Чинним законодавством України, яке регулює порядок проведення публічних закупівель встановлений вичерпний перелік способів забезпечення виконання договору про закупівлю (банківська, страхова гарантія та гарантія фінансових установ), до яких лист/інший документ не належить. До того ж на сьогодні не передбачено жодних обмежень щодо вільного обігу предмету закупівлі та обов’язку компанії-виробника товару (або його офіційного дистриб’ютора) при кожному продажу товару видавати лист або будь який інший документ, що інформує про гарантії і якість товару. Крім того, виробники (офіційні дистриб’ютори), не практикують видачу декількох таких документів, оскільки в них надається гарантія якості товару, що продається. Наявність листа/іншого документу від виробника або офіційного дистриб’ютора щодо гарантії та якості товару не зобов’язує постачальника передавати у власність товар саме того виробника, який видав відповідний документ, а отже не може вберегти від закупівлі фальсифікатів, а звідси слідує, що вимога таких документів, є безпідставною, так як не має жодної юридичної сили у відносинах між замовником та постачальником. Крім того, більш дієвим способом попередження постачання фальсифікатів є вимога надання у складі пропозиції видаткових та податкових накладних з кодом товару по УКТ ЗЕД, адже за допомогою зазначеного коду можна визначити митні економічні операції, що проводилися щодо товару, прослідкувати походження товару та порядок здійснення поставки. Діюче законодавство України передбачає здійснення підприємницької діяльності з підтриманням економічної конкуренції, а саме – змаганням між суб’єктами господарювання з метою здобуття переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб’єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, та окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Вимога ж надати «Лист від виробника або його представництва на території України, з підтвердженням того, що товар є оригінальним, відповідає вимогам нормативних актів України та буде мати гарантійні зобов’язання виробника» ставить учасників торгів у залежність від взаємовідносин з виробником чи офіційним дистриб’ютором, тобто є дискримінацією. Відсутність таких листів ніяким чином не впливає й на якісні, та функціональні характеристики товару, який на законних підставах перебуває у особи, що пропонуватиме його на торгах. Отже, вимога подачі разом з тендерною пропозицією «Листа від виробника або його представництва на території України, з підтвердженням того, що товар є оригінальним, відповідає вимогам нормативних актів України та буде мати гарантійні зобов’язання виробника» є способом зменшення кола учасників, які відповідали б кваліфікаційним критеріям та мали змогу взяти участь у торгах, що є проявом дискримінації та обмеженням конкуренції.

