Приватне підприємство «Роднік» (надалі – Скаржник) подало тендерну пропозицію для участі у закупівлі, що проводиться Департаментом культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації (надалі – Замовник) за предметом «ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Ремонт (реставраційний) будівлі - пам’ятки Михайлівської церкви, розташованої за адресою:Одеська область, Ізмаїльський район, с. Утконосівка, вул.Михайлівська, 33-Б» (Класифікатор ДК 021:2015: – 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)». У процедурі закупівлі прийняли участь наступні учасники: - ПП ФІРМА "КЛАСІК", - ТОВ "ТД "РАД", - ТОВ "ПРІМА-СТРОЙ", - ПП Роднік, - ТОВ "Результат-99", - AzVirt MMC. Відбувся електронний аукціон. Після відхилення пропозицій деяких учасників, Замовник на підставі ч.11 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – «Закон») розглянув пропозицію ПП «Роднік» на відповідність вимогам Тендерної документації. За наслідком такого розгляду Замовником було прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника на підставі ч.1 п.1 абз.2 статті 31 Закону (надалі – «Оскаржуване рішення»). Оскаржуване рішення було оформлене протоколом № 23/12-20 від 23.12.2020 «щодо прийняття рішення уповноваженою особою» та оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу 24.12.2020р. Порушення прав Скаржника Оскаржуваним рішенням обґрунтовується тією обставиною, що внаслідок такого рішення ПП «Роднік» позбавляється права на укладення договору про закупівлю за наслідками даної процедури. ПП «Роднік» не погоджується з рішенням Замовника про відхилення своєї тендерної пропозиції, вважає його помилковим та безпідставним з огляду на наступне. Як вбачається з протоколу відхилення, безпосередньою причиною для відхилення пропозиції Скаржника стало наступне: «Відповідно до пункту 1.6. Тендерної документації «Тендерна пропозиція подається учасником закупівлі з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто повинна містити накладений електронний підпис особи учасника закупівлі на тендерну пропозицію. 7 листопада 2018 року набув чинності оновлений Закон «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі по тексту — Закон). Згідно із частиною 5 розділу VII Закону Електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом. Отже 07.11.2020 року. Учасник повинен підписувати документи КЕП. Ознакою КЕП є , зокрема тип носія та тип підпису. А саме, у КЕП тип носія: захищений, а тип підпису: кваліфікований. Учасник - ПП Роднік (далі-Учасник) підписав тендерну пропозицію підкріпивши файл,який як КЕП не відповідає чинним вимогам. А саме, такий файл, як засвідчує протокол перевірки, містить: Тип носія особистого ключа: Незахищений, а Тип підпису: Удосконалений. За таких підстав, якщо ураховувати вимогу законодавства, що діє із 07.11.2020, підпис такого Учасника повинен мати тип носія: захищений, а тип підпису: кваліфікований». Тобто, Замовник відхилив пропозицію Скаржника тому, що, на його думку, з 07.11.2020 року учасники повинні підписувати документи лише КЕП (кваліфікованим електронним підписом)! Даний висновок Замовника є помилковим, безпідставним та привів до прийняття незаконного рішення про відхилення пропозиції ПП «Роднік». 1. Щодо відсутності вимоги про застосування саме кваліфікованого електронного підпису у Документації. Звертаємо увагу Органу оскарження, що Документація торгів не передбачала необхідності застосування учасниками саме кваліфікованого електронного підпису. Пункт 1.6 Розділу «ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ» встановлює, що «тендерна пропозиція подається учасником закупівлі з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", тобто повинна містити накладений електронний підпис особи учасника закупівлі на тендерну пропозицію. Файл накладеного електронного підпису повинен бути придатний для перевірки на сайті Центрального засвідчувального органу за посиланням –http://czo.gov.ua/verify». Тобто пункт, на який посилається Замовник в Оскаржуваному рішенні, вимагає наявності лише електронного підпису, який відповідає вимогам законів «Про електронні довірчі послуги» та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг» і все!!! Необхідність застосування саме кваліфікованого електронного підпису Документація передбачає лише у п. 1.5. Розділу «ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ», згідно якого «Документи, що складаються учасником, повинні бути оформлені належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства в частині дотримання письмової форми документу, складеного суб’єктом господарювання, в тому числі за власноручним підписом учасника/уповноваженої особи учасника. Вимога щодо засвідчення того чи іншого документу тендерної пропозиції власноручним підписом учасника/уповноваженої не застосовується до документів (матеріалів та інформації), що подаються у складі тендерної пропозиції, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані учасником у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису на кожен з таких документів (матеріал чи інформацію)». Водночас всі документи в складі пропозиції, що були складені Скаржником, були належним чином оформлені, в тому числі містили власноручний підпис керівника ПП «Роднік». Скаржник не надав в складі пропозиції «документи (матеріали та інформацію) у формі електронного документа», а тому не зобов’язаний був використовувати саме кваліфікований електронний підпис. Таким чином, умови Документації (зокрема і пункт 1.6., на який посилається Замовник в Оскаржуваному рішенні) не передбачає обов’язкового використання учасниками саме кваліфікованого електронного підпису. 