Постановою №903 від 11.07.2007 року «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкту архітектури», зокрема, затверджено порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єктів архітектури (у тому числі капітального ремонту будівель та споруд). Згідно з п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єктів архітектури «Технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об'єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об'єкта». Згідно з п.3 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єктів архітектури «Технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат». Згідно з п.5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єктів архітектури «Особи, що здійснюють технічний нагляд: 1) проводять перевірку: - наявності документів, які підтверджують якісні характеристики конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання, що використовуються під час будівництва об'єкта, - технічного паспорта, сертифіката, документів, що відображають результати лабораторних випробувань тощо; - відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів; - відповідності обсягів та якості виконаних будівельно-монтажних робіт проектно-кошторисній документації; - виконання підрядником вказівок і приписів, виданих за результатами технічного нагляду, державного архітектурно-будівельного контролю та державного нагляду; 2) ведуть облік обсягів прийнятих і оплачених будівельно-монтажних робіт, а також будівельно-монтажних робіт, виконаних з недоліками; 3) проводять разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт, у тому числі прихованих, і конструктивних елементів; 4) повідомляють підряднику про невідповідність виробів, матеріалів та обладнання вимогам нормативних документів; 5) оформляють акти робіт, виконаних з недоліками; 6) беруть участь у проведенні перевірки: робочою комісією якості окремих конструкцій і вузлів, будівельно-монтажних робіт усіх видів, відповідності змонтованого спецобладнання, устатковання і механізмів технічним умовам; органами державного нагляду та архітектурно-будівельного контролю; 7) виконують інші функції, пов'язані з технічним наглядом на відповідному об'єкті. Таким чином, перевірка відповідності виконаних та заактованих будівельно-монтажних робіт затвердженим проектним рішенням може здійснюватися виключно силами особи, що уповноважена здійснювати технічний нагляд та має відповідний сертифікат. Водночас, звертаємо Вашу увагу на те, що згідно з довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженим Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 13.10.1999 N 249 ( в чинній редакції від 29.12.2017 року), - інженер з проєктно-кошторисної роботи має наступні завдання та обов’язки: «Забезпечує одержання комплектної-проектно-кошторисної документації на будівництво об'єктів від замовників та передачу її за призначенням для виконання будівельно-монтаж-них робіт. Здійснює перевірку правильності складання кошторисної документації проектними організаціями, відповідність її діючим нормативним документам. Стежить за своєчасним внесенням до проектно-кошторисної документації необхідних змін, що пов'язані з впровадженням нових нормативів, цін, прейскурантів, каталогів, збірників одиничних розцінок тощо. Бере участь у підготовці висновків підрядної організації щодо проектно-кошторисної документації. Готує необхідну інформацію щодо проектно-кошторисної документації. Забезпечує архівне збереження проектно-кошторисної документації.», тобто здійснює перевірку правильності складання кошторисної документації саме на стадії проектування, а не здійснення технічного нагляду за будівництвом. - Інженер-проектувальник має наступні завдання та обов’язки: «Розробляє окремі розділи (частини) проекту відповідно до виданого йому завдання. Бере участь у розробленні пропозицій щодо проектних рішень, які готує головний спеціаліст відділу, у збиранні вихідних даних для проектування, вирішенні технічних питань, що виникають протягом усього періоду проектування об'єктів, їх будівництва, введення в дію й освоєння проектних потужностей. Пов'язує проектні рішення виданого йому завдання з проектними рішеннями інших розділів (частин) проекту. Проводить патентні дослідження з метою забезпечення патентної чистоти нових проектних рішень та їх патентоспроможності. Забезпечує відповідність проектних рішень і документації, що розробляються, стандартам, технічним умовам та іншим нормативним документам з проектування та будівництва. Здійснює авторський нагляд за будівництвом запроектованих об'єктів з питань, що входять до його компетенції, аналіз й узагальнення досвіду проектування й впровадження у будівництво прийнятих проектних рішень; готує на цій основі пропозиції щодо доцільності коригування прийнятих загальних і принципових напрямів проектування. Бере участь у складанні заявок на винаходи та підготовці висновків з раціоналізаторських пропозицій та винаходів, проектів стандартів, технічних умов та інших нормативних документів, у роботі семінарів і конференцій.», тобто виконує функції на стадії проектування та авторського нагляду. Оскільки виконання технічного нагляду за будівництвом об’єкта не торкається стадії проектування, вважаємо вимогу щодо наявності сертифікованого інженера-проєктувальника в частині кошторисної документації з обов’язковою наявністю кваліфікаційного сертифікату дискримінаційною та вимагаємо усунути її шляхом внесення відповідних змін в тендерну документацію для здійснення закупівлі відповідно до чинного законодавства України.