У п.6.4 зазначено, що При порушенні постачальником термінів реєстрації належним чином складеної та оформленої податкової накладної (розрахунку коригування), в тому числі з підстав зупинення реєстрації в ЄРПН, та/або віднесення платника до категорії ризикових відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (із змінами та доповненнями)», постачальник зобов’язаний сплатити неустойку у розмірі 20% від суми поставки та відшкодувати покупцю збитки, понесені останнім у зв’язку з порушенням постачальником своїх зобов’язань (у тому числі штрафні санкції згідно з податковим законодавством та компенсувати суму ПДВ, сплаченого у складі товару (послуги) на користь такого постачальника). Неустойка підлягає сплаті постачальником покупцю шляхом безготівкового розрахунку протягом 10 (десяти) календарних днів після отримання письмової претензії від покупця. Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) – ч. 4 ст. 231 ГК України. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Своєю чергою, оформлення, реєстрація ПН / РК є податковим обов’язком. Відповідно до п.36.1. ст.36. ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Згідно п. 37.1. ст.37 підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Таким чином, до невиконання податкового обов’язку не може застосовуватися господарсько-правова відповідальність, виконання податкового обов’язку не є предметом регулювання в межах договірних правовідносин. Аналогічна правова позиція наведена у Поставові Верховного Суду 13 квітня 2018 року по справі № 902/380/17, якою Верховний Суд, залишаючи в силі рішення попередніх інстанцій визначив: «Враховуючи викладене, відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що зобов'язання відповідача щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит, не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору поставки зерна майбутнього врожаю від 10.06.2015 № ВИН011К-Ф, а є за своєю правовою природою податковими зобов'язаннями, які регулюються нормами ПК України та контролюються ДФС.». Враховуюче викладене просимо внести зміни до п.6.4 про наступне: 6.4. При порушенні постачальником термінів реєстрації належним чином складеної та оформленої податкової накладної (розрахунку коригування), в тому числі з підстав зупинення реєстрації в ЄРПН, та/або віднесення платника до категорії ризикових відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (із змінами та доповненнями)», постачальник зобов’язаний компенсувати суму ПДВ, сплаченого у складі товару (послуги) на користь такого постачальника). Компенсація ПДВ підлягає сплаті постачальником покупцю шляхом безготівкового розрахунку протягом 10 (десяти) календарних днів після отримання письмової претензії від покупця.

У пунктах 5.1 та 5.3.2 визначено, що Постачальник має Забезпечити можливість проведення представниками Покупця перевірки діяльності Постачальника з питань охорони довкілля, соціальної відповідальності та охорони праці. Просимо зазначити, які саме заходи можуть проводитись представниками Покупця для здійснення перевірки? Виробництво лакофарбових матеріалів передбачає особливий режим відвідування підприємства та потребує проведення завчасного інструктажу з питань охорони та безпеки та оформлення певних пропусків для знаходження на території підприємства.

У п.4.1. зазначено, що Постачальник гарантує якість Товару протягом гарантійного строку, який встановлено відповідними нормативно-правовими актами для товарів даного виду, нормативними та експлуатаційними документами на товар. Гарантійний строк починає обчислюватись з моменту передачі товару Покупцю в порядку встановленому п. 3.12. Договору, відповідно до гарантійних зобов′язань заводів-виробників. Згідно ДСТУ ISO 4618:2014 "Фарби та лаки. Терміни та визначення понять" строк придатності - час протягом якого лакофарбовий матеріал (2.50) залишається в придатному стані під час зберігання за нормальних умов в оригінальній герметичній тарі. Наведене, у свою чергу, міститься у ст. 677 ЦК України, де визначено, що строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання. Постачальник не може гарантувати придатність фарби більше строку, що визначено заводом-виробником. Таким чином, єдино вірним видом гарантійного строку для фарби є строк придатності, що обчислюється з моменту виготовлення. Встановлює строк придатності на товар виробник самостійно. Просимо звести наступні зміни до 4.1.: 4.1. Постачальник гарантує якість Товару протягом строку придатності, який встановлено відповідними нормативно-правовими актами для товарів даного виду, нормативними та експлуатаційними документами на товар. Строк придатності починає обчислюватись з моменту виготовлення Товару, відповідно до гарантійних зобов′язань виробника. За аналогією просимо внести зміни до пункту 4.2, зазначивши саме «строк придатності».

У п.1.5. зазначено, що Якість товару має відповідати сертифікатам відповідності (декларації про відповідність) та паспортам виробника, чинному законодавству України, в тому числі, державним стандартам України, технічним та/або іншим умовам, які пред’являються до товару даного виду та підтверджуються відповідними документами. Уся лакофарбова продукція, що виготовляється на території виготовляється за ТУ. ТУ розроблюється із використанням положень ДСТУ. ДСТУ на лакофарбові матеріали не визначають конкретних якісних (нормативних) показників товару, а включає загальну методологію проведення досліджень якості, класифікацію, визначення понять, тощо. У кожного виробника є власне ТУ, а документ, що підтверджує відповідність товару вимогам ТУ має різну назву (сертифікат якості або паспорт якості або технічний паспорт, тощо). Лакофарбова продукція не підлягає обов’язковій сертифікації. Таким чином, коректним якості для лакофарбової продукції є її відповідність ТУ виробника, а формулювання переліку документів на підтвердження якості товару має бути невичерпним(сертифікат якості або паспорт якості або технічний паспорт, тощо). Просимо звести наступні зміни до 1.4: 1.5. Якість товару має відповідати сертифікатам відповідності (декларації про відповідність) та/або паспортам виробника, чинному законодавству України, в тому числі, державним стандартам України та/або технічним та/або іншим умовам, які пред’являються до товару даного виду та підтверджуються відповідними документами. За аналогією просимо внести зміни до пунктів 3.4 та 3.7.

В Україні триває військовий стан, кожного дня країна зазнає небезпечних ракетних та шахедних атак, що забирає життя. Під час виконання умов договору, Сторони можуть зіткнутись із реальною небезпекою, що завадить виконати свої зобов’язання належним чином. Пропонуємо додати у договір пункт, що визначає обставини та порядок дій сторін на випадок виникнення небезпечних обставин пов’язаних із військовою агресією. Пропонуємо викласти у наступній редакцій: Сторони погоджуються, що військова агресія рф проти України та (або) її наслідки, а саме: ведення бойових дій за місцезнаходженням Сторін, на шляху слідування товару, сировини при інших обставинах: ракетні, артилерійські, інші обстріли; тощо вважається обставиною непереборної сили (форс-мажором) для цілей виконання цього Договору якщо вони: не залежать від волі Сторін та безпосередньо впливають на можливість Сторони виконувати зобов'язання за Договором; настали після укладання цього Договору; підтверджені відповідними доказами.