В проекті Договору пункт 12.5 вказує що "1.5. Передача газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування (далі – пункти призначення)." Це означає що Постачальник повинен включити в ціну природного газу не тільки магістральний транспорт але ще й розподільчий. Вважаємо, що включення до ціни газу послуг з транспортування не відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав. Так, пунктом 18 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, які закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі. Відповідно, у пункті 17 згаданої вище статті Закону міститься визначення послуг, у пункті 22 – робіт, у пункті 32 – товарів. Таким чином, у сфері державних закупівель законодавець дотримується загального підходу, що послуги, роботи, товари є окремими самостійними об’єктами цивільного обороту. Аналогічної позиції законодавець дотримується у газовій сфері, зокрема у Законі України «Про ринок природного газу. Так, у пункті 31 статті 1 даного Закону визначено, що природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі - природний газ) – суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск – 760 міліметрів ртутного стовпа і температура – 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією, тобто товаром. Реалізація природного газу як товару безпосередньо споживачам здійснюється на підставі укладених з ними договорів постачальниками, що становить сутність господарської діяльності з постачання природного газу. З метою імплементації Третього енергетичного пакету, Верховною Радою України в Законі України «Про ринок природного газу» відображена одна з основних вимог цього пакету: відокремлення постачання природного газу від його транспортування, що включає в собі розподіл та транспортування. Так, відповідно до пункту 35 статті 1 даного Закону розподіл природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу, а відповідно до пункту 45: транспортування природного газу – господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов’язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Крім того, що встановлена пряма заборона одночасно займатися одночасно такими видами господарської діяльності як постачання та транспортування і розподіл, сутністю діяльності з транспортування і розподілу є те, що це є послуги. Виходячи з положень пункту 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто, послуга має споживатися замовником в процесі вчинення певної дії чи здійснення певної діяльності виконавцем, в даному випадку транспортування і розподіл. Проте, споживаючи природний газ у обсязі, споживач отримував товар – природний газ, а не послугу. Також, на відміну від ринку постачання природного газу, який є суміжним ринком, транспортування і розподіл природного газу знаходяться у стані природної монополії, і ці послуги можуть надаватися виключно окремими суб’єктами: Оператором ГТС (ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») і відповідним Оператором ГРМ. Звертаю Вашу увагу на те, що відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг, природний газ віднесений до продукції, а транспортування – до послуг. За наведених обставин, постачальник природного газу як учасник торгів не має можливості включати до ціни газу витрати на транспортування природного газу. Тому, пропонуємо привести документацію конкурсних торгів у відповідність до приписів законодавства України та виключити положення, що до ціни товару Учасника мають входити витрати на транспортування.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством. Частиною другою статті 16 Закону визначається, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. При цьому, Законом не передбачено переліку документів, що можуть вимагатись замовником на підтвердження того чи іншого кваліфікаційного критерію, передбаченого статтею 16 Закону. В той же час, Законом не встановлено критеріїв визначення такого поняття як "аналогічний договір". Статтею 3 Закону встановлено, що одним з принципів здійснення закупівель є недискримінація учасників, що підтверджується вимогами частини 4 статті 22 Закону, якою встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У статті 16 Закону відсутнє будь-яке обмеження щодо періоду належного виконання аналогічних договорів. Для підтвердження відповідності зазначеній кваліфікаційній вимозі достатньо підтвердити наявність такого досвіду, а не період його набуття. Встановлюючи вимогу до Учасника надавати у складі пропозиції конкурсних торгів копій договорів постачання природного газу за останні два роки, Замовник фактично створив перешкоду у доступі до процедури закупівлі учасникам, які не виконували аналогічні договори впродовж останніх двох років, однак мають досвід виконання аналогічних договорів за більш ранні періоди. Аналогічну позицію займає Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель у рішенні No 908-р/пк-ск від 11.06.2015 за скаргою приватного підприємства "ВОСТОКСЕРВІС", у якій підприємство стверджувало, що кваліфікаційна вимога щодо підтвердження виконання аналогічних договорів «не повинна бути пов'язана з певним періодом у часі, зокрема, з конкретними роками». Задовольняючи таку скаргу Колегія вказує, що «вимога Документації щодо необхідності надання учасниками Процедури закупівлі у складі пропозицій конкурсних торгів не менше трьох договорів, які були укладені в 2013-2014 роках, є дискримінаційною по відношенню до підприємств, у тому числі Скаржника, які не мають змоги надати копію аналогічного договору. Дії Замовника в частині встановлення у Документації наведених вище вимог порушують вимоги статті 22 Закону та принципи здійснення закупівель, визначені статтею 3 Закону, зокрема, недискримінація учасників». Таким чином, з огляду на вищевикладене, наше підприємство звертається до вас з пропозицією внести зміни до Документації конкурсних торгів, виключивши слова «за 2015-2016 роки»