Відповідно до оголошення, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 07.05.2024, Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі – Замовник) оприлюднено відкриті торги з особливостями за предметом: Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №5 Дарницького району м.Києва на земельній ділянці за адресою: вул. Срібнокільська, 4-А у Дарницькому районі м.Києва(«ДК 021:2015 код 45000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт»), ідентифікатор закупівлі UA-2024-05-07-010598-a. ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АБСОЛЮТ-КЛІМАТ» (далі – автор звернення, Скаржник) було прийнято рішення взяти участь у зазначеній закупівлі, у зв’язку з чим було детально вивчено тендерну документацію Замовника щодо умов проведення тендеру та встановлено, що положення тендерної документації містять дискримінаційний характер, що порушує його права та законні інтереси, як потенційного учасника процедури закупівлі та в подальшому може призвести до відхилення тендерної пропозиції. 17 травня 2024 о 15:43 год. автором звернення подано скаргу на умови тендерної документації № UA-2024-05-07-010598-a.b1, в якій він просить зобов'язати Замовника привести у відповідність тендерну документацію шляхом внесення змін до підпункту 5.4 пункту 5 розділу ІІІ «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації та додатку 2 до тендерної документації, замінивши «індивідуальну довідку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» на «Документ (витяг або інформаційну довідку) з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення», а також до підпункту 2.2 пункту 2 додатку 1 до тендерної документації в частині встановлених обмежень щодо освіти працівників учасників. Того ж дня о 19:43 год. Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (далі – Замовник) оприлюднено нову редакцію тендерної документації, якою на думку автора звернення порушення, зазначені у скарзі, були усунуті. Слід звернути увагу на те, що в порушення вимог пункту 54 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості) Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі не оприлюднив перелік змін, що вносяться. Відповідно до пункту 67 Особливостей після оприлюднення в електронній системі закупівель скарги електронна система закупівель автоматично зупиняє початок електронного аукціону (якщо відкриті торги проводяться із застосуванням електронного аукціону)/не розкриває інформацію, зазначену в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформацію про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій) (якщо відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону) та не оприлюднює рішення замовника про відміну відкритих торгів, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель. Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Проте в порушення зазначених вище вимог, Замовник вчинив інші дії, які заборонені Законом, а саме внесені зміни до тендерної документації, які не спрямовані на усунення порушень, зазначені у Скарзі. Більш того, у відповідь на звернення Скаржника через електронну систему закупівель Замовник проігнорував законодавчу заборону щодо вчинення будь-яких дій після оприлюднення скарги та зазначив, що такі зміни (не обумовлені у скарзі) «планувалися заздалегідь та не залежали від оприлюднення скарги». Крім того, автор звернення як потенційний учасник даної закупівлі під час підготовки тендерної пропозиції для участі у закупівлі виявив, що у цій закупівлі наявні товари, які передбачаються до набуття замовником у власність, вартість яких у складі предмета закупівлі перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону (у тому числі, і дизельний генератор FG Wilson P330-5, середньоринковою вартістю у розмірі понад 2 000 000,00 грн.). Згідно з абзацом 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість яких у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва» (далі – Порядок), цей Порядок встановлює механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. Відповідно до пункту 13¹ Порядку Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Зважаючи на їх відсутність у тендерній документації Замовником у даному випадку не дотримано вимоги пункту 13¹ Порядку № 861 та, як наслідок, не дотримано вимоги підпунктів 1 та 2 пункту 6¹ розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Відповідно до пункту 13-2 Порядку Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи під час проведення моніторингу процедур закупівель, особливості яких передбачені у пункті 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, у разі виявлення ознак невідповідності тендерної пропозиції учасника/переможця процедури закупівлі вимогам щодо ступеня локалізації, визначеним у тендерній документації, зазначає про це у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. Держаудитслужба інформує Мінекономіки про встановлення таких ознак невідповідності. Разом з цим, у відповідь на звернення Скаржника через електронну систему закупівель Замовник проігнорував законодавчу вимогу щодо обов’язкового визначення Замовником в тендерній документації щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) та повідомив, що «предметом закупівлі є роботи, а закупівлею не здійснюється закупівля предмета закупівлі, внесеного до переліку товарів, які відповідають ступеню локалізації, визначеному у підпункті 1 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, або ступеню локалізації, передбаченому додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону «Про публічні закупівлі».» Також, на нашу думку, Замовник допустив порушення в частині визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що призвело до її необґрунтованого ЗАВИЩЕННЯ. Зокрема, відповідно до пункту 4.1 Додатку 3 до тендерної документації учасник має надати у складі тендерної пропозиції зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту з пояснювальною запискою (з урахуванням проходження експертизи кошторисної документації, з урахуванням витрат на