18.04.2024 № 46

Дніпро



Про початок здійснення
моніторингу закупівель


Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23 із змінами,


НАКАЗУЮ:

1. Почати моніторинг закупівель відповідно до переліку, що додається.
2. Відділу контролю у сфері закупівель Східного офісу Держаудитслужби забезпечити проведення моніторингу закупівель, зазначених у пункті 1 цього наказу.


Начальник Валентин ДОВГИЙ
Додаток
до наказу Східного офісу
Держаудитслужби
від 18.04.2024 № 46

Витяг з переліку процедур закупівель, щодо яких здійснюється моніторинг

№ з/п
Оголошення про проведення процедури закупівлі та/або повідомлення про намір укласти договір на веб-порталі Уповноваженого органу Опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі
унікальний номер дата оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу назва замовника
3 UA-2024-02-13-012209-a 13.02.2024 КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДНІПРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №4" ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель

Заступник начальника відділу
контролю у сфері закупівель Любов ОПОЛОНИК

Електронний підпис

Запит замовнику на пояснення

Дата: 2024-04-23 16:46:10

Питання до пояснення

Питання у файлі

• 1_Питання_UA-2024-02-13-012209-a.docx
• Електронний підпис

Звернення за роз'ясненням щодо висновку

Дата: 2024-05-15 08:24:48

Аргументовані заперечення до Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-13-012209-a (в порядку ч.8 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі»)