Під час укладення будь-якого договору, та здійснення господарської діяльності учасниками правовідносин, зокрема державними Замовниками та потенційними учасниками або переможцями відповідних закупівель, обов’язковим для всіх є дотримання чинного законодавства. За своїм визначенням, Закон — це нормативно-правовий акт, встановлений законодавчим органом загальнообов'язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. Іншими словaми, нормaтивно-прaвовий aкт — це документ, прийнятий у визнaченому порядку компетентним оргaном публічної влaди, у якому містяться норми прaвa. У прaвовій системі Укрaїни нормaтивно-прaвовий aкт є основним джерелом прaвa. Слід зазначити, що зобов’язання за договором, укладеним за результатами закупівлі, виникають одне перед одним, а саме між Замовником і Учасником. Зобов’язання щодо постачання товару, що закуповується, покладається саме на учасника-переможця, з яким буде укладено відповідний договір. Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Відповідно до ст. 511 Цивільного кодексу України, зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Таким чином, законодавством не передбачено можливості укладення договору між замовником та учасником-переможцем, який створить обов’язок для третьої особи (виробника або офіційного дистриб’ютора) без зазначення її як сторони договору. Таким чином, у випадку, якщо виробник або офіційний дистриб’ютор з яким, учасник зобов’язаний мати партнерський договір відмовиться від своїх гарантій, які зазначені в авторизаційному листі щодо постачання або якості товару, замовник буде позбавлений правових підстав для звернення до такого виробника або офіційного дистриб’ютора з позовом – тобто буде позбавлений можливості захистити свої права в судовому порядку. В той же час, положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» не передбачено можливості укладення тристороннього чи багатостороннього договору, сторонами якого, крім замовника та учасника-переможця були б треті особи. Отже, з вищевказаного вбачається, що замовник за наслідками процедури закупівлі, проведеної відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», не може укласти договір, який створить обов’язки для третіх осіб (виробник або офіційний дистриб’ютор). У зв’язку з цим замовник не матиме права вимоги від виробника або його офіційного дистриб’ютора виконання умов договору. До того ж, на момент звернення, партнерській договір між виробником або його офіційним дистриб’ютором та Учасником вже може бути розірваним. Принагідно звертаємо увагу, Документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб – підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Таким чином вимагаємо скасувати вимогу про надання так званого «авторизаційного листа», адже доведено, що такий лист не має юридичної сили та не несе зобов’язань перед замовником. Частиною 4 статті 22 Закону України "Про публічних закупівель" передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Відповідно ч. 4 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник не має права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до Учасників.
Також, предмет закупівлі за законодавством України, не є об’єктом спеціалізованого державного регулювання та відносно нього не встановлені будь-які обмеження щодо кола осіб, які мають права здійснювати їх продаж. Норми ГКУ, Закону України «Про підприємництво», Закону України «Про публічні закупівлі», ані норми інших Законів України, що регулюють господарську діяльність підприємницва не містять положення стосовно того, що оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням може здійнюватися лише з дозволу виробника товару, або його офіційного представника в країні та при пред’явленні «листа від виробника».
12 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав закон №202-ІХ , про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності при переміщенні товарів. через митний кордон України, який має на меті наблизити митне законодавство України до стандартів та практики Європейського Союзу. Це є одним з обов’язків України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. За даним Законом в нашій країні законодавчо визнається міжнародний принцип вичерпання прав, якого де-факто дотримувалися і до введення даного закону, і який означає, що правом на реалізацію продуктів має будь-хто, хто офіційно придбав легальний товар. Цим Законом підтверджується можливість ввезення оригінальної продукції і товарів офіційної торгової марки на територію держави не лише самим виробником, або його офіційним дистриб'ютором, а будь ким, хто здійснює легальне ввезення товару в країну.

Стаття 19. Конституції України проголошує: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У ст. 15 Закону України № 2210-III «Про захист економічної конкуренції», — Редакції від 13.02.2020 року зазначено: не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, … …визначаються антиконкурентними узгодженими діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, згідно п.3. ч. 2 ст 6. антиконкурентними узгодженими діями суб’єктів господарювання, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються: розподілу ринків чи джерел постачання за колом продавців, що відповідно ст 50. є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Просимо Замовника не створювати умови не рівної конкуренції та проводити заходи на протидію корупції, а не на її розповсюдження, коли в закупівлі можуть прийняти участь обмежене коло учасників, які мають домовленості або з Замовником або з виробником чи офіційним дистриб’ютором.


Дискримінаційні вимоги - це пряме порушення роз'яснення Мінекономіки № 3323-04/50213-06 від 19.07.2022, та як наслідок звуження потенційного кола постачальників. Дискримінаційна вимога, на меті якої зовсім не відбір надійного постачальника, а корупційна складова, адже так званий лист видається лише одному учаснику. Таким чином саме ЗАМОВНИК – обмежує конкуренцію та сприяє зростання корупції. В той же час офіційність товару можна перевірити передавши його серійні номери до представництва.
Головне – істотні умови договору передбачають відповідальність постачальника за неякісний товар. Таким чином Замовник автоматично захищений від постачання неякісного товару тощо. Тож усі припущення про те, що так званий лист – це про надійного учасника – суб’єктивна думка замовника, який намагається обрати «надійного учасника» для себе. Тож це й розповсюдження корупційних схем!
Нікчемність так званого листа – доведена в попередній скарзі, обґрунтована ЗАКОНОМ, а не припущеннями. ,

