В тендерній документації у відповідному розділі визначено, що замовник пропонує віднести до істотних умов договору. В тендерній документації двічі зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Статтею 638 Цивільного кодексу України та статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а ТАКОЖ УСІ ТІ УМОВИ, ЩОДО ЯКИХ ЗА ЗАЯВОЮ ХОЧА Б ОДНІЄЇ ІЗ СТОРІН МАЄ БУТИ ДОСЯГНУТО ЗГОДИ. Керуючись зазначеними нормами кодексів України зазначаємо наступне: щодо "умови оплати" – враховуючи особливості постачання обладнання предмету закупівлі, потребує визначення конкретного строку розрахунку замовником за фактично поставлений товар, який повинен не перевищувати 10 банківських днів з дати підписання замовником видаткової накладної, оскільки затримка замовником в розрахунках має наслідки щодо затримки в отриманні іншими замовниками такого обладнання; щодо "ціна пропозиції" – не може бути включена до складу ціни витрати на "технічного обслуговування та підтримки на рік", оскільки ці послуги жодним учасником не надаються через наступне: 1) відповідно до нормативного визначення (низька відомчих нормативно-правових актів) ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ (ТО) - це комплекс робіт з ПІДТРИМКИ РОБОТОЗДАТНОСТІ ОБЛАДНАННЯ В ПЕРІОД ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ. Забезпечення ТО потребує конкретних фінансових витрат та застосування певних матеріальних ресурсів. Проте предмет закупівлі не передбачає надання учасником торгів комплексу робіт з підтримки роботоздатності обладнання в період його використання, вимоги до ТО обладнання у тендерній документації не висунуті; 2) згідно з нормативним визначенням (постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 № 869 "Про затвердження загальних вимог до програмних продуктів, які закуповуються та створюються на замовлення державних органів") ТЕХНІЧНА ПІДТРИМКА - це комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення функціонування програмного продукту, включаючи його встановлення, налаштування, оновлення та відновлення. Таким чином, послуга з технічної підтримки надається виключно стосовно програмного забезпечення (ПЗ). Для загального ПЗ (операційної системи та антивірусного ПЗ) надаватимуться послуги з його інсталювання та налаштування; щодо "строк (термін) поставки товару" – "протягом 2018 року" та "до 31.12.2018" є одне і те саме, тобто тавтологією, потрібно визначитись; щодо "умови поставки товару" – 1) важливим є постачання товару за рахунок постачальника, а яким транспортом – це справа самого постачальника; 2) не потрібно вимагати того, чого ніколи не існувало та не існуватиме, зокрема: настановами (інструкціями) з користування від виробника комплектуються лише багатофункціональний пристрій та цифрова фотокамера, до іншого обладнання предмету закупівлі таких документів не існує і вони не потрібні; стосовно драйверів потрібно звертатися до постачальників спеціалізованого програмного забезпечення, що безкоштовно надаватиметься ДМС України; гарантія виробника не надається, оскільки виробники закордонні, а надається гарантія офіційних постачальників такого обладнання в Україні; щодо "гарантійні зобов’язання" – "термін гарантійного обслуговування" є невірним, оскільки на обладнання, що пропонується, встановлюється ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК! Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506 "Про затвердження Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів" ГАРАНТІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ полягає у тому, що виробник (продавець, виконавець) протягом гарантійного терміну зобов'язується організувати, якщо це передбачено експлуатаційним документом, роботи із спеціальної установки (підключення) товару чи його складання (далі - введення в експлуатацію) та технічного обслуговування. Оскільки введення в експлуатацію обладнання є комплекс організаційних та технічних заходів, встановлений певними нормативно-технічними документами, які передбачають залучення представників замовника та виконавця, тому процедура введення в експлуатацію не є предметом закупівлі. Стосовно технічного обслуговування – дивись "ціна пропозиції". Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" ГАРАНТІЙНИЙ СТРОК – це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг. Отже, враховуючи викладене, пропонуємо привести тендерну документацію у цій частині у відповідність до законодавства.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу - Прозорро договір про закупівлю протягом двох днів з дня його укладення. На цій підставі замовник оприлюднює в Прозорро й відомості про внесення змін до договору та звіт про виконання договору. Таким чином, на цей час відсутнє найкраще документальне підтвердження досвіду виконання аналогічного договору ніж наявність цих договорів та всієї необхідної інформації щодо їх виконання у необмеженому доступі на веб-порталі Уповноваженого органу – Прозорро. Виходячи з принципів здійснення публічних закупівель (ст. 3 Закону): максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, доцільним на сьогодні є отримання від учасника відомостей про ідентифікатори закупівель (посилання на веб-сторінку Прозорро), які він виконав за аналогічним, а не змушувати учасників безкінцево надавати сканкопії таких договорів. Додаткове підтвердження виконання аналогічних договорів (підписані видаткові накладні), у крайньому випадку, можна отримати лише від переможця торгів. Не зрозумілим критерієм підтвердження виконання аналогічного договору у тендерній документації є зазначення саме вартості поставок без зазначення атрибутів цих договорів (номер, дата). Сума поставки не є підтвердженням якості виконання договору, крім того, вона залежить від конфігурації предмету закупівлі, який при однаковій назві може суттєво різнитися за комплектацією та технічними параметрами. Отже, постачальники за аналогічними предметами закупівель вже мають значний практичний досвід та напрацьовані узагальнені документи з підтвердження виконання аналогічного договору, які мають значно повнішу інформацію з цього питання. У зв'язку з цим пропонуємо, у тендерній документації не вимагати дотримуватись встановленої форми підтвердження інформації з цього питання, яка є вкрай упередженою, а запропонувати учасникам надати необхідні відомості у довільній формі, зазначивши в них обов'язково ту інформацію, яка є важливою для замовника у даному випадку.