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель регламентується статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922 із змінами (далі - Закон № 922).
Відповідно до частини 8 статті 8 Закону № 922 замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз’ясненням змісту висновку та його зобов’язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
З огляду на зазначене, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДНІПРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ № 4» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, код ЄДРПОУ: 37899673 (далі – Замовник), звертається до Східного офісу Держаудитслужби із запереченнями до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі за ID:UA-2024-02-13-012209-a «Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «ДЦПМСД № 4» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 22, ДК 021:2015: 45330000-9 — Водопровідні та санітарно-технічні роботи» (далі - Висновок).
У констатуючій частині Висновку зазначено про наступне: «Моніторингом встановлено.
- пунктом 4 розділу VI тендерної документації визначено, що істотними умовами, що обов’язково включаються до договору про закупівлю та викладені в проєкті, який наведений у додатку 4 цієї тендерної документації, є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів України. Вищевказаний пункт тендерної документації суперечить частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України, якою визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. З огляду на викладене, всі умови проєкту договору викладеного у Додатку 4 тендерної документації, а також всі умови договору від 11.03.2024 № 39 укладеного з ТОВ«ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» є істотними та можуть змінюватися лише у випадках визначених пунктом 19 Особливостей;
- підпунктом 2 пункту 10.2 розділу 10 Додатку 4 «проект договору» тендерної документації та підпунктом 2 пункту 10.2 розділу 10 Договору від 11.03.2024 № 39, укладеного з ТОВ«ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» Замовником вказано таку підставу для внесення змін до істотних умов договору, як погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Однак, нормами підпункту 2 пункту 19 Особливостей погодження зміни ціни за одиницю товару за відповідних умов передбачено лише для такого предмету закупівлі як товар. Отже, включення до умов укладання договору про закупівлю послуг такої підстави для внесення змін до істотних умов договору, як погодження зміни ціни за одиницю товару, не відповідає нормам підпункту 2 пункту 19 Особливостей;».
Щодо зазначеного вище, то Замовник не погоджується з Висновком та зауважує про наступне.
Пунктом 3-7 Розділу X Закону № 922 установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. На дату оголошення процедури закупівлі порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922, регламентуються ОСОБЛИВОСТЯМИ здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471), далі – Особливості).
Відповідно до норми пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону № 922 з урахуванням особливостей. Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Перелік відомостей, які має містити тендерна документація встановлений частиною другою статті 22 Закону.
При цьому відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Так, пунктом 6 частини першої статті 1 Закону № 922 договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Пунктами 17 та 18 Особливостей регламентовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, а договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Укладення договору є процесом досягнення згоди з усіх істотних умов договору, водночас досягнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укладення договору, який є юридичним фактом. Пункт перший статті 638 Цивільного кодексу України (ЦКУ) апелює до понять «належна форма», «усі істотні умови», «досягнення згоди». Говорячи про те, що сторони мають досягти згоди у належній формі щодо істотних умов, слід врахувати три питання. По-перше, у належній формі сторони мають визначити коло усіх істотних умов. По-друге, у належній формі досягти згоди з усіх істотних умов. По-третє, надати результату досягнення згоди належної форми.
Йдучи від останнього питання можна зазначити, що надання належної форми результату досягнення згоди з усіх істотних умов є надання належної форми самому договору. Поняття «належна форма договору» і поняття «належна форма досягнення згоди з усіх істотних умов договору» не є тотожними. Законодавець не визначає поняття «належна форма досягнення згоди», а лише зазначає, що договір укладається у наступному порядку: пропозиція укласти договір (оферта) має передувати, прийняттю пропозиції (акцепту) другою стороною. Очевидно, якщо момент досягнення згоди з усіх істотних умов, і момент укладення договору, є одномоментними. З практичної точки зору, можна констатувати, що надання належної форми договору, тобто результату досягнення згоди з усіх істотних умов, і є належною формою досягнення згоди з усіх істотних умов.
Звертаємо увагу! Законодавством у сфері закупівель не передбачено, що перелік підстав для змін істотних умов договору залежить від виду закупівлі — закуповуються товари, роботи чи послуги. Так само жодним нормативно-правовим актом замовнику не надано повноваження при створенні проєкту договору самостійно обирати, які підстави для внесення змін до істотних умов включати, а які ні. Договір про закупівлю має містити весь перелік підстав для зміни його істотних умов, викладений у п. 19 Особливостей, що підтверджується рішенням Верховного Суду у справі № 280/1309/19 від 26.11.2020 року.
