Відповідно до п.1 Розділу 3 Тендерної документації у складі тендерної пропозиції Учасник повинен надати файли з «інформацією про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, договірна ціна, локальний кошторис, підсумкова відомість матеріальних ресурсів, яка повинна відповідати вимогам Державних будівельних норм України для даних видів робіт, технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі, наведеним у Додатку № 3 до тендерної документації».
Відповідно до п.6 Розділу 3 Тендерної документації для підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам замовника, учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати наступні документи:
1) перелік та обсяги робіт, перелік обладнання, меблів та інвентарю згідно з Додатком № 3, без зазначення вартості окремих складових робіт та переліку обладнання, меблів та інвентарю;
2) інформацію щодо виробника кожної позиції (зазначити оригінальне найменування, країну місця реєстрації) і кількості устаткування, меблів та інвентарю додатку №3 до даної документації;
4) Оригінали або копії висновку (висновків) державної санітарно-епідеміологічної експертизи на меблі медичні спеціальні та меблі медичні корпусні (дозволяється подання висновків загальних та/або на кожну позицію окремо).
У Додатку №3 до Тендерної документації серед найменування робіт та витрат що визначені Замовником як предмет закупівлі міститься перелік медичного устаткування, техніки, меблів та інвентарю, який Переможець закупівлі повинен поставити та встановити у майбутній амбулаторії загальної практики сімейної медицини, а саме: офісні та звичайні меблі, комп’ютерна техніка, медична техніка, медичне обладнання та устаткування.
Вважаємо, що умови тендерної документації містять вимоги, що суперечать та не відповідають вимогам діючого законодавства в частині визначеного Замовником предмету закупівлі.
Відповідно до Порядку визначення предмету закупівлі, завтердженому Наказом Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016 р., предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Так, при вирішенні питання щодо проведення будь-якої закупівлі, яку замовник має здійснити за процедурою, встановленою Законом «Про публічні закупівлі», окрім визначення певних умов щодо кваліфікації учасника, технічних характеристик предмета закупівлі, замовнику насамперед потрібно правильно визначити сам предмет закупівлі.
При цьому предмет закупівлі — це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі) (п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 922).
Разом з тим законодавець передбачив, що замовник визначає предмет закупівлі в порядку, встановленому Наказом Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016 р. (далі – Порядок).
Як передбачено абзацом першим ч. 1 ст. 2 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922, цей Закон застосовується до замовників (бюджетників) за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або і перевищує 200 тис. грн., а робіт – 1,5 млн грн. Отже, положення Закону застосовують до всіх закупівель товарів, що здійснюються замовником, за умови що вартість предмета закупівлі товару або товарів дорівнює або перевищує 200 тис. грн.
Визначення понять «предмет закупівлі» і «товари» наведено в п. 18 і 32 ч. 1 ст. 1 Закону. Предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Товари – це продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому та газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Послуга - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема, транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт (згідно п. 17 ст. 1 Закону). Якщо під час здійснення закупівлі товару Замовник передбачив закупівлю супутньої послуги (з установки, доставки, монтажу даного товару тощо), то предметом закупівлі в даному випадку є товари, за умови, що вартість послуги не перевищує вартості самого товару.
Роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (згідно п. 22 ст. 1 Закону).
Так, згідно з Порядком предмет закупівлі робіт визначають за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013. ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування.
Також, відповідно до п. 3.12 розд. 3 ДБН А.2.2-3-2014 об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або їх частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Як передбачено п. 3.3 ДБН А.2.2-3-2014, будинок — це різновид будівлі, яка призначена, як правило, для проживання та обслуговування людей.
Будівля — це різновид споруди, що складається з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для життєдіяльності людей та виробництва продукції (п. 3.1 ДБН А.2.2-3-2014).
При цьому згідно з п. 3.22 ДБН А.2.2-3-2014 споруда — це штучно створений об’ємний, площинний або лінійний об’єкт, що має природні або штучні просторові межі, призначений для досягнення певних цілей.
Комплекс (будова) — це сукупність будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, об’єднаних цільовим призначенням, зведення яких здійснюється, як правило, за єдиною проектною документацією (п. 3.8 ДБН А.2.2-3-2014).
При цьому, як передбачено п. 3.25 ДБН А.2.2-3-2014, частина будинку, будівлі, споруди — це визначена проектною документацією на реконструкцію або капітальний ремонт частина існуючого об’єкта, введеного в експлуатацію в установленому порядку.
А лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури вважають наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо (п. 3.9 ДБН А.2.2-3-2014).
ДБН А.2.2-3-2014 містить також визначення таких термінів, як «проектні роботи», «будівництво», «нове будівництво», «об’єкт виробничого призначення», «об’єкт невиробничого призначення», «реконструкція», «технічне переоснащення», «капітальний ремонт» тощо.
Так, у залежності від предмета закупівлі, визначеного замовником відповідно до Порядку, придбання здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону для товарів і послуг окремо.
Нам відомі положення ст.. 317 та 318 ГК України, та ст..839 ЦК України, однак враховуючи чітке визначення Замовником точного переліку медичного устаткування, меблів тощо, будь-який договір підряду на закупівлю та встановлення таких меблів, обладнання не є складовою частиною процесу будівництва відповідно до діючих норм ДСТУ та ДБН.

В зв’язку з тим, що наведені у Додатку №3 до тендерної документації офісне, медичне устаткування, меблі та інвентар не є частиною будівельного устаткування, не відноситься до будівельних робіт чи пов’язаного із цим обладнання відповідно до діючих ДСТУ, ДБН, вважаємо, що положення тендерної документації щодо необхідності надання Учасниками інформації та документів щодо наведеного вище медичного устаткування, меблів та інвентарю (п.6 розділу 3, Додаток №3) не відповідають вимогам діючого законодавства в частині визначеного Замовником предмету закупівлі, а отже підлягають виключенню.


Також, наведені вище вимоги щодо необхідності надання Учасниками інформації та документів щодо медичного устаткування, меблів та інвентарю (п.6 розділу 3, Додаток №3), є дискримінаційними та порушують права та охоронювані законом інтереси нашого підприємства.
Так, наше підприємство є профільним приватним підприємством, що спеціалізується на проведенні (виконанні) будівельних та пов’язаних з цим робіт. Наше підприємство не є виробником, постачальником чи дистриб’ютором медичного устаткування, меблів та інвентарю. У нас відсутній досвід в постачанні будь-якого медичного устаткування, меблів та інвентарю. Пошук, вибір та поставка такого обладнання, меблів не є складовою частиною профільної діяльності підприємства, а отже встановлення Замовником таких критеріїв унеможливлює участь у тендері нашого підприємства.
Поряд з цим згідно статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Таким чином, вважаємо що у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання додаткових послуг (поставка обладнання), така закупівля має здійснюватись відповідно до річного плану (додатку до нього) відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.

На підставі вищенаведеного вважаємо, що передбачені Замовником умови тендерної документації в частині необхідності надання Учасниками інформації та документів щодо офісного, медичного устаткування, меблів та інвентарю (п.6 розділу 3, Додаток №3), є дискримінаційними та порушують основні принципи публічних закупівель щодо вільної конкуренції та недискримінації учасників.
Просимо внести зміни у тендерну документацію в частині виключення дискримінаційних вимог, що відображені у Додатку 3 до тендерної документації та п.6 Розділу 3 Тендерної документації.

Також, звертаємо увагу Замовника, що за тими ж самими підставами Рішенням постійно діючої адміністративої колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №8721-р/пк-пз від 05.05.2020 Замовника було зобов’язано усунути ці ж самі дискримінаційні вимоги із тексту тендерної документації.