Відповідь замовника на пояснення

Дата: 2024-01-29 16:01:21

Пояснення

У відповідь на Ваш запит про надання пояснень повідомляємо наступне:
1. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі – Настанова), а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
Відповідно до п.5.1 Настанови визначено для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін або затверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягів робіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеною Замовником.
Відповідного порядку текстового оформлення проектної документації законодавство не містить жодних вимог, у зв’язку чим Замовником було визначено обсяги робіт та ресурсів загалом відповідно до виду робіт, наприклад «Розбирання покриттів підлог з керамічних плиток» та «Двері металопластикові». Будь-які інші детально визначені матеріали необхідні для виконання робіт Замовником не визначались з метою уникнення дискримінації учасників. Таким чином учасники самостійно визначають конкретну марку та модель товару, що використовується для виконання робіт з урахуванням характеристик визначених документацією.
Отже, законодавством допускається визначення обсягів робіт та обсягів ресурсів без виокремлення на різні документи чи розділи. Таким чином в складі тендерної документації наявна інформація передбачена п. 5.1 Настанови щодо необхідної інформації для розрахунку ціни учасниками.

2. Згідно положень абз. 2 Розділу І Настанови, ця Настанова є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій̆, а також кредитів, наданих під державні гарантії (далі – державні кошти).
У відповідності до визначення термінів у п.1.2. Настанови: договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі; приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) – кошторис, що підлягає уточненню у разі змінення поточних цін на ресурси, що враховані у договірній ціні, а також з інших підстав, визначених умовами договору.
Пунктом 4.40. Настанови визначається наступне: Кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування:
1) збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат;
2) збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.
Розмір цих коштів визначається на підставі показників, які наведено в додатку 28 цієї Настанови, або на підставі обґрунтовуючих розрахунків.
Так, у Таблиці 3 Додатку 28 Настанови встановлено показники розміру коштів на покриття ризиків всіх учасників будівництва, які застосовуються у зведеному кошторисному розрахунку вартості об’єкта будівництва – п.5. Об’єкти ремонту – 2,4%.
Далі, п.5.1. Настанови визначається, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів.
5.2. Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.
5.7. Визначення непрямих витрат у вартості експлуатації будівельних машин та механізмів:
Непрямі витрати, що не враховані вартістю однією машино-години експлуатації будівельних машин та механізмів, а саме: загальновиробничі витрати, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий та літній періоди, якщо таке планується, прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості експлуатації будівельних машин та механізмів, розраховуються в цілому на об’єкт будівництва.
Також у Настанові зазначено п.5.31. у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) враховуються кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням робіт, що пропонуються, розмір яких залежить від сукупності цілого ряду факторів, у тому числі:
1) стадії проектування;
2) виду будівництва;
3) технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання
будівельних робіт;
4) тривалості будівництва;
5) способів фінансування будівництва;
6) виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів.
Зазначені кошти враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з перелічених факторів. При цьому:
а) за твердої договірної ціни — в розмірі до 1,5%;
б) за динамічної договірної ціни — не враховується.
Розмір цих коштів залежить від повноти інформації про об’єкт замовлення та способи виконання робіт, що зменшує небезпеку непередбачених ситуацій на будівельному майданчику при виконанні робіт.
5.32. Під час розгляду проектної документації учасник процедури закупівлі (підрядник) вивчає можливість виникнення ризиків на об’єкті будівництва та при розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) визначає умови, які б запобігали виникненню ризикових ситуацій або компенсували його втрати на такий випадок.
При аналізі ризиків, що можуть виникнути під час спорудження об’єкта будівництва, доцільно виділити ризики, пов’язані з проектною документацією.
Зменшення таких ризиків можливо досягти шляхом детального вивчення проектної документації та усунення припущених помилок.
Для цього підряднику доцільно обстежити будівельний майданчик з метою виявлення проблем, що можуть виникнути на будівельному майданчику (непередбачений стан ґрунту, наявність комунікацій та споруд, не нанесених на генеральному плані тощо), та з’ясувати із замовником усі необхідні питання.
Також, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 25 червня 2021 року № 162 затверджено Порядок застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення при визначенні вартості будівництва.
