Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про державну геологічну службу», основними завданнями державної геологічної служби (яка включає в себе центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (Держгеонадра), державні підприємства, установи та організації, які входять до сфери його управління), є:
поліпшення та нарощування мінерально-сировинної бази держави як основи розвитку видобувних та переробних галузей національної економіки;
забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази, організації геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного, сейсмічного вивчення надр, пошуку і розвідки корисних копалин на території України, у межах територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;
моніторинг мінерально-сировинної бази, геологічного середовища та підземних вод;
проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, пов'язаних з розробленням і впровадженням у виробництво наукових і методичних основ прогнозування, пошук та розвідка родовищ корисних копалин, прогнозування змін геологічного середовища та інші потреби геологічного вивчення надр;
створення єдиної інформаційної системи користування надрами;
забезпечення охорони та раціонального користування надрами під час видобування корисних копалин та використання надр у цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
сприяння підприємницькій діяльності у сфері користування надрами.
Загальнодержавною програмою розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженою Законом України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» від 21.04.2011 № 3268-VI (далі – Програма) визначено, що Держгеонадра є виконавцем заходів Програми.
Відповідно до пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1174, Держгеонадра, відповідно до покладених на неї завдань, поряд з іншим, здійснює функції замовника державного контракту з приросту запасів корисних копалин; забезпечує розвиток мінерально-сировинної бази, організацію геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного та еколого-геологічного, сейсмічного вивчення надр, пошуку і розвідки корисних копалин на території України, у межах територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.
Враховуючи зазначене вище, з метою виконання своїх завдань та функцій є необхідність у здійсненні додаткової закупівлі геологорозвідувальних робіт з розвитку мінерально-сировинної бази по перехідних об’єктах.
Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 810-р, від 12.10.2011 № 1100-р та від 27.08.2014 № 779-р передані до сфери управління Держгеонадрам державні організації геологічного контролю, казенні підприємства та державні регіональні геологічні підприємства.
Зазначені вище підприємства та організації у попередні роки на підставі укладених з ними договорів, відповідно до вимог законодавства України, були виконавцями геологорозвідувальних робіт на об’єктах, запропонованих для додаткової закупівлі.
Враховуючи наявні експертні висновки про доцільність застосування переговорної процедури при здійсненні додаткової закупівлі геологорозвідувальних робіт по перехідних об’єктах, що видані фаховими закладами геологічної галузі, у тому числі: Інститутом геологічних наук НАН України, Державним вищим навчальним закладом «Національний гірничий Університет», Інститутом геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України, Інститутом геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Науково-інженерним центром радіогідроекологічних полігонних досліджень НАН України, Державною науковою установою «Відділення морської геології та осадочного рудоутворення» НАН України, Інститутом телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, листа Національного технічного Університету «Дніпровська політехніка», в яких зазначено:
- зміна фахівців, задіяних при виконанні геологорозвідувальних робіт по перехідних об’єктах з їх початку, а також щорічна зміна виконавця геологорозвідувальних робіт на об’єктах призведе до втрати набутих знань та якості геологічного матеріалу, порушенню єдиної наукової концепції при дослідженні геологічної будови України, до суттєвого зниження якості робіт, втрати знань про геологічну будову території досліджень, часткового дублювання робіт, додаткових невиправданих витрат, неузгодженості методики робіт і незіставимості отриманих результатів, збільшенню термінів виконання робіт, та як наслідок, до втрати цінної геологічної інформації набутої у попередні роки;
- зміна виконавців геологорозвідувальних робіт на перехідних об’єктах, призведе до порушення сумісності з наявними результатами виконаних геологорозвідувальних робіт, проведених у попередні роки, та виникнення проблем технічного (технологічного) характеру, пов’язаних з використанням, експлуатацією та обслуговуванням результатів цих робіт;
- зміна виконавців геологорозвідувальних робіт на перехідних об’єктах також призведе до необґрунтованих зайвих витрат державних коштів, які пов’язані з передачею набутих у попередні роки матеріалів та результатів геологорозвідувальних робіт, а також до втрати значного часу на вивчення великого обсягу набутих знань, у тому числі викладених на паперових та інших носіях.
А також, як зазначено в експертних висновках та листі, при здійсненні додаткової закупівлі геологорозвідувальних робіт по перехідних об’єктах необхідно укладати договір з тими самими виконавцями цих робіт, що забезпечить технічну сумісність, високу якість та ефективність результатів робіт, виконання завдань та досягнення цілей, визначених геологічними (технічними) завданнями, націленими на виконання Програми.
Враховуючи викладене вище, з метою уніфікації, стандартизації та забезпечення сумісності з наявними технологіями, роботами та враховуючи, що заміна попереднього виконавця робіт призведе до несумісності та виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням, є потреба у здійсненні додаткової закупівлі в того самого виконавця.