ДЕРЖАВНА АУДИТОРСЬКА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ПІВНІЧНИЙ ОФІС ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ

НАКАЗ

10.09.2021 № 522
Чернігів

Про початок моніторингу
процедур закупівель

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 10 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18 (зі змінами),

НАКАЗУЮ:

1. Почати моніторинг процедур закупівель відповідно до переліку, що додається.
2. Відділу контролю у сфері закупівель забезпечити проведення моніторингу процедур закупівель, зазначеного у пункті 1 цього наказу.

В. о. начальника Управління
Північного офісу Держаудитслужби
в Чернігівській області Вікторія ПЕРИНСЬКА

Додаток
до наказу Північного офісу Держаудитслужби
від 10.09.2021 № 522

Перелік процедур закупівель

№ з/п Оголошення про проведення процедури закупівлі та/або повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу Опис підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі унікальний номер дата оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу 4. UA-2021-07-27-003589-b 27.07.2021 Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель

Начальник відділу контролю
у сфері закупівель Управління
Північного офісу Держаудитслужби
в Чернігівській області Світлана ЛУК’ЯНЕНКО

Електронний підпис

Запит замовнику на пояснення

Дата: 2021-09-13 16:50:17

Запит про надання пояснень

У межах проведення моніторингу переговорної процедури закупівлі 50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобільної та тракторної техніки) (ДК 021:2015 - 50110000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання»), очікуваною вартістю 4 000 000,00 грн (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-07-27-003589-b), та відповідно до пунктів 6 та 11 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», частини 5 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», постала потреба в отриманні пояснень.
Яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість?
Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 1-4 постанову Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами).
Пояснення (інформацію, документи) необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення цього запиту.

Звернення за роз'ясненням щодо висновку

Дата: 2021-09-17 15:23:41

Звернення за роз’ясненнями змісту висновку та його зобов’язань

Відповідно до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі
«50110000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (Послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобільної та тракторної техніки)» (UA-2021-07-27-003589-b) повідомляємо наступне:
1. Що стосується інкримінованого висновку органу моніторингу про те, що ним встановлено порушення замовником закупівлі вимог пункту 8 частини 6 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закону).
Згідно з пунктом 8 частини 6 статті 40 Закону, повідомлення про намір укласти договір про закупівлю повинно містити інформацію, серед іншого, про обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі, експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Зазначене повідомлення про намір укласти договір за вказаною вище закупівлею містить абсолютно всі вимоги, встановлені частиною 6 ст. 40 Закону, у тому числі і наведені органом фінансового контролю. Цікаво, які саме експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі, вбачає за необхідне долучити до повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою орган фінансового контролю?
Поруч з цим, в жодному діючому нормативному акті не встановлені конкретні вимоги або механізми утворення чи використання експертних, нормативних, технічних та інших документів, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Тому в кожному конкретному випадку застосування переговорної процедури замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі. Цієї ж думки притримується і Департамент сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у своєму роз’ясненні щодо того, які експертні, нормативні, технічні документи потрібні для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури. (роз’яснення за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=37481daf-7b78-4d99-b6de-1d7191b15584&isSpecial=true).
Виходячи із вищевикладеного, підстав вважати вірним інкримінування органу державного фінансового моніторингу замовнику порушення замовником закупівлі вимог пункту 8 частини 6 статті 40 Закону, на нашу думку, немає в принципі.
2. Що стосується інкримінованого висновку органу моніторингу про те, що ним встановлено порушення замовником закупівлі вимог частини 5 ст. 41 Закону.
Відповідно до зазначеної норми, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, серед іншого, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Повністю скопійована дана норма Закону і до умов договору № 09/08/21-5011 від 09.08.2021 року, укладеного із учасником переговорної процедури, який, до-речі, був і учасником процедур закупівель, що не відбулися.
Зазначення органу фінансового контролю на неможливість передбачення такої норми у договорі за результатами даної закупівлі із-за того, що предметом закупівлі є послуги, а не товар, не відповідають дійсності.
По-перше, ніде в чинних законодавчих актах не передбачено Типового договору для закупівлі послуг та його істотних умов.
По-друге, відповідно до умов Додатку 3 до тендерної документації закупівель, що не відбулися, внаслідок чого було розпочато переговорну процедуру, предметом даної закупівлі є послуги з ремонту та технічного обслуговування автомобільної та тракторної техніки Замовника в місті Чернігів з врахуванням запчастин Виконавця.
Згідно з пунктом 3 Додатку 3 тендерної документації, обсяг послуг з ремонту та технічного обслуговування автомобільної та тракторної техніки Замовника складається з :
- обсягу послуг з ремонту та технічного обслуговування у кількості 2 500 людино-годин (ціна послуг за одну людино-годину не повинна перевищувати 450 грн., з урахуванням ПДВ);
- вартості запасних частин, витратних матеріалів, пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин та інших витратних матеріалів, які необхідно замінити або використати при наданні відповідних послуг. При поданні тендерної пропозиції, вартість запасних частин, витратних матеріалів, пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин та інших витратних матеріалів Виконавця не повинна перевищувати 250% від сумарної вартості обсягу послуг з ремонту та технічного обслуговування автомобільної та тракторної техніки), найменування яких викладено в Таблиці 1 Додатку № 3 до тендерної документації Замовника. Якщо уважно порахувати, 2500 год х 450 грн. (як планувалося) = 1 125 000 грн. Тобто замовник планував закупити послуги сумарно на 4 000 000 грн., з яких планував витратити не більше 1 125 000 грн. на оплату людино-годин та решту – 2 875 000 грн. – на оплату вартості запасних частин, витратних матеріалів, пально-мастильних матеріалів та спеціальних рідин та інших витратних матеріалів, які буде використовувати виконавець послуги. Тому у разі коливання цін ринку на відповідні запасні частини, які планує використовувати виконавець, така ситуація може вплинути на ціну послуг, що є предметом даної закупівлі.
По-третє, відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Згідно з частиною 4 статті 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Оскаржувати умови проекту договори мали право учасники закупівлі, а не орган фінансового контролю, який відмінені закупівлі міг бачити, але процедури моніторингу та звернення за роз’ясненнями не проводив, а після проведення переговорної процедури чомусь побачив уявне «порушення» ч. 5 ст. 41 Закону.
Отже інкримінування органом фінансового контролю замовнику порушення вимог частини 5 ст. 41 Закону є надуманим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