Цей Порядок визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі - будівництво).
Застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві є обов’язковим для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Вартість будівництва включає прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій, кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов’язкові платежі.
Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) розраховується на підставі нормативної потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для здійснення проектних рішень по об’єкту будівництва, та поточних цін на них або з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені затвердженою проектною документацією.
Договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником, і використовується при проведенні взаєморозрахунків.
На стадії проведення взаєморозрахунків у вартості виконаних робіт враховуються прямі витрати, загальновиробничі витрати, кошти на зведення і розбирання тимчасових будівель і споруд, кошти на виконання будівельних робіт у зимовий (літній) період, інші супутні витрати (на відрядження, перевезення працівників, доплати працівникам у зв’язку з втратою часу в дорозі тощо), а також прибуток, адміністративні витрати, кошти на покриття ризиків, на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, податки, збори, обов’язкові платежі, встановлені законодавством і не враховані складовими вартості будівництва.
У разі відсутності вищезазначених непередбачуваних обставин в ході виконання будівельних робіт, зазначені кошти на покриття ризиків повертаються до державного бюджету.
Відповідно до розділу VI Настанови, при розрахунках з підрядником за динамічної договірної ціни прямі витрати при визначенні вартості виконаних робіт розраховуються на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні. Компенсація підряднику витрат, спричинених зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, здійснюється у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами відповідно до умов, передбачених договором підряду.
Вартість матеріальних ресурсів у складі прямих витрат при проведенні розрахунків за обсяги виконаних робіт визначається на підставі виконаних обсягів робіт, нормативних витрат матеріальних ресурсів, визначених за КНУ РЕКН, та їх уточненої вартості.
Враховуючи викладене, та той факт у зазначених законодавчих актах немає прямої заборони щодо обчислення і включення до складу договірної ціни коштів на покриття ризиків, замовник не вбачає у таких діях порушення норм чинного законодавства.
Також слід зазначити, що кошти, які враховані у складі договірної ціни учасника (підрядника) на покриття ризиків, як і кошти на покриття витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, за відсутності відповідних потреб (обставин) і обґрунтувань їх використання не можуть бути пред’явлені до оплати і підлягають поверненню до державного бюджету.
Звертаємо увагу, що аналогічна вимога щодо включення до динамічної ціни коштів на покриття ризиків вже було розглянуто Державною аудиторською службою за закупівлею № UA-2023-05-05-009033-a. А саме відповідно до умов тендерної документації згаданої закупівлі враховуються кошти на покриття ризиків, а також переможцем процедури закупівлі враховано кошти на покриття ризиків при цьому за процедурою моніторингу Державною аудиторською службою надано висновок від 23 серпня 2023 року, де зазначається, що за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та Особливостям, розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання та оприлюднення договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця – порушень не встановлено. Зазначене підтверджує диспозитивність абз. 3 п. 5.1 Настанови щодо включення коштів на покриття ризиків до динамічної ціни з урахуванням стадії проектування, виду будівництва, технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання, будівельних робіт, тривалості будівництва, способів фінансування будівництва, виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів.
Також з приводу розрахунку коштів на покриття ризиків наявна судова практика, наприклад у рішенні від 30 листопада 2023 року справа № 380/22026/23 Львівський окружнив адімістративний суд постановив: «Суд вважає, що визначення розміру витрат на покриття ризиків у більшому розмірі, ніж передбачено Настановою не свідчить про невідповідність такої тендерної пропозиції умовам технічної специфікації та іншим вимогам до предмета закупівлі, що відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Крім того, Настанова передбачає, що розмір коштів на покриття ризиків залежить від ряду факторів, у тому числі від повноти інформації про об`єкт замовлення, тобто ПОЛОЖЕННЯ НАСТАНОВИ У ЦІЙ ЧАСТИНІ НОСЯТЬ ІНФОРМАТИВНИЙ ХАРАКТЕР».
Відмічаємо, що умови тендерної документації було умисно передбачено можливість врахування коштів на покриття ризиків, оскільки учасником самостійно здійснюється аналіз факторів. З метою уникнення дискримінації учасників та завідомо невигідних умов для виконавців робіт умовами тендерної документації передбачено необхідність попереднього огляду об’єкту робіт та можливість включення коштів на покриття ризиків до договірної ціни.

