Щодо примірного меню та рецептури готових страв Достатнє та збалансоване харчування повинно призводити до покращення психічного стану хворого, нормалізації основних фізіологічних функцій, скорочення строків реконвалесценції та перебування на стаціонарному лікуванні (абзац 7 пункту 1.6 Порядку № 931). Відповідно до пунктів 1.4-1.7 Інструкції № 931 організація лікувального харчування хворих включає: опис стандартної дієти; основні показання для призначення; хімічний склад та енергетичну цінність; основні способи приготування страв; режим харчування. Раціони харчування розробляються відповідно до норм середньодобового набору продуктів харчування на одного хворого у закладах охорони здоров’я, наведених у додатку 1 до цієї Інструкції. На кожну страву, що готується у ЗОЗ, складається картка-розкладка у двох примірниках, один з яких зберігається у бухгалтерії, другий - у медичної сестри з дієтичного харчування. Заміна харчових продуктів проводиться відповідно до додатків 1, 2 до цієї Інструкції. Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 931 в основу системи лікувального харчування покладено принципи достатнього та збалансованого харчування. Харчування хворих базується на основі фізіологічних потреб у харчових речовинах та енергії здорової людини. При цьому відповідно до пункту 1.3 Порядку № 931 потреба в енергії та макронутрієнтах (білках, жирах та вуглеводах) визначається на один кілограм оптимальної маси тіла (оптимальна маса для чоловіків - 70 кг, для жінок - 60 кг); інтегральна характеристика системи лікувального харчування наведена в додатку 1 до цього Порядку; добова кількість основних продуктів харчування відповідно до харчового статусу визначена у Нормах харчування на одного хворого на день у закладах охорони здоров’я відповідно до профілю, які наведені в додатку 2 до цього Порядку; необхідна кількість мікронутрієнтів визначається відповідно до фізіологічних потреб (складові методологія системи лікування хворих). Таким чином, в основу раціону хворих покладено не конкретні страви, а відповідні набори харчових продуктів, приготованих відповідним способом, для раціонального забезпечення енергією та макронутрієнтами. У складі тендерної документації міститься примірне 7-денне циклічне меню, до якого включено страви без вказівки на їх складники та спосіб приготування. Наприклад, "салат закусочний", "салат сільский", "салат "салат ніжний", "котлета фермерська", "курка дієтична", "биток із свинини особливий", "салат полонянка", "запіканка овочева по-балканськи", "ковбаски по-львівськи", "шніцель сільский", "запіканка домашня" і т.д. Відомі десятки рецептів приготування страв з такими назвами. При цьому відповідно до пункту 1 додатку 4 до тендерної документації «Технічні, кількісні та якісні вимоги до предмету закупівлі: ДК 021:2015: 55520000-1 Кейтерингові послуги(послуги з постачання готової їжі для харчування хворих)» (далі – додаток 4 «Технічні умови») виконавець послуг повинен забезпечити для пацієнтів госпіталю щоденне приготування та постачання (доставку) на сніданок, обід і вечерю «готової їжі» високої якості за примірним 7-денним циклічним меню відповідно до найменування (номеру) дієт-стола згідно зі специфікацією. Відповідно до пункту 4 додатку 4 «Технічні умови» учасник в складі пропозиції надає-розрахунок вартості послуг відповідно до семиденного меню Замовника згідно Таблиці 1 Додатку 4. Таким чином, за змістом пунктів 1 та 4 додатку 4 «Технічні умови» учасник має підготувати тендерну пропозицію згідно з примірним 7-денним меню замовника, включеним до тендерної документації. При цьому ані рецептура, ані принаймні складові страв, які замовник включив у своє примірне 7-денне меню, не наведено. Натомість у пунктах 2 і 3 додатку 4 «Технічні умови» зазначено, що меню «готової їжі» повинно складатися зі страв розроблених з урахуванням основних принципів раціонального харчування хворих, асортименту різноманітності їжі та її якості, керуючись Законом України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.1997 № 771/97-ВР; 7-денне циклічне меню (примірне 7-денне циклічне меню наведено нижче) з трьохразовим харчуванням повинно бути розроблено відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 29.10.2013 № 931 «Про удосконалення лікувального харчування та роботи дієтологічної системи в Україні, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.04.2009 № 262 «Про затвердження рекомендованого середньодобового набору продуктів харчування для ветеранів війни у лікувально-профілактичних закладах», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2016 № 34 «Про збільшення норм грошових витрат на харчування та медикаменти в закладах охорони здоров’я для ветеранів війни». Тобто, за змістом пунктів 2 і 3 додатку 4 «Технічні умови» наведене замовником примірне меню є саме прикладом, зразком, не обов’язковим для наслідування, а учасники у складі тендерних пропозицій подають власні меню, розроблені самими учасниками з урахуванням згаданих нормативних вимог і правил; а отже і ціна за один день триразового харчування за відповідною дієтою (стіл № 9 чи № 15) розраховується учасником на базі власного меню учасника. Таким чином, умови тендерної документації в частині порядку визначення меню, а отже і ціни предмета закупівлі є нечіткими, допускають двояке тлумачення, створюють підґрунтя для корупційних зловживань та дискримінаційних рішень. У зв’язку з викладеним просимо: 1. На базі якого меню: власного меню учасників чи примірного 7-денного циклічного меню замовника (таблиця 1 додатку 4 «Технічні умови») має бути розрахована ціна тендерної пропозиції, зокрема ціна за одиницю послуги (один день триразового харчування за відповідною дієтою)? 2. Якщо замовник на полягає на застосуванні примірного 7-денного циклічного меню замовника (таблиця 1 додатку 4 «Технічні умови»), то просимо надати затверджену замовником рецептуру кожної готової страви з цього меню. 3. Якщо примірне 7-денне циклічне меню замовника (таблиця 1 додатку 4 «Технічні умови») є лише зразком, не обов’язковим для наслідування учасниками, а ціна тендерної пропозиції, зокрема ціна за одиницю послуги (один день триразового харчування за відповідною дієтою), має бути розрахована за власним меню учасника, то просимо внести відповідні зміни до пунктів 1 і 4 додатку 4 «Технічні умови» для їх узгодження з пунктами 2 і 3 цього додатка, а також виключити додаток 1 до проекту договору про закупівлю (специфікації) .