Тендерною документацією вимагається надати у складі тендерної пропозиції копію статуту або іншого установчого документу (із змінами у разі наявності). Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), Є ВІДКРИТИМИ І ЗАГАЛЬНОДОСТУПНИМИ. Згідно з частиною другою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб…" відомості з ЄДР надаються у вигляді БЕЗОПЛАТНОГО ДОСТУПУ через портал електронних сервісів ДО РЕЗУЛЬТАТІВ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ, у тому числі виписки та установчих документів юридичної особи, - ШЛЯХОМ ЇХ ПОШУКУ ЗА КОДОМ ДОСТУПУ, перегляду, копіювання та роздрукування. У свою чергу, частина сьома статті 11 цього Закону визначає, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи БЕЗОПЛАТНО отримують відомості з ЄДР з метою здійснення ними повноважень, визначених законом, виключно в електронній формі через портал електронних сервісів (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) у порядку, визначеному в Порядку функціонування порталу електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженому наказом Мін'юсту України від 23 березня 2016 р. № 784/5, зареєстрованим в Мін’юсті України 23 березня 2016 р. за № 427/28557. Оскільки, Закон України "Про публічні закупівлі" не передбачає вимагання замовниками підтвердження інформації, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, а також відповідно до принципів здійснення публічних закупівель (ст. 3 Закону): максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням, вимагаємо передбачити в тендерній документації надання учасниками замість самого статуту відомостей щодо КОДУ ДОСТУПУ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ стосовно Статуту, оскільки Статут юридичної особи у сканованому вигляді знаходиться на веб-порталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

Частина перша статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, про що зазначено також в тендерній документації. При цьому, п. 7 частини другої статті 22 Закону зобов'язує замовника включити до тендерної документації проект договору про закупівлю З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗАЗНАЧЕННЯМ ПОРЯДКУ ЗМІН ЙОГО УМОВ. Таким чином, Закон передбачає зміну умов проекту договору (не тільки істотних, але і інших умов проекту) до моменту його укладання, що цілком відповідає нормам кодексів України про порядок укладення договорів. Проте, в тендерній документації відсутній порядок змін умов проекту договору. Отже, Закон використовує поняття "договір про закупівлю". Поняття "закупівля товарів за державні кошти" відмінено ще у 2010 році з втратою чинності відповідних законодавчих та нормативно-правових актів у відповідній сфері. Крім того, у вступній частині проекту договору введено скорочення "Учасник" для зазначення сторони, яка постачатиме предмет закупівлі замовнику, проте таке скорочення є незрозумілим, оскільки ця сторона була учасником у торгах, а при виконанні безпосередньо договору – вже "Виконавець" (Постачальник, Продавець тощо), але ж ніяк не Учасник. Що підтверджується позначенням у розділі 11 проекту "Місцезнаходження та банківські реквізити сторін" – "Виконавець", як це було первинно за текстом в тому проекті договору, відкіля замовник його позичив. Також слід зазначити, що істотні умови договору, перелічені в самій тендерній документації, не зовсім співпадають з тестом самого проекту договору, зокрема: умови постачання "за рахунок постачальника" (а за текстом договору - Учасник!) відноситься до складу ціни; відповідність товару технічним характеристикам, що зазначені у тендерної документації, визначається на етапі кваліфікації учасника, а при виконані договору постачальник (виконавець) повинен забезпечити відповідність цих характеристик заявленим в тендерній пропозиції; умова новизни товару, відсутність його вживаності та не порушення строків та умов йог зберігання є також вимогами на етапі торгів, а не умовою договору, в проекті якого це взагалі не зазначено. Склад ціни договору містить витрати, які ніколи не робились або не можуть бути зроблені в умовах закупівель аналогічних предметів (обладнання). Умовою порядку прийняття-передачі товару договору може бути передача замовнику разом з обладнанням відповідної документації на нього (інструкції, настанови, гарантійні документи тощо), а не вимога щодо укомплектування всіх "пристроїв" чимось. Проект договору містить необґрунтовані дублювання (повторення), а саме: п. 3.10. та п. 3.12. стосовно гарантійних документів на обладнання; п. 9.5. та 9.8. щодо випадків зміни умов (істотних умов) договору відповідно до Закону. Проект додатку до договору, в якому передбачено викладення специфікації містить зайві посилання як на сам договір, так і