3. Щодо тендерної пропозиції Переможця звертаємо увагу:
- Відповідно до ч. 1 Розділу Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації учасники надають в складі пропозиції копію Статуту або іншого установчого документу (для юридичних осіб). Жодних інших вимог щодо такого документу не містить, в тому числі щодо наявності чи відсутності інформації, що не стосується предмету закупівлі.
Так, відповідно до норм Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право здійснювати перевірку та ознайомлюватися з інформацією щодо учасників за допомогою даних у відкритому доступі. Окрім того згідно, ч.6 ст. 10 Закону Доступ до інформації, оприлюдненої в електронній системі закупівель, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується в електронній системі закупівель безоплатно через авторизовані електронні майданчики. З урахуванням зазначеного Замовником було перевірено Статут Переможця, що міститься у відкритому доступі (наприклад за посиланням URL:https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-04-16-001513-b ), де Замовник ознайомився з с. 22 Статуту. Відображена інформація не стосується ні кваліфікаційних критеріїв до учасника, ні повноважень представників ТОВ, на предмету закупівлі. У урахуванням наявності копії статуту учасника у вільному доступі Замовником було прийнято до розгляду наданий документ за наявності технічної помилки, оскільки така помилка жодним чином не впливає на зміст тендерної пропозиції та не спотворює його, та не може бути підставою для відхилення. Наголошуємо, що розміщення повідомлення про невідповідності здійснюється Замовником на власний розсуд, після ознайомлення зі змістом відсутньої сторінки Замовник не вбачає потреби застосування механізму передбаченого п. 43 Особливостей оскільки документація не містить вимоги щодо надання всіх сторінок статуту;
- Відповідно до ч. 1 Розділу Інструкція з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації учасники надають в складі пропозиції копію договору (виконання робіт замовнику(ам) в розумінні Закону України № №922-VIІI від 25.12.2015 року (не менше одного), на будівництво та/або реконструкцію та/або капітальний ремонт будівель та/або споруд, та/або приміщень. Додатково для підтвердження виконання зобов’язань за аналогічним договором учасники надають копію акту(актів) виконаних робіт (або проміжні акти щодо часткового виконання робіт). Тендерна документація не містить окремих вимог щодо надання в складі пропозиції додатків або ж додаткових угод до наданих договорів.
Наголошуємо відповідно до умов тендерної документації учасники повинні надати не менше одного аналогічного договору. Учасником процедури закупівлі було надано аналогічний договір з усіма додатками, угодами та документами про виконання робіт чим виконано умови тендерної документації. Оскільки документацією не передбачено умов щодо обов’язкового надання додатків чи угод до договорів та учасником надано документи на виконання умови тендерної документації для учасника не є обов’язковим надання інших аналогічних договорів, а також Замовник має право не розглядати документи, що не стосуються вимог тендерної документації. Умову тендерної документації учасником виконано повністю шляхом надання в складі пропозиції аналогічного договору з ДЗО «Сонечко» №1 від 08.04.2020р.;
- Як зазначалося вище з урахуванням стадії проектування, виду будівництва, технічної та технологічної складності об’єкта будівництва, складності виконання, будівельних робіт, тривалості будівництва, способів фінансування будівництва, виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів учасниками самостійно здійснюється розрахунок коштів на покриття ризиків та потреби включення таких коштів до договірної ціни. У випадку відсутності необхідності використання таких коштів вони не можуть бути пред’явлені до оплати і підлягають поверненню до державного бюджету. Замовником попередньо відмічено, що аналогічне питання розглядалося Державною аудиторською службою м. Київ та було визнано таким, що відповідає вимогам законодавства.

• Пояснення
• Електронний підпис

Відповіді ще немає