Рішення замовника: Вимога не задоволена

Помилковим є твердження Скаржника щодо встановлення в ст 3 Закону України «Про публічні закупівлі» принципу «максимальної економії та ефективності стосовно учасників». Та не відповідає дійсності твердження, що Замовник вчинив дії, що нівелюють визначені Законом та Постановою № 333 від 25.03.2009р. «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» принципи здійснення закупівель.

Адже, при дотриманні принципу максимальної економії та ефективності, суттєвим є саме рівень цін за яким придбавається предмет закупівель саме Замовником, а не Учасником. Важливою проблемою залишається факт завищення саме учасниками процедури закупівлі відпускних цін, які суперечать принципу максимальної економії та ефективності для Замовника.
Хочемо зазначти, що неналежна організація проведення закупівель може призвести до надмірних витрат державних ресурсів у формі: підвищення цін; закупівлі непридатного, низькоякісного обладнання; придбання обмежених та/або низькоякісних послуг; відстрочення реалізації проектів; несприятливих і неповних умов контрактів для замовника.

Скаржник помилково вказує на порушення Замовником п.п.15 п.2 ст.22 Закону щодо відсутності в Тендерній документації розміру забезпечення виконання договору про закупівлю та умов повернення/неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю.
Положеннями ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу (далі – ЦК) передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 546 ЦК договором або законом можуть бути встановлені iншi види забезпечення виконання зобов’язання. За термінологією, визначеною п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону від 25.12.15 р. № 922-VII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), забезпечення виконання договору про закупівлю – це надання забезпечення виконання зобов’язань учасника перед замовником за договором про закупівлю. Закон № 922 як спеціальний законодавчий акт у сфері публічних закупівель, так як i ЦК, не містить обмежень щодо виду забезпечення виконання договору.
Відповідно ч.3 ст. 22 Закону, Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону, договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності та товар.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України у урахуванням особливостей, визначених Законом (ч.1 ст. 36 Закону).
Замовник у проекті договору встановив страхування фінансових ризиків повного або часткового невиконання Договору про закупівлю. Така вимога не суперечить нормам частини другої статті 546 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язань.

Фінансовий ризик - імовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності. Механізм нейтралізації фінансових ризиків передбачає зовнішнє страхування – звернення до страхових компаній, які мають відповідні страхові продукти.
У світовій практиці страхування фінансових ризиків є поширеною послугою.

Страхування тісно пов'язане з підприємницькою діяльністю, яка неможлива без ризику. При допомозі страхування створюються деякі фінансові гарантії стабільності й прибутковості. У випадку настання різного роду несприятливих ситуацій, в які рано чи пізно певною мірою потрапляє кожна підприємницька структура, страхування є не тільки спосіб захисту господарства від різного роду руйнівних стихійних чинників, а й засіб подолання несприятливих періодів в економічній кон'юнктурі.
Фактори, які викликають втрати (неодержання) прибутку, зумовлюються двома групами п