технічний нагляд 1,5%, з урахуванням витрат на авторський нагляд згідно Настанови, з урахуванням коштів на утримання служби замовника – 1%, коштів на надання послуг інженера-консультанта 2,0%, коштів на формування страхового фонду документації); (повна кошторисна вартість об'єкта будівництва по зведеному кошторису не повинна перевищувати оголошеної очікуваної вартості предмета закупівлі ). Відповідно до пункту 54 Особливостей потенційний учасник даної закупівлі звернувся 09 травня 2024 року за роз’ясненнями в цій частині у відповідь на звернення через електронну систему закупівель Замовник надав інформацію. Тобто, очікувана вартість закупівлі у розмірі 140 293 500,00 грн. включає також кошти на проходження експертизи кошторисної документації, на технічний нагляд 1,5%, на авторський нагляд згідно Настанови, на утримання служби замовника – 1%, на надання послуг інженера-консультанта 2,0%, на формування страхового фонду документації. Пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 «Розрахунок очікуваної вартості робіт» розділу III. Методи визначення очікуваної вартості Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 № 275 очікувана вартість закупівлі робіт з будівництва, капітального ремонту та реконструкції визначається з урахуванням ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293. Враховуючи, що ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", затверджений цим наказом, втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, замовники керуються Настановою з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 “Про затвердження кошторисних норм України у будівництві” (далі – Настанова). Відповідно до пункту 3.2 Настанови кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат. Пунктом 3.3 зазначеної Настанови встановлено, що до будівельних робіт відносяться будівельні роботи, монтаж устаткування, ремонтно-будівельні, реставраційно-відновлювальні та пусконалагоджувальні роботи. Згідно з пунктом 3.5 Настанови до інших витрат належать усі інші витрати, що не включаються до вартості будівельних робіт і вартості устаткування, меблів та інвентарю. Згідно з пунктом 4.32 Настанови до глави 10 «Утримання служби замовника та інжинірингові послуги» окремими рядками включаються кошти на: 1) утримання служби замовника в розмірі, який складає до 1 % від підсумку глав 1 - 9; 2) здійснення технічного нагляду в розмірі, який складає до 1,5 % від підсумку глав 1 - 9; 3) надання послуг інженера-консультанта за договором про надання інженерно-консультаційних послуг в розмірі, який складає до 3 % від підсумку глав 1 - 9. До цієї ж глави, за відповідним обґрунтуванням, включаються кошти на компенсацію витрат, пов’язаних з наданням висновку з оцінки впливу на довкілля, проведення процедури закупівлі, на формування страхового фонду документації та на оплату послуг, пов’язаних з виконанням будівельних робіт та введенням об’єктів в експлуатацію. Кошти на проведення процедури закупівлі, включаються в обґрунтованому замовником розмірі, що обумовлюється вихідними даними на проектування. Розмір цих коштів складає 0,2 % від загальної кошторисної вартості об’єкта будівництва (від підсумку за главами 1 — 9). Кошти на формування страхового фонду документації включаються в обґрунтованому замовником та проектною організацією розмірі, виходячи з обсягу документації, що закладається до страхового фонду, та вартості послуг спеціалізованих установ страхового фонду документації в розрахунку на 1 аркуш формату А4. Розмір цих коштів складає 0,06 % від підсумку глав 1 — 9. Необхідність врахування цих коштів обумовлюється вихідними даними на проектування. Всі зазначені вище роботи вважаються окремими видами робіт та окремими закупівлями, не включаються до безпосередньо вартості будівельних робіт та не мають жодного відношення до виконавців таких робіт. Наприклад, відповідно до пункту 2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903, авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Так само як і згідно з Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженим згаданою постаново, технічний нагляд здійснюють особи, що мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат, а його здійснення особами, що працюють у проектних і будівельних організаціях, які виконують роботи на підконтрольних об'єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (CC2) та значними (CC3) наслідками, не допускається. Таким чином, Замовник включив до очікуваної вартості робіт з будівництва також інші супровідні роботам послуги, які відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» є окремими видами робіт та окремими закупівлями. Відповідно до частини четвертої статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, серед інших, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до частини п’ятої зазначеної статті громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: - державного фінансового аудиту; - перевірки закупівель; - інспектування (ревізії); - моніторингу закупівель. Підпунктом 4 пункту 4 зазначеного Положення зазначено, що Держаудитслужба здійснює контроль за: - цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; - досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; - цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; - достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов’язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми; - дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; - дотриманням законодавства про закупівлі; Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 7 Закону України «Про публічні закупівлі», пунктом 6 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 р. № 43, просимо встановити наявність порушень законодавства у сфері публічних закупівель з боку Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, та застосувати відповідні заходи зобов’язального характеру, направлені на усунення таких порушень, з метою попередження нецільового, неефективного використання державних фінансових ресурсів.