Надання інформації про усунення порушення замовником

Заперечення до висновку від 17 лютого 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a Центр гуманітарного розмінування (далі – Центр) висловлює подяку за співпрацю та зазначає наступне. Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні від 12.03.2024 №284 (далі – Порядок). Пункт 1 Порядку визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою “Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення” (далі - бюджетні кошти), з метою відновлення сільськогосподарського виробництва на розмінованих земельних ділянках. Пункт 1 Порядку визначає, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінекономіки. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Центр. Відповідно до абз. 3 п. 10 Порядку “Закупівля послуг з розмінування земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється відповідно до вимог законодавства у сфері публічних закупівель”. Державна аудиторська служба України (далі – ДАСУ) за результатами проведеного моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a направила до Центру висновок від 17 лютого 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a в якому зазначено “з результатами аналізу питання виконання вимог Постанови № 710 встановлено порушення частини 4-1 цієї постанови. За результатами розгляду тендерної документації ТОВ “Українське агентство розмінування” встановлено порушення абзацу третього частини третьої пункту 44 постанови Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – Особливості). Вказаним висновком зазначено наступні зобов'язання щодо усунення порушень законодавства в сфері державних закупівель: “З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та статтею 8 Закону, ДАСУ зобов’язує здійснити заходи, щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за Договором та здійснити заходи щодо недопущення у подальшому не дотримання вимог статей 3, 5, 7, 16 Рамкової Угоди в умовах договору про закупівлю, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів”. Абзацом 2 частини 8 Закону України “Про публічні закупівлі”, визначено “протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень”. Центр не згоден із висновком про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a в частині виявлених порушень Центром вимог частини 1 пункту 4 Постанови КМУ № 710 від 11 жовтня 2016 “Про ефективне використання державних коштів”, в частині виявлених порушень Центром вимог абзацу третього частини третьої пункту 44 постанови Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” та в частині усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за Договором та обґрунтовує це наступним. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю. Згідно статті 5 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Закон України “Про публічні закупівлі” від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Відповідно до “Положення про Державну аудиторську службу України”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43, ДАСУ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. ДАСУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. ДАСУ відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Відповідно до частини першої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону. Згідно з частиною другою статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Відповідно до частини третьої статті 8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Відповідно до частини першої статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. У висновку, що заперечується Центром, ДАСУ вказало на порушення Центром вимог частини 1 пункту 4 Постанови КМУ № 710 від 11 жовтня 2016 року “Про ефективне використання державних коштів. Вказаним нормативно -правовим актом встановлено рекомендації “органам місцевого самоврядування - затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель”. Центр своєчасно та повністю виконав вимоги зазначеної постанови КМУ № 710 шляхом розміщення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a на сайті https://demine.gov.ua/ в розділі “Нормативно-правові акти, якими регулюється діяльність Центру та обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі” за посиланням https://docs.google.com/spreadsheets/d/1Qjtp5kpNpAU3uoaJhuk0fhxAakTWS00N/edit?gid=1528876829#gid=1528876829 У висновку, що заперечується Центром, ДАСУ вказало на порушення Центром вимог абзацу третього частини третьої пункту 44 постанови Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”. Відповідно до абзацу третього частини третьої пункту 44 Особливостей “Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей”. Разом із тим за інформацією наявною на електронному майданчику закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2024-10-25-002364-a переможцем закупівлі - ТОВ “Українське агентство розмінування” завантажено документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих Особливостей у спосіб, що визначений тендерною документацією. У замовника відсутні правові підстави відхилення тендерної пропозиції переможця закупівлі ТОВ “Українське агентство розмінування” (який завантажив документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих Особливостей) у спосіб, зазначений в тендерній документації. Щодо визначеного ДАСУ cпособу усунення виявлених під час моніторингу порушень, (шляхом припинення зобов`язань за договором) вважаємо, що даний спірний висновок, який є актом індивідуальної дії та породжує обов`язки для