Отже, замовники в проєкті договору про закупівлю повинні зазначати, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у пп. 1-9 п. 19 Особливостей. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проєктом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Також у Висновку зазначено про наступне: «- Локальний кошторис наданий ТОВ «ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» (файл 12. Кошторисна документація.pdf) у складі тендерної пропозиції включає найменування та обсяги послуг, які не передбачені Дефектним актом, що є Додатком 3 до тендерної документації.
Так, локальний кошторис № 02-01-01 включає наступні найменування та обсяги послуг, що не передбачені Додатком 3 до тендерної документації:
-п.1 Розбирання облицювання стін з керамічних глазурованих
плиток в обсязі 24,00 м2;
-п.2 Демонтаж обшивки стін гіпсокартонними плитами
(фальшстіни) по металевому каркасу в обсязі 126,00 м2;
-п.3 Розбирання цегляних стін під стояки в обсязі 2,25 м3;
-п.4 Розбирання покриттів підлог з керамічних плиток в обсязі
11,00 м2;
-п.5 Розбирання цементних покриттів підлог в обсязі 11,00 м2;
-п.6 Спускання води із системи в обсязі 1 336,00 метрів;
-п.7 Розбирання трубопроводів з труб чавунних каналізаційних
діаметром до 50 мм в обсязі 203,00 метра;
-п.8 Розбирання трубопроводів з труб чавунних каналізаційних
діаметром понад 50 до 100 мм в обсязі 134,00 метра;
-п.9 Демонтаж трубопроводів зі сталевих електрозварних труб
діаметром до 40 мм в обсязі 669,00 метрів;
-п.10 Демонтаж трубопроводів опалення зі сталевих
електрозварних труб діаметром 50 мм в обсязі 140,00 метрів;
-п.11 Демонтаж трубопроводів опалення зі сталевих
електрозварних труб діаметром 65 мм в обсязі 38,00 метрів;
-п.12 Демонтаж трубопроводів опалення зі сталевих
електрозварних труб діаметром 80 мм в обсязі 164,00 метра;
-п.13 Демонтаж трубопроводів опалення зі сталевих
електрозварних труб діаметром 100 мм в обсязі 92,00 метра;
-п.14 Демонтаж раковин (умивальників) в обсязі 15,00
комплектів;
-п.15 Демонтаж унітазів зі змивними бачками в обсязі 5,00
комплектів;
-п.16 Пробивання отворів в залізобетонних перекриттях,
переріз отворів 300*300 мм в обсязі 85,00 штук;
-п.17 Пробивання отворів діаметром до 25 мм в цегляних
стінах при товщині стіни в 2 цеглини вручну в обсязі 160,00
отворів;
-п.18 Демонтаж змішувачів в обсязі 17,00 штук;
-п.19 Демонтаж мийок чавунних в обсязі 2,00 комплекта;
-п.20 Демонтаж та відключення обладнання (дизин.машина
+диспенсер) в обсязі 3,00 штуки;
-п.22 Навантаження сміття вручну в обсязі 11,67 тони;
-п.23 Перевезення сміття до 30 км в обсязі 11,67 тони.
Відповідно до п.32 ч.1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно підпунктом 2 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема, тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей.
Враховуючи, що тендерна пропозиція ТОВ «ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» не відповідала вимогам Додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «ДЦПМСД № 4» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 22» тендерної документації (Дефектний акт), замовник мав відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» на підставі підпункту 2 пункту 44 Особливостей.
У зв’язку з невиконанням замовником вказаних положень переможцем визначено учасника, тендерна пропозиція якого не відповідає вимогам тендерної документації, та в подальшому з вказаним учасником укладено Договір від 11.03.2024 № 39.»
Щодо зазначеного вище, то Замовник не погоджується з Висновком та зауважує про наступне.
У розділі «Загальні положення» Особливостей регламентовано:
«2. У цих особливостях терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), постановах Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 22, ст. 855) та від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407).»
Відповідно до п.32 ч.1 статті 1 Закону №922 термін «тендерна пропозиція» вживається у наступному значенні - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Так, згідно з умовами Додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі Поточний ремонт санітарно-технічних систем в приміщенні КНП «ДЦПМСД № 4» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 22» тендерної документації (Дефектний акт), інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі визначені замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 Закону № 922 та викладена у Додатку 3 до тендерної документації у вигляді «Дефектний акт на вибірковий поточний ремонт санітарно-технічних систем та заміну санітарно-технічних приладів».
Дефектний акт складений на підставі огляду та є важливим документом, адже дозволяє зрозуміти приблизні обсяги та витрати установи на ремонт, а також дозволяє уповноваженій особі зрозуміти, яку саме процедуру закупівель здійснювати та які саме вимоги потрібно ставити у тендерній документації. Обсяги та види робіт, їх вартість передбачаються кошторисною документацією та відносяться до предмета договору, яка є його істотною умовою. При цьому Закон України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) містить заборону щодо зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених у частині 5 статті 41 Закону.
Поточний ремонт санітарно-технічних систем та заміна санітарно-технічних приладів в приміщенні КНП «ДЦПМСД № 4» ДМР за адресою: м. Дніпро, пр. Героїв, 22 складається з комплексу основних робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання.
Відповідно до Дефектного акту, який є Додатком 3 до тендерної документації Замовника передбачено:
- розділ І «Заміна стояків водовідведення»
- розділ ІІ «Заміна мережі водопостачання»
- розділ ІІІ «Заміна санітарно-технічних приладів»
- розділ ІV«Відновлювальні роботи».
При розробленні складу робіт, показниками трудових та матеріально-технічних ресурсів враховувалися технологія виконання відповідних будівельних робіт із забезпеченням їх якості.
