Обгрунтування застосування переговорної процедури Пункт закону cт. 35, п 4 Якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тедерній документації Обгрунтування 27 січня 2018 року процедура закупівлі UA-2019-01-04-000681-c по предмету: Газове паливо (природний газ), код 09120000-6 “Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015 була відмінена з причин подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій та 12 лютого 2019 року процедура закупівлі UA-2019-01-28-001391-а по предмету: Газове паливо (природний газ), код 09120000-6 “Єдиний закупівельний словник” ДК 021:2015 також була відмінена з причин подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій, то Замовник може застосувати, як виняток, переговорну процедуру закупівлі. Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) Замовник може застосувати, як виняток, переговорну процедуру закупівлі, у разі якщо було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Як визначено у Роз'ясненнях Мінекономрозвитку від 22.11.2016 N 3302-06/37709-06 «Щодо застосування переговорної процедури» в пункті 14 форми повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури (далі - Повідомлення), затвердженої наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 N 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” замовник зазначає обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі (посилання на експертні, нормативні, технічні та інші документи, що підтверджують наявність умов застосування процедури закупівлі). При цьому, замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до частини другої статті 35 Закону у залежності від предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 N 454, та умови для застосування переговорної процедури закупівлі. Інформаційним листом від 15.07.2016 N 3302-06/21890-07 «Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб'єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори» Мінекономрозвитку додатково роз’яснює, що тендер (торги) – це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Тому, якщо Замовником було двічі відмінено тендер у розумінні Закону через відсутність достатньої кількості учасників, то ним застосовується переговорна процедура закупівлі відповідно до статті 35 Закону. Таким чином, за наявності умови, передбаченої частиною другою статті 35 Закону (двічі відміни закупівель №№ UA-2019-01-04-000681-c, UA-2019-01-28-001391-а, через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій) ми можемо застосувати, як виняток, переговорну процедуру закупівлі, однак, ми не можемо міняти предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника. Між тим, враховуючи, що Закон не містить заборони щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі, більш того, Бюджетним кодексом України (далі - Кодекс) та Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. N 309, (далі - Порядок) визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, то Замовник може відкоригувати очікувану вартість закупівлі після розгляду та затвердження кошторису. Відтак, очікувана вартість закупівель може змінюватися під кошторисні призначення, при цьому слід врахувати, що згідно статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, оприлюднення якого передує проведенню процедури закупівлі. Відповідно з урахуванням наведених положень бюджетного законодавства та відсутності законодавчої заборони (частина друга статті 35 Закону) Замовник може змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, пропорційно зміні очікуваної вартості закупівлі, зокрема відповідно до кошторисних призначень та з урахуванням потреби у відповідних товарах, роботах і послугах у минулих роках та економічних факторів, індексу інфляції, які впливають на ціноутворення на відповідних ринках тощо.