Надання інформації про усунення порушення замовником

У межах проведення моніторингу за закупівлею ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 – «Реконструкція площі Успенської у м. Дніпрі» Коригування (ID моніторингу: UA-M-2021-06-07-000028) зазначаємо наступне. Принципи публічних закупівель визначені статтею 5 Закону від від 25.12.2015 N 922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами), (далі – Закон N 922-VIII ) відповідно до якої закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. Згідно з частиною 1 статті 25 Закону N 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі. Відповідно до частин 1, 3 статті 27 Закону N 922-VIII розкриття тендерних пропозицій з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі, здійснюється автоматично електронною системою закупівель відразу після закінчення електронного аукціону. Перед початком електронного аукціону автоматично розкривається інформація про ціни/приведені ціни тендерних пропозицій. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється електронною системою закупівель автоматично в день розкриття пропозицій за формою, установленою Уповноваженим органом. За приписами частин 1, 4, 5 статті 28 Закону N 922-VIII оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом. Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Відповідно до частини 6 статті 28 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом. За змістом частини першої 30 Закону N 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо, зокрема: учасник не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону (абзац 2 пункту 1); тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації (пункт 4). Разом з тим, преамбулою Закону N 922-VIII визначено, що цей Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Відповідно до частини 4 статті 3 Закону N 922-VIII відносини, пов'язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом. Згідно пункту 32 частини 1 статті 1 Закону N 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відтак, замовник повинен перевіряти тендерну пропозицію учасника на відповідність вимогам тендерної документації, яка у свою чергу, повинна відповідати вимогам Закону України "Про публічні закупівлі". Відповідно до частини першої статті 31 Закону «Про публічні закупівлі» 1. Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п'ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону. Причини для відхилення Учасника ТОВ «АКАМ» відсутні з нижченаведених причин. Частиною першою ст. 1 Закону України від 03 липня 2012 року N 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі - Закон № 5029) встановлено, що державна мова - закріплена законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики тощо. Основи державної мовної політики визначаються Конституцією України, а порядок застосування мов в Україні - виключно Законом N 5029, з норм якого мають виходити інші правові акти, що визначають особливості використання мов у різних сферах суспільного життя (частина перша ст. 4 Закону № 5029). Державною мовою України є українська мова. Українська мова як державна мова обов'язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються цим Законом. Держава сприяє використанню державної мови в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах суспільного життя. Обов'язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення (ст. 6 Закону № 5029). В розумінні нормативних актів, що регулюють господарську діяльність, саме з моменту набрання чинності Закону 5029 українська мова являється обов’язковою мовою діловодства, тобто з 2012 року. Як вбачається з наказів про призначення працівників (Александрової В.Ф. від 03.03.2008 за №8; Свиридова І.Г. від 04.01.2011 за № 2-П; Скрипника О.В. від 04.01.2007 за № 74; Коровіна С.В. від 31.01.2008 за № 1-П; Деордієва Ю.І. від 04.01.2007 за № 38; Крижановського К.О. від 15.10.2008 за № 156), що працівники були прийняті на роботу відповідно до діючих на той час норм діловодства. Це не є порушенням вимог тендерної документації замовника чи вимог Закону. Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Додатково повідомляємо, що відповідно до п 7 Розділу 1 тендерної документації, документи або копії документів, що надаються учасниками у складі їх тендерних пропозицій (у тому числі видані іншими установами, організаціями, підприємствами), викладені іншими мовами ніж українська, повинні надаватися разом із їх автентичним перекладом на українську мову. Переклад цих документів має бути засвідченим у встановленому Законом порядку. Визначальним є текст, викладений українською мовою. Тобто, мається на увазі саме довідки в довільній формі та документи від інших підприємств, установ та організацій. Стосовно питання щодо визначення Доходу учасника повідомляємо. Відповідно до статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» (зв змінами), Замовник вимагає у тендерній документації підтвердження учасником наявності фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Так як відповідно до частини 3 статті 16 Закону - у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, тому Замовником встановлена вимога, що обсяг доходу (виручки) за попередній рік має бути не менше ніж 85 відсотків від очікуваної вартості закупівлі. Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» Затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290 (зі змінами) доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: - дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); - чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); - інші операційні доходи; - фінансові доходи; - інші доходи. Умовами нової редакції тендерної документації передбачається саме показник «Дохід (виручка)», а не «Чистий дохід», так як дані поняття мають різне значення та фінансовий показник: Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів. Виходячи з того, що ТОВ «АКАМ» являється платником податку на додану вартість на загальних підставах, показник Чистого прибутку, зазначений у Звіті про фінансові результати вказаний вже у результаті відрахування податку та ін. Тому для вирахування показника «Дохід (виручка)» на підставі показника «Чистий дохід» (строка 2000 Звіту про фінансові результати ТОВ «АКАМ» за 2020 рік) розрахунковим методом визначаємо даний показник: (243 910 тис.грн.* 100%)/83,33 = 292 703,71 тис. грн., а 85% від очікуваної вартості закупівлі складає – 271 536 662,22 грн. Виходячи з зазначеного показник Доходу (виручки) є не менше ніж 85 % від очікуваної вартості закупівлі, тому Замовником та учасником не було порушено вимог нової редакції тендерної документації. Підчас проведення закупівлі тендерний комітет дотримувався принципу встановленого ч. 1 ст. 5 Закону - об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедур закупівлі. Адже основним критерієм при визначенні переможця закупівлі згідно Закону є цінова пропозиція учасника, відсутність підстав для відхилення тендерних пропозицій та відповідність кваліфікаційним критеріям. Слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено безпідставне розірвання договору. Так, частиною першою статті 188 Господарського кодексу України зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються. Статтею 598 ЦК України встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору. З аналізу норм статей 651 ЦК України та 188 ГК України вбачається, що за загальним правилом, встановленим чинним як господарським, так і цивільним законодавством, зміна та розірвання господарських та цивільних договорів допускається лише за згодою сторін або в судовому порядку. Згідно з статтею 43 Закону N 922-VIII , договір про закупівлю є нікчемним у разі: - якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону; - укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 Закону; укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону. Тому на підставі вищезазначеного, просимо переглянути результати висновку, так як Замовником при проведенні процедури закупівлі норми та засади Закону не порушувались. Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому проведення процедур публічних закупівель здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства України з дотриманням всіх принципів закупівель визначених ч. 1 ст. 5 Закону N 922-VIII . Нормативно-правовими актами, які регламентують діяльність органів Держаудитслужби України, є Бюджетний кодекс України, Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 “Про затвердження Положення про Державну аудиторську службу України” відповідно до яких у Східного офісу Держаудитслужби не має повноважень щодо примусу розірвання укладених договорів Замовником. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина гарантується безпосередньо на підставі Конституції України. Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2021-08-18 08:48:33

• Електронний підпис