3. Крім того, що стосується зобов’язання органом моніторингу Замовника вжиття заходів щодо усунення «виявлених порушень» шляхом припинення зобов’язань за договором.
По-перше, виявлені порушення, на думку Замовника, є надуманими та хибними, з огляду на вищевикладені факти та обставини.
По-друге, згідно з ч. 1 ст. 8 Закону, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб’єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до пункту 25 Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631, у разі виявлення порушень законодавства у сфері закупівель посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення перевірки, мають право рекомендувати керівникові замовника вжити невідкладних заходів для усунення та недопущення їх у подальшому. Поруч з цим, в жодному нормативно-правовому акті не вказано, що орган фінансового контролю має право вимагати розірвання правочину.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Загальні засади недійсності договорів та правові визначені статтею 215 Цивільного кодексу України, якою закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
При цьому статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до преамбули Закону України "Про публічні закупівлі" він визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно зі статтею 41 цього Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією.
Більше того, підстав для визнання даного договору нікчемним, які визначені статтею 43 Закону, немає.
Так, відповідно до статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю є нікчемним у разі:
1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону (закупівля була публічною);
2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону (умови договору не повинні відрізнятись від умов документації);
3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону (ніхто не оскаржував);
4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону (під час укладення договору строки не порушені).
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Майже аналогічний за змістом перелік способів захисту передбачений у частині другій статті 20 Господарського кодексу України.
Касаційний господарський суд (Постанова КГС ВС від 21.05.2020 № 920/551/19) наголошує, що правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Цивільні правочини, які порушують публічний порядок, є нікчемними.
Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17, від 21.11.2019 у справі № 914/2376/18, від 19.02.2020 у справі № 911/269/19, від 18.03.2020 у справі № 910/11655/18, від 02.04.2020 у справі № 922/59/18 тощо та колегія суддів не вбачає правових підстав для відступу від неї.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
В такий спосіб, з огляду на предмет та підставу позову, а також встановлені судами обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій щодо відмови у позові з наведених вище міркувань.
Касаційний господарський суд також наголошує, що вирішуючи господарський спір, суд з’ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
Зазначена правова позиція сформована у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 по справі № 910/6642/18.
З урахуванням вищевикладеного, погодитись із висновком органу моніторингу Замовник не може та, відповідно до частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», звертається до органу фінансового контролю за роз’ясненнями змісту висновку та його зобов’язань, з урахуванням наведеної аргументації та позиції, викладеної Замовником у даному зверненні.

• Електронний підпис

Порушення виявлено

1. Порушення законодавства в частині не відміни замовником закупівлі
2. Інші порушення законодавства у сфері закупівель (встановлено порушення пункту 8 частини шостої статті 40 Закону, встановлено невідповідність умов договору нормам частини п’ятої статті 41 Закону)

Електронний підпис