дублює положення самого договору щодо загальної його ціни, місця постачання товару, а також містить недоречні у додатку зобов'язання "Постачальника" (а за текстом договору - Учасник!). А наприкінці проекту договору додано примітку, що "Замовник залишає за собою право уточнювати окремі пункти проекту Договору під час його укладання відповідно до діючого законодавства України". Виходячи з цього твердження, та беручи до уваги вимогу тендерної документації щодо надання письмової "згоди з основними умовами договору" та підписання (на відміну від візування) зі сторони учасника торгів проекту договору у редакції тендерної документації, можна зробити висновок, що всупереч норм кодексів України, право учасника на внесення змін до умов проекту договору до моменту укладання самого договору за результатом торгів не передбачено. Проте, кодекси України встановлюють умовою укладення договору узгодження сторонами, навіть, істотних умов договору. Враховуючи викладене, стверджуємо, що тендерна документація містить дискримінаційну вимогу щодо погодження учасником з проектом договору без права внесення змін до його умов до моменту його укладення. Передбачений Законом обов'язковий порядок змін умов проекту договору відсутній. При цьому зазначимо, що таке право учасника щодо внесення змін до проекту договору не передбачає відмінностей від змісту тендерної пропозиції такого учасника. Вище наведені приклади, коли учасник зобов'язаний до підписання договору виправити помилки, упущення та недоліки в проекті. Таким чином, пропонуємо відкоригувати тендерну документацію у частині стосовно приведення її у відповідність до порядку укладення договорів, встановлених нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Р.S. Первинний проект договору, відкіля замовник його позичив, є кращим ніж результат його "доопрацювання" в даному випадку.

Тендерною документацією вимагається учасником надати інформацію, в якій зазначено що технічні, якісні характеристики предмета закупівлі передбачають застосування заходів із захисту довкілля З ОБОВ’ЯЗКОВИМ ЗАЗНАЧЕННЯМ ПЕРЕЛІКУ ЦИХ ЗАХОДІВ. Правильна вимога, але ж бюрократична! Просим пояснити, що хоче побачити замовник на свою вимогу у разі, якщо постачальник, наприклад, не виробляє обладнання предмету закупівлі та не утилізує його, не застосовує для цього а ні шкідливих хімічних речовин, а ні паливно-мастильних матеріалів?

1) Тендерною документацією вимагається учасником надати документ "Загальні відомості про учасника торгів". По-перше, всі загальні відомості про учасника торгів на сьогодні можна знайти на всіх авторизованих електронних майданчиках електронної системи закупівель, а також через портал електронних сервісів: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch. По-друге, з 01 квітня 2007 року в Україні не існує поняття "форма власності" через скасування Державного класифікатора України ДК 001:2004 "Класифікація форм власності" на підставі наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26 лютого 2007 р. № 40. По-третє, через внесення відповідних змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" не існує також понять "юридична та фактична адреса", замість яких Законом введено поняття "місцезнаходження юридичної особи". Також нічим не визначено, але застосовується поняття "адреса здійснення діяльності". Під поняттям "поштова адреса" Укрпошта розуміє адресу поштового відправлення. По-четверте, хто такий "претендент"? По-п'яте: при зазначенні назви банка, який обслуговує суб'єкта господарювання, зазначається лише місто, в якому знаходиться відділення цього банку. По-шосте, згідно з інструкціями Національного банку України, зокрема: Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті; Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, застосовується поняття "код банку" як реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють питання міжбанківських розрахунків в Україні. Годі застосовувати поняття "МФО" колишнього СРСР, яке втратило сенс ще з 1994 року. 2) Тендерною документацією вимагається учасником надати документ "реєстр документів", проте законодавчими актами та нормативно-правовими документами у сфері публічних закупівель не передбачений такий документ з часів, коли закупівлі стали проводитись через електронну систему. Крім того, номера сторінок документів зі складу тендерної пропозиції можна зазначити, коли вони в паперовому вигляді зшиті (зброшуровані). Окремі документи зі складу тендерної пропозиції мають свою окрему нумерацію сторінок відповідно до правил діловодства в Україні. Вже час відмовитись від обтяжливих та необґрунтованих вимог минулого. Пропонуємо привести тендерну документацію у зазначених частинах у відповідність до вимог законодавства України.

