Доброго дня шановний замовнику. Відповідно до умов тендерної документації учасник для підтвердження відповідності тендерної пропозиції повинен у складі тендерної пропозиції надати копії чинних сертифікатів ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги», ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування». Данні сертифікати не мають жодного відношення до послуг, які необхідно надати згідно предмету закупівлі, таким чином вони не можуть підтвердити ні безпечність надання послуг, ні їх екологічність. Це випливає безпосередньо із змісту стандартів. Стандарт ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», де чітко зазначено наступне: - Загальні положення Запровадити систему управління якістю — стратегічне рішення організації (не зазначено, що це є обов’язок організації, отже таке впровадження не є обов’язковим і робиться на власний розсуд організації), яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. (А може і не допомогти, адже не зазначено чітко – ДОПОМОЖЕ, отже немає впевненості, є сумніви, відсутні гарантії, це лише можливість, а не гарантований результат). СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ. Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація: a) повинна показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; b) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосовуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечування відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам. Як визначив законодавець «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю» і це означає, що стандарт стосується лише СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ і аж ніяк не стосується безпосередньо послуг, не визначає їх якість чи безпеку. Жодної раціональної необхідності вимоги надати цей сертифікат не існує, так як послуги згідно предмету закупівлі в Україні регламентовані окремими законодавчими актами, де зазначені вимоги до якості, безпеки та документи, які це підтверджують. Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового, про що Замовником зазначено у п.1 Розділу 3 тендерної документації, а саме « Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником». - Стосовно сертифікату ISO 14001: 2015 «Системи екологічного управління», виходячи зі змісту про завдання системи екологічного управління, випливає, що «Призначеність цього стандарту - надати організаціям загальну схему діяльності задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами». Отже, даний стандарт надає ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, тобто визначає, як може діяти організація за певних умов (реагувати на зміни) для підтримання рівноважного поєднання охорони довкілля та соціально-економічних потреб, з чого випливає, що сертифікат ISO 14001: 2015 ніяким чином не свідчить про екологічність надання послуг. «Він установлює вимоги, виконання яких дає змогу організації досягти запланованих результатів, що їх вона визначила для своєї системи екологічного управління». З цього випливає, що організація, виконуючи певні вимоги цього стандарту має змогу досягти запланованих результатів, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ, в разі якщо організація визначила і запланувала такі результати для своєї системи екологічного управління. Таким чином, організація добровільно, на власний розсуд, ставить собі певні завдання що до досягнення певних результатів і намагається їх досягти, використовуючи ЗАГАЛЬНУ СХЕМУ ДІЯЛЬНОСТІ. Отже, даний сертифікат не може засвідчити екологічності під час надання послуг, адже по суті він є свідченням лише того, що організація у своїй діяльності готова користуватись ЗАГАЛЬНОЮ СХЕМОЮ ДІЯЛЬНОСТІ задля охорони довкілля та реагування на зміни умов довкілля в рівноважному поєднанні з соціально-економічними потребами. Також, важливим є те, що сертифікація ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги», ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування», згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявністі даних сертифікатів у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкових, про що зазначалося вище. Варто зазначити про всебічно прийняту практику багатьма замовниками що до маніпуляції та підміни понять, визначених статтею 22, ч. 3, ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити». Маніпуляція полягає в тому, що замовник подає ВИМОГУ,як «інформацію», забуваючи про відповідність такої інформації, законодавству. Стаття 22, частина 2, визначає безпосередньо відомості, які обов’язково повинна містити тендерна документація, а саме пункт 2 визначає кваліфікаційні критерії до учасників, які повинні міститись у тендерній документації та які замовник може висувати відповідно до ст..16 та ст.. 17 закону «Про публічні закупівлі». Цей перелік є вичерпним, а саме: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази та технологій; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору; - наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Таким чином, замовник не має права виходити за межі дії статей 16, 17 та висувати якість додаткові власні кваліфікаційні критерії до учасника. Проте, замовники намагаються обійти вимоги ст.16, мотивуючи свої дії правом закріпленим в ст..22, ч.3. Однак такі дії є маніпуляцією та прямим порушенням закону, адже відповідно до ст..22, ч.3 «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити», є очевидним право замовника включити ІНФОРМАЦІЮ, а не вимогу чи вимоги. Те, що даним законом є чітке розмежування понять «інформація» та «вимога», випливає з п. 4, ст. 22, де зазначено, що «Тендерна документація не повинна містити ВИМОГ, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників». Відповідно до статті 1, закону «Про інформацію», інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Отже, як випливає із самого визначення «Інформація», замовнику надано право внести будь-які відомості та/або дані відповідно до ЗАКОНОДАВСТВА. Так як перелік кваліфікаційних критеріїв чітко визначений ЗАКОНОДАВСТВОМ, тобто ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник не має повноважень видавати індивідуально-правові акти із вимогами, що виходять за рамки закону і таким чином замість подання інформації (відомості та/або дані) встановлювати ВИМОГИ. Аналогічна ситуація спостерігається і стосовно п.3, ст..22, де визначено, що тендерна документація повина містити ІНФОРМАЦІЮ (знову ж таки, інформацію, а не вимогу) про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент»;. Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля Як видно із змісту статті, замовник має право вказати у технічній специфікації «…посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.». Таким чином, замовник не може встановлювати будь-яких додаткових кваліфікаційних критеріїв у вигляді «подання сертифікату ISO 45001:2018 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування», ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги», ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування». Таким чином, при вивчені вимог даної тендерної документації складається таке враження, що з боку замовника відбувається відверта маніпуляція, так як зазначені вимоги не мають жодного відношення до послуги і не можуть підтвердити ні безпечність послуги, ні її екологічність. Додатково інформуємо щодо наявності великої кількості рішень АМКУ щодо визнання даних вимог дискримінаційними та такими що порушують умови закупівлі. Оскільки саме такі вимоги і є обмеженням здорової конкуренції і обмежують коло учасників, обмежується і право інших учасників на участь у процедурі закупівлі. Тим самим ставлячи під сумнів прозорість самої закупівлі. Якщо немає вагомих причин на надання послуг від якогось конкретного підрядника, просимо Замовника внести зміни до тендерної документації, скасувати вищевикладені дискримінаційні умови та прибрати з тендерної документації вимоги, викладені Вами в вимогах до предмету закупівлі і привести тендерну документацію у відповідність до вимог чинного законодавства України, і не ставить під сумність прозорість даної закупівлі.