03.04.2024 о 09:42 Замовник прийняв про відхилення тендерної пропозиції ФОП Король Лілія Володимирівна (надалі по тексту – Учасник), аргументуючи це тим, що Учасник не надав «жодного документа, що засвідчує якість та відповідність Товару, а саме: об'єктиву.
В той же час, 03.04.2024 о 10:32 Замовник прийняв пропозицію та визнав переможцем, сформувавши повідомлення про намір підписати Договір з ТОВ «НЕОЛОДЖИК» (надалі по тексту – Переможець), не звернувши увагу, що в додатку до Довідки, у якій вказано, що об’єктиви до фотоапаратів «Canon» не підпадають під дію Технічних регламентів (відповідно до вказаного у довідці переліку), яку надав Переможець, відсутні об’єктиви Canon серії RF, а саме Canon RF 24-105mm f/4-7.1 IS STM (входить до комплекту Фотоапарат СANON EOS R6 24-105 STM RUK/SEE) та Сanon RF 70-200 мм. F/4.0 IS USM, тому слідуючи логіці Замовника, тендерна пропозиція ТОВ «НЕОЛОДЖИК» теж повинна була бути відхилена через те, що Учасник не надав «жодного документа, що засвідчує якість та відповідність Товару, а саме: об'єктиву.»
Ми вважаємо, що Замовник повинен бути послідовним в своїх рішеннях та не лобіювати «свого» Учасника.
Своїм рішеннями про відхилення тендерної пропозиції Учасника, та прийняття тендерної пропозиції Переможця з порушенням Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник порушує наші права, як учасника процедури закупівлі, якого Замовник дискваліфікував, але обрав переможцем компанію ТОВ «НЕОЛОДЖИК», яку повинен був теж дискваліфікувати по причині наявності невідповідностей в тендерній пропозиції, аналогічних, тим, які Замовник виявив в тендерній пропозиції Учасника. Але Замовник не дискваліфікував ТОВ «НЕОЛОДЖИК», чим порушив всі 6 принципів здійснення публічних закупівель статті 5 Закону, серед яких також, але не виключно: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Тому вимагаємо переглянути рішення про визначення переможця та відхилити тендерну пропозицію ТОВ «НЕОЛОДЖИК» згідно з вимогами частини 2 п. 44 Особливостей та/чи переглянути рішення про дискваліфікацію тендерної пропозиції Учасника, та повернутися до розгляду нашої тендерної пропозиції.
Якщо наша вимога буде відхилена то це буде приводом для розгляду скарги в органі оскарження, та можливо зацікавить громадські організації та органи фінансового моніторингу.
Датовано «03» квітня 2024р.


________________________Король Л.В._____________________________________________

Шановний замовник,
На жаль надана Вами відповідь на нашу вимогу ніяк не може нас влаштувати. По-перше, в документації тендерних торгів не вимагалося надання авторизаційного листа, хоча початково Ви і намагалися обмежити участь учасників в закупівлі, і тільки після вимоги одного з учасників прибрали цю дискримінаційну вимогу. Тому авторизаційний лист, який не вимагався в тендерній документації, не може розглядатися як документ на підтвердження будь чого.
По-друге, авторизаційний лист виробника та/чи представництва та/чи дистриб’ютора не підтверджує якість та відповідність обладнання технічним регламентам, запровадженим законодавством України. Авторизаційний лист, який Ви намагаєтесь видати за документ на підтвердження якості, тільки констатує факт партнерства та гарантійних термінів, та ніяк не гарантує поставки якісного обладнання з відповідністю технічним регламентам, запровадженим в Україні (в листі про це ніде не сказано)
Ми надали довідку про відсутність необхідності сертифікації об’єктивів в Україні (та до речі наша довідка датована 2018 роком). «Ваш» переможець теж надав таку довідку, але датовану 2012 роком. Чому ж такий гарний партнер Canon не зміг надати більш свіжу довідку? Та чому представництво Кенон не надали ТОВ "Неолоджик" необхідні документи на підтведження відповідності об’єктивів технічним регламентам, запровадженим в Україні? Тоді в питань не було. А так ми вважаємо, що Ви прийняли пропозицію ТОВ «Неолоджик» та відхили нашу пропозицію при відстуності одних і тих же документів. Тому, коли Ви лобіюєте «свою» компанію ні про яке дотримання основних принципів здійснення публічних закупівель не може йти і мови. Тому, так як Ви порушуєте наші права, як учасника процедури закупівлі, ми, вірогідно, будемо змушенні звернутися до органу оскарження зі скаргою для вирішення цього питання.