Дуже вдячні за відповідь! Проте зазначаємо, що відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (частина третя статті 12, частина третя статті 29) електронна система закупівель (далі – Система) повинна забезпечувати (і забезпечує) доступ до інформації стосовно приведених цін від найвищого до найнижчого на кожному етапі проведення аукціону, а у разі розкриття та оцінки пропозицій учасників - введення/виведення даних, приймання команд та відображення результатів їх виконання в інтерактивному режимі реального часу. Тобто, Система фіксує та зберігає протягом не менш як 10 років данні про усі документи, що надійшли від замовників, учасників, органу оскарження та були створені під час оцінки тендерних пропозицій, та забезпечує автоматичне резервування і відновлення даних. Таким чином, відомості про ціну пропозиції, що склалась за результатом електронного аукціону, зафіксовано Системою та їх можна вивести (роздрукувати) у встановленому порядку. Звертаємо увагу, що в скарзі учасника торгів до АМКУ, на рішення постійно діючої адміністративної колегії АМКУ по якій (№ 41-р/пк-пз від 10.06.2016 за п. 1 скарги; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-05-04-000047-c) посилалось раніше в первинному питанні, саме йшлося про неправомочне вимагання замовником від учасника-переможця надання тендерної пропозиції в паперовому вигляді за результатом аукціону. Не слід повторювати чужих помилок. Таким чином, задля забезпечення Вами як замовником додержання норми Закону щодо відповідності умови договору про закупівлю змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі є всі можливості отримати відповідну офіційну інформацію через Систему, а додаткове вимагання від переможця "оригіналу Тендерної пропозиції з ціною, що склалась за результатом електронного аукціону" є вже зайвим. Отже, повніше використовуйте можливості електронної системи закупівель та діючи за принципом економії та максимальної ефективності виключайте ті вимоги, що вже не відповідають законодавству у сфері публічних закупівель, а саме: документів з назвою "Тендерна пропозиція". Удачи!

Дуже вдячні за надані відповіді на питання та зауваження! Водночас, щодо "умов оплати": цілком зрозумілим є бажання Замовника отримати певні гарантії щодо своєчасного та добросовісного виконання переможцем зобов'язань щодо постачання предмету закупівлі. Проте, і Замовник повинен надати зі своєї сторони певні гарантії щодо такого ж виконання своїх зобов'язань. Однією з таких гарантій є зобов'язання Замовником своєчасно оплатити отриманий предмет закупівлі, для чого потрібно чітко визначити строк розрахунків зі своє сторони. У попередньому зауваженні з цього приводу наведене ґрунтовне пояснення запропонованому строку розрахунків протягом 10 банківських днів. Впевнитись в тому, що такий строк є цілком доречним, можна вивчивши досвід аналогічних закупівель, що вже завершені у поточному році та попередні роки (2016 – 2017 р.р.). Приміть до уваги, що переможець, який здійснить постачання предмету закупівлі, не може невизначено чекати оплату за це. Тому, не тільки вимагайте, але і давайте читки власні гарантії, досягаючи при цьому паритету з постачальником. Щодо "комплекту драйверів": наведене у відповіді пояснення є майже вірне, за винятком наступного. Виходячи з досвіду надання ДМСУ консультацій з розроблення технічних вимог (ТВ) до робочих станцій з оформлення та видачі паспортних документів (далі – РС) понад два роки тому та з дворічного досвіду офіційного розповсюдження спеціалізованого програмного забезпечення для РС, забезпечення успішного функціонування якого ДМСУ припинило наприкінці травня поточного року, зазначаємо, що предмет закупівлі первинно представляв собою: "програмно-технічний комплекс на базі персонального комп'ютера з встановленим загальним ТА СПЕЦІАЛІЗОВАНИМ ПРОГРАМНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ, комплектом обладнання (з відповідними технічними характеристиками) для взяття біометричних даних (параметрів) особи під час оформлення та видачі їй документів". Впевнитись в цьому можна ознайомившись з ТВ аналогічних закупівель 2016 – 2017 років. Повідомляємо, що саме спеціалізоване програмне забезпечення (СПЗ) забезпечує функціонування на базі персонального комп'ютера (ПК) з встановленим загальним програмним забезпеченням (ПЗ), що є операційною системою, комплекту спеціального обладнання для виконання функцій з оформлення та видачі паспортних документів. Без СПЗ РС як предмет закупівлі не являє програмно-технічним комплексом (ПТК), а є лише