Рішення замовника: Вимога відхилена

Вимога Учасника мотивована тим, що на його думку, визначені у Тендерній документації вимоги щодо обов’язкової відповідності виробництва крісел Системі управління якістю та Системі екологічного управління, що підтверджується відповідним Сертифікатом ДСТУ ISO 9001: 2015 (ISO 9001:2015, IDT) та Сертифікатом ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015, IDT), а також відповідність конструкції крісел стандартам ДСТУ ГОСТ 16371:2016, що повинно бути підтверджено копією Сертифіката відповідності та копією Санітарно-Епідеміологічного Висновку) є дискримінаційними, та такими, що порушують передбачений Законом принцип недискримінації Учасників.
В обґрунтування своєї вимоги Учасник вказує, що на теперішній час в Україні чинним законодавством не передбачено обов’язкової сертифікації на даний предмет закупівлі, а тому учасники торгів зобов’язані підтверджувати якість товарів, що виготовляють лише на підставі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, що не суперечить вимогам чинного законодавства України, а Тому тендерна документація має бути змінена відповідно до вимог Учасника.
Проаналізувавши Вимогу Учасника, повідомляємо, що така Вимога є необґрунтованою, безпідставно, а викладені в ній доводи – надуманими, Тендерна документація відповідає приписам Закону, а тому така Вимога не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Так, слід зазначити, що опубліковане Замовником Оголошення про проведення закупівлі через систему електронних торгів не містить жодної вимоги, яка б звужувала коло осіб, що мають право приймати участь у закупівлі, таким чином слід дійти висновку, що брати участь у зазначеній закупівлі на рівних умовах мають право усі вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм, які зареєстровані в системі закупівель.

1.Учасник зазначає, що частину тексту Замовника у вимогах тендерної документації, а саме «Завірену копію штатного розпису працівників відповідної кваліфікації або копію витягу із штатного розпису» треба викласти у наступній редакції: «Копії документів, що підтверджують наявність трудових відносин між учасником та всіма працівниками, вказаними згідно вказаної вище довідки: завірену копію штатного розпису працівників відповідної кваліфікації або копію витягу із штатного розпису; копії наказів про прийняття на роботу таких працівників, копії договорів підряду або копії інших документів», через те, що учасниками можуть бути не лише юридичні особи, а й фізичні особи, в тому числі фізичні особи-підприємці, для котрих чинним законодавством України не передбачена обов’язкова наявність штатного розпису.
У Додатку № 2 до Тендерної документації у п. 2 Документи для підтвердження відповідності пропозиції учасника кваліфікаційним критеріям п.п. 2.2 зазначено: «Довідка про наявність працівників відповідної кваліфікації, які безпосередньо будуть залученні до виконання зобов'язань по договору, складена на фірмовому бланку учасника (у разі наявності), згідно Таблиці №2. Завірена копія штатного розпису працівників відповідної кваліфікації або копія витягу із штатного розпису». У самій Таблиці №2 детально вказано які відомості повинен надати Учасник закупівлі. Тому вимога Учасника про зміну тексту є недоцільною, адже вся інформація додатково вказана у Таблиці №2 та не потребує додаткових уточнень та змін.
2. Як зазначає Учасник «Відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 року (далі – Закон) одним із кваліфікаційних критеріїв є наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, тобто одного договору. Просимо по всьому тексту тендерної документації внести відповідні зміни, а саме замість «аналогічних договорів» вказати «аналогічного договору».
Учасник занадто формально та буквально поставився до тлумачення зазначених норм, адже у учасників закупівлі може бути наявний документально підтверджений досвід виконання саме декількох аналогічних договорів, які вони вважають за доцільне зазначити. Це ні в якому разу не може бути перешкодою для участі у Закупівлі та не впливає на оцінку пропозицій учасників.
3. Замовник вважає, що визначені в Додатку № 3 тендерної документації «ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ ЩОДО ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ» вимоги щодо обов’язкової відповідності виробництва крісел Системі управління якістю та Системі екологічного управління, що підтверджується відповідним Сертифікатом ДСТУ ISO 9001: 2015 (ISO 9001:2015, IDT) та Сертифікатом ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015, IDT), а також відповідність конструкції крісел стандартам ДСТУ ГОСТ 16371:2016, що повинно бути підтверджено копією Сертифіката відповідності та копією Санітарно-Епідеміологічного Висновку) треба виключити із тексту Тендерної документації та вимагати підтвердження на підставі висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, котрі видаються з дотриманням норм ДСТУ, ТУ.
Відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та/або суміжних прав.
Згідно зі ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. При цьому технічна специфікація повинна містити, зокрема, посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.
З огляду на викладену норму вбачається, що замовнику, як найбільш зацікавленій особі у найвигідніших для нього умовах закупівлі та у отриманні найкращого предмета закупівлі із усіх запропонованих надано право на власний розсуд самостійно визначати необхідні технічні, якісні, кількісні характеристики та інші критерії до предмета закупівлі і до учасників, в тому числі, з можливим посиланням на будь-які з існуючих міжнародних або національних стандартів.
Учасником не правильно було кваліфіковано вимогу у наданні Сертифікату ДСТУ ISO 9001: 2015 (ISO 9001:2015, IDT) та Сертифікату ДСТУ ISO 14001: 2015 (ISO 14001:2015, IDT) та відповідності конструкції крісел стандартам ДСТУ ГОСТ 16371:2016, як дискримінаційну. Замовник скористався своїм передбаченим законодавством та керівними документами правом на обрання необхідних та бажаних власне йому характеристик предмета закупівлі і учасника, встановивши вимогу відповідності саме тим стандартам, які визначив за необхідне. Вимагаючи наявність зазначених сертифікатів, Замовник презумує, що відповідність учасника всім зазначеним вимогам є ознакою його компетентності, дисциплінованості, що опосередковано впливає на якість продукції, що ним виробляється, і в свою чергу, на думку Замовника, збільшує вірогідність відповідності предмета закупівлі його інтересам.