Центру, не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого ДАСУ зроблено не було. ДАСУ обмежився лише зазначенням у констатуючій частині спірного висновку про порушення Центром статей 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” та статтею 8 Закону №922-VIII, порушення частини 4-1 Постанови № 710 “Про ефективне використання державних коштів’, абзацу третього частини третьої пункту 44 Особливостей та зобов`язав Центр “здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором”, однак не конкретизував яких саме заходів має вжити Центр, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі № 640/467/19, від 23 квітня 2020 року у справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі № 160/6502/19, від 12 серпня 2020 року у справа № 160/11304/19, від 21 січня 2021 року у справі №400/4458/19, від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/17797/20 від 30 листопада 2021 року у справі № 420/5590/19, де вирішувалися подібні правовідносини, висловлював правову позицію, яка полягає у тому, що можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії. У контексті правовідносин слід урахувати, що основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього визначено статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Отже, Центром (замовником) слід керуватися приписами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України), з урахуванням вимог, передбаченими Законом №922-VIII. Визначення ДАСУ способу усунення виявлених порушень “шляхом припинення зобов`язань за договором” не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості спірного висновку як акту індивідуальної дії, оскільки, зокрема, главою 50 ЦК України передбачено більше десяти способів припинення зобов`язання, серед яких, і припинення зобов`язання виконанням. За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частин першої, четвертої 1, 4 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Враховуючи, що вимога контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна містити чіткі, конкретні і зрозумілі, приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім, недотримання вказаних вимог спричинює юридичну невизначеність, що не є прийнятним. Крім того, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб може призвести до порушення прав та інтересів третьої особи сертифікованого оператора протимінної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське агентство розмінування» та мати негативні наслідки для репутації Центру, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 120/1297/20-а. Звертаємо увагу ДАСУ, на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 922/2987/20. У справі № 922/2987/20 Верховний Суд вказав, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України “Про публічні закупівлі” неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України “Про публічні закупівлі”. Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною. У даному випадку ДАСУ не скористалося своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. ДАСУ, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель. У цьому випадку, ДАСУ не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі. В частині відповідності умов тендерної документації та проєкту договору про закупівлю умовам Рамкової угоди щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, підписаної між Україною та Європейським Союзом 21 травня 2024 року у м. Києві та 22 травня 2024 року у м. Брюсселі та ратифікованої Законом України від 06 червня 2024 року № 3786-IX (далі – Рамкова угода), інформуємо про наступне. Після отримання висновку від 17 лютого 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a Центр листом від 19.02.2025 № 309-2025 звернувся до Міністерства економіки України з метою отримання інформації/роз’яснення стосовно джерел фінансування/співфінансування Програми КПКВК 1201420 “Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення” та отримав відповідь 20.02.22025 № 2603-06/16417-07, в якій зазначено, що фінансування інвестиційних кроків (індикаторів) 12.9 та 12.10 Плану України здійснюється з Державного бюджету України в рамках реалізації бюджетної програми КПКІВК 1201420 “Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення” за рахунок коштів Ukraine Facility У подальшому Центр має намір внести зміни до тендерної документації та проекту договору на закупівлю “Послуг з розмінування земельних ділянок сільськогосподарського призначення” з дотримання вимог Рамкової Угоди. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 8 Закону України “Про публічні закупівлі” просимо: 1) прийняти заперечення до висновку Державної аудиторської служби України від 17 лютого 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a; 2) скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 17 лютого 2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-10-25-002364-a в частині: 2.1. порушення Центром вимог частини 1 пункту 4 Постанови КМУ № 710 “Про ефективне використання державних коштів”; 2.2. порушення Центром вимог абзацу третього частини третьої пункту 44 постанови Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”; 2.3. зобов’язання Центру здійснити заходи, щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за Договором. 3) повідомити Центр про результати розгляду даних заперечень. У разі ігнорування викладених Центром фактів та аргументів – Центр має намір оскаржити даний висновок до суду.

2025-02-24 16:34:48

• Електронний підпис

Оскарження в суді

Ризики, що спрацювали

sas24-3-10