окремим набором обладнання (апаратною компонентною РС) та встановленою в ПК операційно системою (загальним ПЗ), лише як частиною (не ключовою!) програмної компоненти РС. Не достатньо кваліфіковані розробники "доопрацьованих" ТВ до РС здійснили підміну понять, виключивши СПЗ з визначення ПТК, маючи на меті змінити склад предмету закупівлі. При цьому вони не зазначили, що з виключенням СПЗ предметом закупівлі становить не ПТК (РС) в цілому, а лише обладнання РС та загальне ПЗ. Також ними упущено, що комплекс засобів захисту іномарці (КЗЗІ), який раніше входив до повного складу РС (не путати з СПЗ) в "доопрацьованих" ТВ замінений на захищений носій інформації (електронний ключ зберігання даних), який ніяк не входить і не може входити до складу апаратної компоненти РС, а є окремим елементом, що не належить ні до жодної з двох компонент РС. Виходячи з цього інформуємо, що обладнання апаратної компоненти РС, яке пропонується до постачання за висунутими в тендерній документації ТВ, адаптовано для використання з операційною системою Windows 10 Pro 64-bit, у складі якої наявні необхідні драйвери для обладнання. Додаткові спеціальні драйвери для забезпечення роботи спеціального обладнання апаратної компоненти РС, призначеного для взяття біометричних даних особи та обміну інформацією з чіп паспортних документів, входять саме до СПЗ, що не включене до предмету закупівлі. Таке СПЗ у поточному році пропонується для ЦНАП безкоштовно ДМСУ, постачальникам обладнання РС воно не надається, неможливим є і отримання постачальниками спеціальних драйверів для спеціального обладнання апаратної компоненти РС. Отже, пропозиція щодо звернення стосовно драйверів до постачальників СПЗ є, навпаки, доречною через неможливість на цей час жодним з постачальників предмету закупівлі виконати відповідну вимогу тендерної документації без постачання саме СПЗ, а нове СПЗ розповсюджується виключно ДМСУ. Замовник, включаючи до тендерної документації відповідно до частини третьої статті 22 Закону інформацію, яку він вважає за необхідне до неї включити, повинен подбати про забезпечення обґрунтування щодо її відповідності до законодавства, а саме: на підставі чого та з якою метою він її включає. Результати аналізу дворічного досвіду аналогічних закупівель (таких, що відбулись та ні) показує, що дієві результати дають консультації замовників саме з досвідченими постачальниками РС. Копіювання же замовниками вимог з аналогічних тендерних документацій, особливо з тих, за якими так і не здійснено постачання, приводить до зазначених вище недоробок через відсутність у замовників конкретних знань за предметом закупівлі. Підсумовуючи, радимо ще доопрацювати тендерну документацію в частині виключення з неї вимог, які не можуть бути реалізовані, та визначення конкретного строку розрахунку з постачальником за отриманий предмет закупівлі.

Виходячи з відповіді замовника про надання учасником у складі тендерної пропозиції копії статуту або іншого установчого документу (із змінами у разі наявності), можна зробити висновок, що якщо учасник включіть до своєї пропозиції замість сканкопії статуту відомості про КОД ДОСТУПУ ДО РЕЗУЛЬТАТІВ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ стосовно Статуту, що передбачено частиною другою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", то він не виконає вимогу тендерної документації. Тобто, статут юридичної особи, розміщений у сканованому вигляді на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), до якого наданий код доступу, не є офіційною копією статуту? Просимо надати чітку відповідь з цього питання, оскільки для інших замовників в аналогічних закупівлях надання відомостей про код доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації стосовно Статуту є виконанням вимог тендерної документації.

Дякуємо за "обґрунтовану" відповідь на зауваження до документів "Загальні відомості про учасника торгів" та "Реєстр документів". Враховуючи, що відповідно до нормативного визначення ЗАКОНОДАВСТВО – включає конкретні закони, акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 09.07.1998 № 12-рп/98), а також беручи до уваги посилання у відповіді замовника в якості обґрунтування на частину третю статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", просимо навести конкретні законодавчі або нормативно-правові акти України, на підставі яких замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації документи "Загальні відомості про учасника торгів" та "Реєстр документів"? Заздалегідь дякуємо за відповідь з обґрунтуванням!