2. Щодо відповідності електронного підпису Скаржника вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги» В протоколі відхилення Замовник з посиланням на ч.5 розділу VII Закону України «Про електронні довірчі послуги» робить висновок, що з 07.11.2020р. повинні використовуватись лише кваліфіковані електронні підписи. Це твердження є помилковим з огляду на наступне. Згідно ч.5 Розділу VІІ Закону «Про електронні довірчі послуги» «електронний цифровий підпис та посилений сертифікат відкритого ключа, що його підтверджує, видані відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" до набрання чинності цим Законом, використовуються користувачами електронних довірчих послуг, кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг, які продовжують їх обслуговувати, відповідно як кваліфікований електронний підпис та кваліфікований сертифікат електронного підпису до закінчення строку дії посиленого сертифіката відкритого ключа, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом». Дійсно, з 07.11.2020р. не діють електронні підписи, видані згідно вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис». Але ця обставина не має жодного відношення до ситуації, що розглядається. По-перше: електронний підпис ПП «Роднік» було видано відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги» (а не відповідно до вимог Закону «Про електронний цифровий підпис»). А по-друге: скасування дії електронних підписів, що були видані відповідно до вимог Закону «Про електронний цифровий підпис» не означає, що після 07.11.2020р. можуть застосовуватись лише кваліфіковані електронні підписи! Так, пункти 23 та 44 та ч. 1 ст. 1 Закону окремо визначають «кваліфікований електронний підпис» та «удосконалений електронний підпис». Частина 3 ст. 15 Закону «Про електронні довірчі послуги» встановлює, що «використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до схем електронної ідентифікації. Використання удосконалених електронних підписів та печаток забезпечує середній рівень довіри до схем електронної ідентифікації». Таким чином, Законом «Про електронні довірчі послуги» передбачено використанні двох типів електронних підписів: - кваліфікований електронний підпис, - удосконалений електронний підпис. Згідно п. 23 ч.1 ст. 1 Закону «кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа». Згідно ст. 19 Закону «засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки повинні забезпечувати: - належний рівень унікальності пари ключів, що ними генеруються; - конфіденційність особистих ключів під час їх генерації, зберігання та створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки; - захист від доступу до особистих ключів сторонніх осіб». При цьому вимоги до удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, і до надання електронних довірчих послуг, пов’язаних з їх створенням, перевіркою, підтвердженням та зберіганням, затверджені постановою КМУ від 03.03.2020 № 193. Згідно ч.3 вказаних Вимог «електронна довірча послуга із створення, перевірки та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки надається разом з кваліфікованою електронною довірчою послугою з формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки з урахуванням таких особливостей: … під час перевірки удосконаленого електронного підпису чи печатки за допомогою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа надається підтвердження того, що особистий ключ НЕ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки». Таким чином, відмінність між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом полягає у тому, що останній створюється, зберігається та використовується з використанням захищеного носія (засобу кваліфікованого електронного підпису). А удосконалений електронний підпис (який також передбачений Законом «Про електронні довірчі послуги») може зберігатись і використовуватись на незахищеному носії. Як було зазначено вище, пунктом 1.6 Розділу «ІНСТРУКЦІЯ З ПІДГОТОВКИ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ» передбачалось лише те, що тендерна пропозиція повинна містити накладений електронний підпис з урахуванням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги». Оскільки вказаний Закон передбачає використання як кваліфікованого, так і удосконаленого електронного підпису, то накладення на тендерну пропозицію саме удосконаленого (а не кваліфікованого) електронного підпису відповідає як вимогам названого пункту 1.6., так і вимогам Закону України «Про електронні довірчі послуги». Скаржник засвідчив свою пропозицію удосконаленим електронним підписом, що знаходиться на незахищеному носії, що повністю відповідає вимогам Документації. Так, при завантажені файлу «sign.p7s», який міститься у складі пропозиції Скаржника, на сайт Центрального засвідчувального органу за посиланням –http://czo.gov.ua/verify можна довідатись, що підпис створено та перевірено успішно, цілісність даних підтверджено. Протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису містить наступні дані: Таким чином, Замовник помилково та безпідставно відхилив пропозицію нашого підприємства. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про публічні закупівлі», ПРОСИМО: 1. Прийняти дану скаргу до розгляду. 2. Зобов’язати ДЕПАРТАМЕНТ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ, РЕЛІГІЙ ТА ОХОРОНИ ОБ'ЄКТІВ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ скасувати рішення про відхилення пропозиції ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «РОДНІК».