Закон України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до Закону проведення аукціонів закупівлі за державні (бюджетні) кошти здійснюється за допомогою авторизованих електронних майданчиків і пов’язаного з ними веб-сайту Уповноваженого органу (система "Прозоро"). Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції": "економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку". Зазначене забезпечення реальної конкуренції можливо лише у випадку дотримання замовниками публічних закупівель принципів закупівель, які закріплені у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон): 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Як свідчить інформація з веб-сайту Уповноваженого органу за результатами проведеного нашою громадською організацією власного моніторингу, при здійсненні закупівель трапляються випадки спотворення конкуренції при здійсненні закупівель, здобуття переваг одних над іншими суб’єктами господарювання не завдяки власним досягненням, а внаслідок порушення замовниками вимог чинного законодавства України. Так, зокрема, нами виявлений випадок порушення Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» (далі – Замовник) процедури закупівлі відкритих торгів на поставку електричної енергії за оголошенням № UA-2020-07-31-005361-c. Відповідно до процедури проведення аукціону за оголошенням № UA-2020-07-31-005361-c Замовником двічі порушено процедуру закупівлі, що підтверджується наступним. Відповідно до інформації, яка оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу, переможцем процедури закупівлі «відкриті торги з публікацією англійською мовою» за оголошенням № UA-2020-07-31-005361-c визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР ГАЗ РЕСУРС», з яким і укладено Договір № ЕЕ2909-4 від 08 жовтня (!) 2020 року. При цьому, відповідно до оголошення № UA-2020-07-31-005361-c: «Період постачання: з 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року». Тобто, укладення договору відбулося на 8 (!) день після визначеного документацією першого дня постачання електричної енергії, тобто «заднім числом». Звертаємо увагу, що відповідно до частини четвертої статті 41 Закону: «Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі». Зазначений випадок укладання Замовником договору про закупівлю «заднім числом» зі строками (терміном) поставки товару, який не відповідає встановленому у тендерній документації (з різницею у 8 днів) порушує вимоги частини четвертої статті 41 Закону, оскільки умови договору не повинні відрізнятися від пропозиції учасника, яка в свою чергу не може не відповідати тендерній документації. Тобто, укладення договору в інтерпретації «поставка заднім числом» не відповідає вимогам закону, і може призводити до зайвих бюджетних втрат і нецільового їх використання. Крім того, відповідно до частини шостої статті 33 Закону: «Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі». Відповідно до інформації, яка оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу, дата і час публікації Повідомлення про намір укласти договір - 18 вересня 2020 13:52. При цьому, як вже повідомлялося вище, скан-копія Договору № ЕЕ2909-4 від 08 жовтня 2020 року з переможцем процедури закупівлі оприлюднена Замовником лише 13.10.2020, тобто з порушенням встановленого Законом строку для укладання договору про закупівлю, що не відповідає встановленим статтею 33 Закону вимогам. При цьому, на веб-порталі Уповноваженого органу відсутня інформація стосовно обґрунтованої необхідності продовження строку для укладання договору про закупівлю, що також не відповідає вимогам Закону. Отже, зазначені вище дії Замовника спотворюють принципи Закону України «Про публічні закупівлі» і конкуренцію під час проведення аукціонів, а також порушують принципи, закріплені у статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон): "Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях. Порядок проведення моніторингу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до ст.2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 4 Постанови КМУ № 43 від 03.02.2016 "Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України" (далі - Постанова) Держаудитслужба, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі. За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей; пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Відповідно до ст. 71 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють органи державного фінансового контролю. Рішення про початок моніторингу закупівлі приймається зокрема з підстав отримання відповідної інформації від громадських об’єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Отже, Держаудитслужба України є органом державної влади, який наділений відповідною компетенцією для прийняття рішень щодо наявності порушень законодавства у сфері публічних закупівель. Виходячи з наведеного вище, Громадська організація звертається з наступним проханням: 1. Прийняти до розгляду інформацію, що наведена у цій заяві. 2. Здійснити заходи, в межах компетенції Держаудитслужби, щодо підтвердження фактів порушень Замовником процедури закупівлі за Оголошенням № UA-2020-07-31-005361-c зокрема, щодо порушення вимоги частини четвертої статті 41 Закону у вигляді укладення договору про закупівлю «заднім числом» зі строками (терміном) поставки товару, який не відповідає встановленому у тендерній документації (з різницею у 8 днів), і щодо порушення строку укладення договору про закупівлю, який без належного на те обґрунтування не може перевищувати 20 днів з дня оприлюднення Повідомлення про намір укласти договір. 3. Про прийняте рішення щодо результатів розгляду цієї заяви повідомити Громадську організацію у встановлений законодавством строк.