Ознайомлюючись із Тендерною документацією Замовника, мною було виявлено порушення законодавства щодо публічних закупівель, які порушують мої та інших учасників право на справедливу конкуренцію. Вказана документація містить вимоги, що суперечать принципам закупівель, визначеним у статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі". З цієї причини, я звертаю Вашу увагу на дискримінаційні вимоги тендерної документації та прошу їх усунути.
1. Відповідно Додатку 3 до тендерної документації , ІНФОРМАЦІЯ ПРО ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ, Замовник проводить закупівлю 7-ми найменувань одним Лотом.
Згідно з постановою КМУ від 2 жовтня 2013 р. № 753 "Про затвердження Технічного регламенту медичних виробів", кістковий цемент віднесений до групи 17 "Інші медичні вироби, не включені до інших груп", а кісткові імпланти - до групи 18 "Імпланти".
Кістковий цемент - це матеріал, який використовується для стабілізації переломів кісток. Він складається з двох компонентів: смоли та затверджувача. Після змішування ці компоненти тверднуть і утворюють міцну структуру, яка підтримує кістку до її повного загоєння.
Кісткові імпланти - це штучні конструкції, які використовуються для заміни або відновлення втрачених або пошкоджених кісток. Вони виготовляються з різних матеріалів, таких як метал, кераміка або пластик.
Основні відмінності між кістковим цементом і кістковими імплантами полягають у наступному:
Призначення: кістковий цемент використовується для стабілізації переломів кісток, а кісткові імпланти - для заміни або відновлення втрачених або пошкоджених кісток.
Склад: кістковий цемент складається з двох компонентів: смоли та затверджувача, а кісткові імпланти - з одного компонента.
Матеріал: кістковий цемент може бути виготовлений з різних матеріалів, але найчастіше використовується цемент на основі полиметилметакрилату (ПММА), а кісткові імпланти виготовляються з металу, кераміки або пластику.
Відповідно до постанови КМУ № 753, закупівля кісткового цементу та кісткових імплантів повинна здійснюватися в окремих закупівлях. Це пов'язано з тим, що ці товари мають різні призначення, склад і матеріал виготовлення.
Замовником не обґрунтовано необхідності об’єднання всіх найменувань в один лот. Таке об’єднання обмежує право тих суб’єктів господарювання, на участь в процедурі закупівлі, які не можуть одночасно запропонувати постачання всіх найменувань предмету закупівлі.
Вважаємо, що Замовник має внести зміни до конкурсної документації шляхом виділення позицій предмету закупівлі в окремі лоти. В іншому випадку це значно звужує коло потенційних учасників, бажаючих прийняти участь в даній процедурі закупівлі, що має ознаки обмеження конкуренції та призводить до дискримінації учасників.
Відповідно ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Тобто чинне законодавство однозначно визначає заборону встановлювати дискримінаційні вимоги.
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель в своєму рішенні № 388-р/пк-ск від 26.03.2015 року вже розглядала подібне питання і рішенням колегії було встановлено необхідність поділу предмета закупівлі на окремі лоти, якщо інше призведе до обмеження права певних суб’єктів господарювання взяти участь в процедурі закупівлі.
Виокремлення кожного найменування предмету закупівлі в окремі лоти буде лише сприяти залученню максимальної кількості учасників.
Відповідно ч. 1 п. 1 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також конкретної назви товару чи послуги.
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відповідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

2. В п. 6 Додатку 3 вказано - Набір для тарано-п'яткового-гомілковостопного артродезквання, сплав титану. Пластина має бути для артродезу гомілковостопного суглобу, ліва або права, на 4 дистальних отвори, довжиною 92мм, шириною 14мм, товщиною 4мм з набором блокуючих гвинтів діаметром 3.5мм.
Просимо вказати необхідну кількість блокуючих гвинтів діаметром 3.5мм.

3. Частина 4 ст. 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі — Закон) містить правило, що технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент". Відповідно до ч. 4. ст. 5 Закону, замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Дослідивши технічні документи різних учасників ринку ми, як потенційні учасники закупівлі, дійшли висновку , що вимога до конкретних довжин та діаметру шпиць є дискримінаційною та такою, що штучо обмежує потенційне коло учасників, оскільки ми знайшли підтвердження вимог тільки у одного виробника Bauer’s Implants. Вважаємо, що до тендерної документації мають бути внесені зміни, або з неї мають бути виключені умови, які унеможливлюють для інших потенційних учасників участь в торгах та перемогу в торгах через ризик дискваліфікації, а саме довжину та діаметр шпиць.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі», -
ВИМАГАЄМО:
Внести зміни до тендерної документації в процедурі закупівлі.