У Дефектному акті зазначені основні види робіт, що містять в собі комплекс робіт, які мають бути виконані. Відповідно до Настанови з розроблення ресурсних елементних кошторисних норм «основні» — роботи, які визначають характер комплексного процесу на прийняту одиницю виміру та самостійно входять до нього своєю закінченою продукцією.
Звертаємо увагу! Відповідно до чинного законодавства України в будівництві такий вид робіт, як «Заміна….» передбачає комплекс робіт: демонтаж, монтаж, випробування, а саме:
за технологічною картою проведення ремонтних робіт з заміни стояків та мереж водопостачання, виконуються підготовчі роботи, які полягають в демонтажі трубопроводів, які вийшли з ладу, а також у визначенні обсягу робіт по монтажу нових трубопроводів та кількості матеріальних ресурсів для виконання даного виду робіт (м/п труб, кількості фітингів тощо).
Таким чином у Дефектному акті в описі складу робіт наведено повний перелік основних операцій та містять в собі комплекс робіт, що не суперечить п.3.15 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 за № 281 (далі — Настанова). Так, у цьому пункті визначено, що локальні кошториси складаються з урахуванням особливостей окремих видів робіт на об’єкті будівництва, а саме:
а) по будівлях та спорудах: на будівельні роботи, внутрішні санітарно-технічні роботи, внутрішні електромонтажні роботи, монтаж технологічних трубопроводів, монтаж устаткування, автоматизованих систем управління, промислового зв’язку та на інші роботи; на придбання устаткування, меблів та інвентарю.
Принагідно повідомляємо, що відповідно до пункту 4.1 наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо впровадження єдиних вимог до облаштування та утримання територій і об’єктів майнових комплексів підрозділів цивільного захисту» від 27.06.2013 № 433 (далі — Наказ № 433), поточний ремонт будівель і комунальних споруд визначено як – комплекс ремонтно-будівельних робіт з метою відновлення їх конструкцій та систем інженерного обладнання, а також підтримання експлуатаційних якостей, не пов’язаних зі зміною основних техніко-економічних показників.
З огляду на зміст та форму дефектного акту, затверджені Настановою, а також зміст положень Постанови № 473, дефектний акт — це документ, який підтверджує необхідність ремонту матеріального об’єкта, фіксує наявні пошкодження та містить перелік та види робіт, які необхідно для цього виконати. Чинне законодавство не містить будь яких вимог до змісту «Дефектного акту»
Поряд з цим, відповідно до пункту 3.10. Настанови, за дефектним актом кошторисна документація складається, при визначенні вартості окремих видів капітального ремонту, а Замовником здійснювалася закупівля послуги з поточного ремонту.
Слід зауважити, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 15 червня 2021 року № 156 затверджені «Кошторисні норми України у будівництві. Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи. ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ РЕСУРСНИХ ЕЛЕМЕНТНИХ КОШТОРИСНИХ НОРМ НА РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ » (далі –РЕКНр), п.1.1 та 1.2 яких регламентовано:
«1.1 РЕКНр застосовуються:
- для визначення складу і потреби в ресурсах (витрати труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, монтажників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин і механізмів; будівельних машин і механізмів; будівельних матеріалів, виробів і конструкцій), необхідних при визначенні вартості ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення і благоустрою (при визначенні прямих витрат):
а) на стадії проектування – в складі інвесторської кошторисної документації;
б) на стадії визначення виконавця робіт – в ціні пропозиції учасника конкурсних торгів (договірній ціні);
в) на стадії проведення розрахунків за виконані роботи;
– для розроблення укрупнених ресурсних норм по конструктивних елементах і видах робіт на функціональну одиницю виміру.
Отримані на підставі РЕКНр дані про склад і обсяги ресурсів можуть бути використані для складання відомостей ресурсів, визначення тривалості робіт, норм витрати і списання матеріалів.
1.2 Порядок розроблення, побудови, викладення та оформлення РЕКНр відповідають вимогам Порядку застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва»
У пункті 1.5 РЕКНр вказано: «Виконання робіт у РЕКНр передбачено відповідно до вимог ДБН А.3.1-5 та ДБНА.3.2-2.»
Відповідно до пункту 1.11 РЕКНр: «Опис складу робіт, передбачених нормами, містить перелік основних операцій виконання робіт. Виконання дрібних, допоміжних і супутніх операцій нормами враховано, але в описі складу робіт їх, як правило, не згадано».
Пунктом 1.14 РЕКНр визначено: «Нормами не враховано вивезення будівельного сміття. Вага будівельного сміття, наведена у нормах, прийнята усереднено, та уточнюється при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт.».
Відповідно до пункту 37 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471), замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту щодо її відповідності вимогам тендерної документації.
Пропозиція учасника торгів ТОВ «ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» відповідає вимогам Додатку 3 до тендерної документації, зокрема у частині складання кошторисної документації до договірної ціни.
Отже, підсумовуючи викладене, у Замовника не було правових підстав для визнання тендерної пропозиції учасника ТОВ «ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» такою, що не відповідає вимогам тендерної документації.
Протиправні дії з боку Замовника по відношенню до учасника ТОВ «ПРИОРИТЕТБУД АЛЬЯНС» та його тендерної пропозиції могли б кваліфікуватися, як порушення порядку проведення процедури закупівлі з відповідними правовими наслідками для Замовника та його посадових осіб.