4. Як зазначає Учасник, Протокол Випробування може бути наданий лише після виготовлення крісел та монтажу. Учасник вважає, що на звукові властивості крісел в тому числі, впливають і форма приміщення, в якому будуть знаходитися ці крісла. Тобто, протокол випробовування на крісла можуть бути отримані лише після їх виготовлення та монтажу, і ніяким чином не раніше, а тому просить внести зміни в частині моменту надання Протоколів Випробовування, а саме на підтвердження того, що крісла можуть бути використані у актових залах надається Протокол Випробування, де вказані параметри звукопоглинання разом із товаром, під час його поставки та монтажу переможцем торгів.
Звукові властивості приміщення та звукові властивості крісел, що можуть бути використані у концертних залах – це два абсолютно різних поняття. Форма приміщення не може мати будь якого відношення конкретно до параметрів звукопоглинання крісел. Учасник, роблячи підміну понять, намагається зменшити вимоги Замовника щодо предмету закупівлі, що в свою чергу ускладнює закупівлю товару, що повністю відповідає потребам Замовника.
З огляду на викладене вбачається, що Замовник скористався своїм передбаченим законом правом на обрання необхідних та бажаних власне йому характеристик предмета закупівлі і встановив вимогу відповідності саме тим стандартам, які визначив за необхідне.
Крім того, ані Законом, ані жодним іншим нормативно-правовим актом України не передбачено обов’язку обґрунтовувати Замовником, встановлені ним вимоги до предмета закупівлі, хоча такі вимоги є дійсно обґрунтованими, адже крісла, що є предметом закупівлі, будуть встановлюватися у приміщенні, для проведення концертів та інших заходів з використанням пристроїв звуковідтворення, для налаштування якого необхідно враховувати коефіцієнт звукопоглинання предметів, розташованих у приміщенні, в тому числі крісел.
Більше того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», Замовник вправі знати всі технічні характеристики товару, який купує, серед яких коефіцієнт звукопоглинання, а тому Замовник розраховує на те, що всі витрати, пов'язані з отриманням всіх можливих сертифікатів, вже закладені в ціну крісла, не бажає і не має можливості сплачувати за проведення досліджень на звукопоглинання крісел після їх отримання, та вважає за доцільне проведення відповідних досліджень у часі до проведення закупівлі, аби унеможливити закупівлю товару, який не відповідає інтересам Замовника.

5. Також Учасник нічим не обґрунтовуючи та не пояснюючи свої вимоги просить Четвертий пункт Гарантійного листа у Тендерній документації викласти наступним чином: «…- проведення експертиз та випробувань за першою вимогою Замовника, щодо відповідності запропонованого товару, вимогам діючого законодавства, за власний рахунок учасника».
Замовник є найбільш зацікавленою особою у найвигідніших для нього умовах закупівлі та у отриманні найкращого предмета закупівлі із усіх запропонованих, законодавець свідомо наділив Замовника свободою у самостійному визначенні необхідних технічних, якісних та кількісних характеристиках предмета закупівлі, в тому числі, з можливим посиланням на будь-які з існуючих міжнародних або національних стандарти.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що за дискримінацію вважається власне обмеження певному колу осіб брати участь у закупівлі, слід дійти висновку, що будь-які дискримінаційні умови у Тендерній документації відсутні, а тому підстави Учасника для внесення змін до тендерної документації є недоцільними та необґрунтованими, а викладені доводи у Вимозі – надуманими