Відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Вимоги щодо відомостей, які повинні міститися в тендерній документації визначені в частині 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби). Також частиною 5 статті 22 Закону передбачено, що у разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам. Відповідно до Тендерної документації Замовника - тендерна пропозиція учасників повинна складатись, в тому числі з сканованої копії сертифікату на систему управління якістю учасника щодо відповідності вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) “Системи управління якістю. Вимоги”, який підтверджує відповідність системи управління якістю (менеджменту) учасника, вимогам визначеного стандарту (або іншого аналогічного стандарту у сфері сертифікації діяльності підприємства) щодо сфери сертифікації (застосування). Дана вимога є незаконною та дискримінаційною по відношенню до Учасника. Оскільки жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов’язкової наявності сертифікатів ISO для здійснення господарської діяльності. Сертифікація ISO не є обов’язковою на території України, а вартість отримання такого сертифіката може становити 30 000 грн та більше. У разі відсутності сертифіката ISO, якого вимагає Замовник, учаснику потрібно нести додаткові витрати для оформлення документа, що може вплинути на ціну тендерної пропозиції. Також, оформлення такого сертифіката відбувається близько місяця, а строк подання тендерних пропозицій становить 15 днів з моменту оголошення закупівлі. Тому вимога Замовника про надання учасниками документального підтвердження стосовно зазначеної сертифікації уповноваженою організацією є законодавчо не обґрунтованою та суперечить ст. 31 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”. Замовник ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”. Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими. Враховуючи судову практику, а саме: Рішення Апеляційного адміністративного суду у справі № 826/15639/17, який визначив наступне: «тендерна документація може містити вимоги щодо наявності певних сертифікаційних документів в якості кваліфікаційного критерію. Однак відсутність таких документів у складів тендерної пропозиції з тих підстав, що отримання їх не є обов`язковим для певної продукції, не може мати наслідком відхилення її замовником. Відтак, відсутні підстави стверджувати, що ненадання учасником у складі тендерної пропозиції копії сертифікату відповідності, отримання якого не є обов`язковим, є порушенням умов Тендерної документації». Також відповідно до Абзацу 1 частини 3 статті 22, частиною 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено що Замовники не мають права вимагати у Тендерній документації, а учасники не повинні подавати у тендерній пропозиції документи, що не передбаченим чинним законодавством України. Частина 4 статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі» містить таку норму: «Документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником». З позиції права «документи, що не передбачені законодавством для учасників» — це документи, що не притаманні для особи-учасника та стосовно яких у законодавстві не встановлено прямих вимог обов’язкової наявності в особи-учасника. Враховуючи усе вищевикладене, просимо Вас виключити зі складу Додатку 2 Тендерної документації пункт 15 вимогу про наявність в Учасника процедури публічної закупівлі та відповідно подачі у складі тендерної пропозиції Учасника - сертифікату на систему управління якістю учасника щодо відповідності вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» (ISO 9001:2015).