Проєктну документацію на будівництво автомобільної дороги на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ–Луганськ–Ізварине, м. Дніпро було розроблено у 2006 році генеральним проєктувальником ВАТ «ІНСТИТУТ ДНІПРОДІПРОТРАНС» правонаступником якого являється ТДВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОДІПРОТРАНС» на замовлення Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області згідно договору від 10 липня 2006 року №4939-П. Розроблену проєктну документацію було надано на розгляд до ДП «ЦС Укрдержінвестекспертизи» та отримано позитивний зведений комплексний висновок від 16 травня 2008 року № 98/197.
Надалі функції замовника на проєктні роботи по об’єкту були передані Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської міської ради. У зв’язку зі зміною економічних показників, проєктна документація потребувала коригування кошторисної частини, тому у 2010 році автором проєкту, а саме ТДВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОДІПРОТРАНС» було виконано роботи з коригування документації з подальшим отриманням позитивного висновку ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо кошторисної документації проєкту від 11 жовтня 2010 року № 453-2010/КД. Техніко-економічні показники за результатом висновку були затверджені Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 333-р.
Будівельно-монтажні роботи по об’єкту були розпочаті у 2011 році, через масштабність та тривалість будівництва, у процесі виконання будівельно-монтажних робіт виникали суттєві зміни конструктиву, технічних рішень та економічних факторів, які не можливо було передбачити на стадії розробки проєкту, а також задля прискорення реалізації проєкту було прийнято рішення про необхідність поділу проєкту на пускові комплекси.
Тому проєктна документація об'єкта будівництва потребувала коригування.
На момент укладення договору на коригування проєктно-вишукувальної документації з автором проєкту - ТДВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОДІПРОТРАНС» замовником виступав Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради.
Договір № 4939-К на коригування проєктно-вишукувальної документації по об’єкту «Автомобільна дорога на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ–Луганськ–Ізварине, м. Дніпро – будівництво» було укладено 28 липня 2016 року. Після розгляду проєктної документації було отримано експертний звіт ДП «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» від 25 вересня 2017 року № 295/е/17.
Проте у зв’язку з припиненням робіт з причини тривалої відсутності фінансування будівництва об’єкту, а також таких факторів, як зміна геологічних та геодезичних властивостей території забудови, станом на сьогодні проєкт будівництва потребує комплексного коригування для ефективної його реалізації, а саме виконати: коригування проєктно-кошторисної документації з урахуванням контрольного технічного огляду споруджених раніше конструкцій і фактичного стану поверхні землі на ділянці проробок техногенних ґрунтів щодо противодеформаційних заходів земляного полотна під автодорогу; антикорозійного захисту залізобетонних, бетонних конструкцій та металевих шляхопроводів і підпірних стін не врахованих раніше в проєкті; застосування сучасних матеріалів в конструкції дорожнього одягу автодороги з урахуванням нормативних документів; з оглядом на наявність отворів (провалів ґрунту) в відвідному зливовому колекторі, існуюче підземне обводнення території, а також наявність техногенної розробки в районі розташування проєктованих споруд.
Станом на сьогодні, відповідно до Рішення від 23.02.2021 р. № 96 функції замовника по об'єкту «Автомобільна дорога на ділянці від вул. Кайдацький шлях до автомобільної дороги Київ–Луганськ–Ізварине, м. Дніпро – будівництво» передано Департаменту капітального будівництва Дніпровської міської ради (далі-Замовник).
Під час визначення переговорної процедури Замовником враховано норми Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), Законів України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон про авторське право), «Про архітектурну діяльність». Так, архітектурне рішення – авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проєкту на всіх стадіях проєктування та зафіксований у будь-якій формі; Твір архітектури – твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо). Закон про авторське право передбачає охорону творів архітектури, виражених як проєкти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності. Охороні підлягають усі твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). При цьому передбачена Законом про авторське право правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору й не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. Право автора на результат його творчої діяльності в галузі архітектури виникає з моменту створення твору (у тому числі проєкту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні. Після реалізації проєкту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об'єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори та твори, створені на замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Разом з тим, за порушення авторського права відповідно до статті 51 Закону про авторське право передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Цивільна відповідальність може наступити у випадку звернення особи, авторське право якої було порушено, до суду (статті 16 і 432 Кодексу). Цивільна відповідальність може накладатися на правопорушника й господарським судом, якщо власник майнового авторського права, з одного боку, як позивач, і відповідач – з іншого боку, є суб’єктом господарювання. У таких справах судове провадження регулюється нормами Господарського процесуального кодексу України. Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності передбачається, зокрема, статтею 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 176 Кримінального кодексу України. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить усім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле, чи складається з частин, кожна з яких має самостійне значення. Інші питання співавторства регулюються статтею 13 Закону про авторське право.
Враховуючи той факт, що автором проєкту згідно Договорів, укладених у період 2006-2016 років є ТДВ «ІНСТИТУТ ДНІПРОДІПРОТРАНС». Відповідно до листа інституту від 09 березня 2021 року № 3707 ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс» володіє виключними майновими правами інтелектуальної власності на проєктну документацію, оскільки, на момент розробки проєктної документації Інститут виступав у ролі роботодавця (усі розробники (проєктувальники) перебували у офіційно оформлених трудових відносинах з Інститутом та отримували зарплатню за свою роботу). При цьому, ТДВ «Інститут Дніпродіпротранс» не передавав майнові права на вищезазначений службовий твір третім особам.
Відповідно до п.1 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майновим правом є: виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. При цьому, п.3 ст.15 Закону України «Про архітектурну діяльність», зокрема, встановлено виключне право автора дозволяти чи забороняти переробку або внесення змін до твору.
Тому укладення договору з іншою проєктною організацією на проведення робіт з коригування вказаного об’єкта буде порушенням норм чинного законодавства, як вказувалось вище.
Відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності випадку коли існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності.
Документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі:
1. Договір від 28.07.2016 р. № 4939-К;
2. Лист від 09.03.2021 р. №3707.