданням підтверджуючих розрахунків у відповідності до пункту 5.14 Настанови, тобто з наданням у складі тендерної пропозиції учасників визначених розрахунково-аналітичним методом показників I та III блоку ЗВВ по об'єкту замовлення, на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку.
Проте, моніторингом установлено, що відповідно до наданих у складі тендерної пропозиції ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗАХІД НЕО БУД» пояснювальної записки до договірної ціни та розрахунків ЗВВ до локальних кошторисів (файл «189 ТЕНДЕР»), ЗВВ у складі договірної ціни розраховані за показниками згідно Додатку № 18 Настанови (показники слугують виключно для інвесторської кошторисної документації), а не на підставі показників визначених розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу, що не відповідає вимогам пунктів 5.13 - 5.15 Настанови, а відтак не відповідає умовам пункту 15 Додатку № 1 тендерної документації.
Аналогічно відповідно до пункту 5.17 Настанови визначено, що у складі ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) адміністративні витрати включаються за показниками, визначеними розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу (зокрема у відсотках від прямих витрат).
Проте, проведеним моніторингом установлено, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗАХІД НЕО БУД» адміністративні витрати у складі договірної ціни (файл «189 ТЕНДЕР») розраховані відповідно до показників Додатку № 27 Настанови (показники слугують виключно для інвесторської кошторисної документації), а не на підставі показників визначених розрахунково-аналітичним методом на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку з використанням самостійно обраної підприємством бази розподілу, що не відповідає вимогам пункту 5.17 Настанови, а відтак не відповідає умовам пунктів 15 Додатку № 1 тендерної документації.

Абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Разом з тим, вимогами пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, встановлено імперативну умову, що замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та/або не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Таким чином, відхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає умовам тендерної пропозиції є обов’язком, а не правом замовника, що також підтверджується роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 зазначено, що: «оскільки тендерна пропозиція подається відповідно до вимог тендерної документації, статтею 30 Закону (в редакції Закону, що діяла до 19.04.2020 року) встановлено обов’язок Замовника відхилити тендерну пропозицію у разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації».

Отже, за результатами проведеного моніторингу установлено, що в порушення вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 31 Закону, Замовником не відхилено тендерну пропозицію учасника ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЗАХІД НЕО БУД», як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та, як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути, замовник відміняє тендер.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону, визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 323 Господарського кодексу України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.
Відповідно до п. п. 1 та 2 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Постанова № 668), ці загальні умови визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт пов’язаних із капітальним будівництвом та є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Відповідно до п. 5 Постанови № 668, одними із істотних умов договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт;
порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.
Відповідно до пункту 17 Постанови № 668 визначено, що строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.
Однак, моніторингом установлено, що у календарному графіку виконання робіт (Додаток № 2 до укладеного договору про закупівлю від 28.12.2021 № 47-ВТ/21 зі змінами) зазначено лише дати початку та закінчення робіт, при відсутності переліку самих видів робіт (етапів, комплексів) з розбивкою на дати їх початку та закінчення (конкретних видів робіт які плануються виконати), чим не дотримано вимоги пункту 17 Постанови № 668 та відповідно не дотримано вимоги частини 1 статті 41 Закону.
Відповідно п. 83 Постанови № 668, визначено, що фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.

Відповідно п. 84 Постанови № 668, визначено, що план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо.
Однак, моніторингом установлено, що в укладеному договорі про закупівлю від 28.12.2021 № 47-ВТ/21 відсутні умови, що фінансування робіт проводиться за планом, який має бути невід'ємною частиною договору підряду, чим не дотримано вимоги пунктів 83 та 84 Постанови № 668 та відповідно не дотримано вимоги частини 1 статті 41 Закону.

4. Слід відмітити, що Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
конкуренції.
Разом з тим, відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути, замовник відміняє торги.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, в пункті 49 постанови від 24.09.2020 по справі № 240/9464/19, зазначено інформацію наступного змісту: «Відповідно до вимог абзацу 3 частини першої статті 31 Закону (в редакції чинній до 19.04.2020 року), неможливість усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, є підставою для відміни торгів»
Дана норма кореспондується із пунктом 2 частини першої статті 32 Закону у нинішній редакції, відповідно до якої замовник відміняє торги, зокрема в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Іншого способу усунення цього порушення приписами Закону не передбачено.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного Кодексу України підст авою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 4 Цивільного Кодексу України актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України.
В той же час, частиною 2 статті 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Враховуючи порушення, встановлені в ході проведення моніторингу, у пункті 3 «Зобов’язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)» розділу ІІ «КОНСТАТУЮЧА ЧАСТИНА» висновку про результати моніторингу процедури закупівлі зазначено про зобов’язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором про закупівлю від 28.12.2021 № 47-ВТ/21, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

• Електронний підпис