Щодо строків поставки продуктів та прокату СВЧ Згідно з пунктом 5 додатку 4 «Технічні умови» термін надання послуг - 7 (сім) днів на тиждень у відповідності з графіком доставки безпосередньо транспортом Виконавця в 08.30 -: сніданок – 09-00; обід – 13.30; вечеря – 17-00. І відповідно до пункту 12 додатку 4 «Технічні умови» у разі заключення договору Постачальник зобов’язується на термін надання послуг надати у безоплатне користування СВЧ. Тобто, замовник передбачає отримувати усю готову їжу один раз на день (о 8.30), надалі підігріваючи її засобами (СВЧ) виконавця. З цього приводу слід вказати таке. По-перше, згідно установлених санітарних норм холодні закуски, десерти й напої можна зберігати до 1 год., а гарячі страви — до 2 год. Причому для зберігання готової їжі застосовують спеціалізоване технологічне обладнання. Очевидно, що дотримання цих вимог неможливо забезпечити у разі разової поставки їжі протягом дня. При цьому, за якість продукції відповідає постачальник. У разі разової поставки, зберігання їжі протягом цілого дня, у тому числі дотримання температурного режиму та санітарно-гігієнічних вимог замовником, залишиться поза сферою контролю виконавця. А відтак виконавець не зможе гарантувати якість продукції, призначеної для пацієнтів замовника. У зв’язку з викладеним пропонуємо привести тендерну документацію у відповідність до чинних санітарних норм, установивши, що готові страви постачаються згідно з графіком прийому їжі, причому термін доставки готової продукції не повинен перевищувати 1-ї годин від моменту приготування. По-друге, прокат СВЧ за змістом Цивільного кодексу України та Податкового кодексу України є самостійною послугою. Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України ніхто правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. З урахуванням викладеного Замовник не вправі вимагати надання йому безоплатних послуг. При цьому СВЧ як основний засіб, переданий у користування, має бути узятий на облік замовника. Однак проект договору, доданий до тендерної документації, не містить згадки про передачу СВЧ у користування, їх кількість (адже страви постачаються за 2 адресами замовника), умови користування, повернення, а також відповідальність замовника за втрату чи пошкодження речі. Підсумовуючи викладене, пропонуємо вилучити з тендерної документації вимогу щодо передачі замовнику у безоплатне користування СВЧ. Слід підкреслити, що у разі приведення тендерної документації у відповідність до санітарних норм стосовно строків зберігання готових страв, жодне СВЧ замовнику не знадобиться. Щодо ПДВ Відповідно до підпункт «г» підпункту 197.1.1 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг харчування громадян у закладах охорони здоров’я. Форма тендерної пропозиції (додаток 1 до тендерної документації) розрахована за зазначення ціни без ПДВ незалежно від статусу учасника як платника цього податку. Однак, у пункті 1 розділі V тендерної документації вказано «Ціна, запропонована Учасником в тендерній пропозиції, повинна враховувати всі затрати пов’язані із сплатою податків (в тому числі податку на додану вартість (ПДВ), у разі якщо Учасник є платником ПДВ),….». Таким чином, положення тендерної документації та додатків до неї не узгоджені між собою. У зв’язку з викладеним просимо привести пункт 1 розділі V тендерної документації у відповідність до підпункту «г» підпункту 197.1.1 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, виключивши обов’язковість зазначення ПДВ у складі цінової пропозиції учасників, що є платниками ПДВ.