Таким чином, у Висновку твердження щодо порушення Замовником вимог частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, підпункту 2 пункту 19 та підпункту 2 пункту 44 Особливостей, є хибним, чим не дотримано норму статті 12 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», у абзацу першому якої закріплено:
«Стаття 12. Обов'язки і відповідальність службових осіб органу державного фінансового контролю
Службові особи органів державного фінансового контролю зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами органів державного фінансового контролю своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.»
Отже стосовно виконання зобов’язання щодо усунення порушення, про яке викладено у розділі 3 висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, зауважуємо.
Пунктом 17 Особливостей врегульовано:
«17. Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.»
Згідно із частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України лише керівник підприємства вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами цього підприємства.
Відповідно до частини 5 статті 19 Господарського кодексу України визначено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю на нагляду забороняється.
З аналізу наведених норм можливо встановити, що саме до повноважень замовника належить визначення заходів, які належить для усунення допущених порушень та прийняття відповідних рішень у випадку неможливості їх усунення.
Отже, вибір способу усунення порушення, як і його нормативно-правове обґрунтування, чинним законодавством покладено на посадових осіб об’єкта контролю, а не на орган державного фінансового контролю, оскільки зазначення конкретних чи чітко визначених способів (шляхів) усунення виявлених за результатами моніторингу закупівлі порушень може обмежити право вибору об’єкта контролю у застосуванні інших способів усунення порушень, які встановлені законодавством та які б максимально захищали його права.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також зауважуємо, -ні Закон України «Про публічні закупівлі», ні Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ні Особливості не визначають повноваження органу державного фінансового контролю зобов`язувати Замовника за результатом здійсненого моніторингу закупівлі вчиняти дії щодо припинення зобов’язань за договором.
Крім того, під час проведення процедури моніторингу закупівлі не було встановлено, що виявлені порушення мали шкідливі наслідки та призвели до нецільового використання бюджетних коштів чи шкоди бюджету.
Водночас, відповідно до пункту 1 Констатуючої частини Висновку, у ході моніторингу Східним офісом Держаудитслужби проаналізовано, зокрема протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 26.02.2024 (щодо відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНЕ ПІДПРИЄМСТВО ПРОМБУД»), та Висновок не містить у своєму складі зауважень до Замовника щодо правомірності прийнятого рішення щодо відхилення тендерної пропозиції цього учасника. Таким чином, Замовник вважає, що порушень законодавства у сфері закупівель з цього питання з боку Замовника не існує.
Отже, вимога Східного офісу Держаудитслужби здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором від 11.03.2024 № 39 є непропорційною тяжкості порушень. Крім того статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Також, слід звернути увагу, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в спірному висновку спосіб, призведе до порушення майнових прав та інтересів Замовника та матиме негативні наслідки для його репутації, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими (органом державного фінансового контролю) недоліками.
Аналогічні висновки наведені у Постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року у справі № 160/5890/22, яка залишена без змін Постановою Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 04.05.2023 у цій справі.
Також вимога Східного офісу Держаудитслужби здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов’язань за договором від 11.03.2024 № 39 не відповідає принципу пропорційності.
Враховуючи зазначене, Замовником дотримано всіх принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, при цьому висновок Східного офісу Держаудитслужби щодо наявності порушень є невірним, ймовірно, через помилкове тлумачення законодавства та умов тендерної документації.
Основними завданнями Східного офісу Держаудитслужби є, зокрема, здійснення контролю за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів (Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затверджене Наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 № 23. Отже, втручатися органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі доцільно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
З огляду на зазначене, КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДНІПРОВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ № 4» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ має намір звернутися до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Керуючись д статті 40 Конституції України відповідно до якої, кожен має право направити індивідуальне чи колективне письмове звернення або особисто звернутися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Таким чином, керуючись чинним законодавством України, про результати розгляду цих Аргументованих заперечень, просимо надати відповідь у терміни що відповідні нормам законодавства щодо розгляду звернень.

• заперечення.pdf

Порушення виявлено

1. Тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону
2. Не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону

Електронний підпис