Ознайомившись з технічними вимогами ТД було виявлено порушення ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) та Порядку визначення предмету закупівлі затвердженого Наказом №708 Мінекономрозвитку від 15.04.2020 року.
В оголошенні закупівлі № UA-2023-11-14-002105-a та в ТД замовником визначено назву предмету закупівлі - Сіль технічна для утримання внутрішньоквартальних проїздів та відповідно було присвоєно невірний код Єдиного закупівельного словника - ДК 021-2015: 14430000-4 «Випарена сіль і чистий хлорид натрію», який перебачається для закупівлі солі випареної і чистого хлориду натрію (наприклад сіль - таблетована).
Згідно технічних вимог ТД Замовник торгів зазначив закупівлю солі кам'яної, а не випареної, як зазначається в оголошені торгів та в ТД, а саме:
Опис товару:
за способом одержання: кам’яна;
- зовнішній вигляд (гранули, кристали, луска чи їхня суміш)
- колір (від білого до світло-сірого(допустимо світло-коричневий, світло рожевий)
- насипна густина в межах 0,8 – 1,35 г/см3;
- плавильна здатність не менше ніж 5 г/г;
- наявність антизлежувальної добавки від 40 до 70 мг/кг;
- в разі пропонування товару який відповідає вимогам EN 16811-1:2016 – межі вологи не більше 0,6 % (суха сіль), сорт F або М (розмір часток до 4мм не менше 85%, понад 4 до 6,3 мм не більше 15%).
Отже, Замовником при визначенні предмету закупівлі було не правомірно визначено четвертий знак Єдиного закупівельного словника. Замість коду ДК 021:2015 14410000-8 - кам’яна сіль, який передбачений для закупівлі такої солі Замовником торгів було вказано код ДК 021-2015: 14430000-4 «Випарена сіль і чистий хлорид натрію» який передбачений для закупівлі солі Випареної сілі і чистого хлориду натрію (наприклад - таблетованої солі)
Згідно пункту 3 Розділу 1 «Порядку визначення предмету закупівлі» затвердженого Наказом №708 Мінекономрозвитку від 15.04.2020 року предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Пунктом 5 частини 1 статті 43 Закону встановллено якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником такий Договір про закупівлю є нікчемним.
У разі укладення договору про закупівлю за результатами цих торгів такі дії замовникам підпадають під статтю 191. ККУ - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Враховуючи вищевикладене, просимо відмінити процедуру закупівлі керуючись пунктом 3 частини 1 статті 32 Закону із-за неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
У разі не виконання вимог Закону, будемо вимушені звернутися до органі ДАСУ для моніторингу закупівлі та до комісії по розгляду скарг при АМКУ.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Закупівлі здійснюються за такими принципами:
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Частиною 4 статті 5 Закону передбачено, що Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Під час вивчення Тендерної документації було встановлено ряд дискримінаційних вимог.
1. Замовником торгів у тендерній документації (пункт 1 Додатку 1) зазначено про наявність в учасника власних та/або орендованих та/або залучених на підставі цивільно правових угод транспортних засобів що будуть використовуватись Учасником для перевезення товару, їх кількість повинна бути не менше 20-ти вантажних автомобілів вантажопідйомністю від 20-ти тон.
Встановлення такої вимоги є дискримінаційною по відношенню до Скаржника та до інших Учасників враховуючи наступне.
Отже, Замовником торгів встановлено імперативну норму, що Учасник процедури закупівлі у складі пропозиції повинен зазначити інформацію про залучення не менше 20-ти вантажних автомобілів вантажопідйомністю від 20-ти тон.
Скаржник як постачальник товару, що є предметом закупівлі, має достатню кількість обладання для поставки предмета закупівлі, але не має можливості підтвердити наявність не менше 20-ти вантажних автомобілів.
Скаржник на момент написання має залучені транспортні засоби, проте за умови можливості здійснити поставку предмету закупівлі, Учасник не має можливості взяти участь у процедурі закупівлі враховуючи наступне:
Так, з умов ТД не очевидно з якою метою Замовником торгів встановлено вимогу щодо наявності не менше 20-ти вантажних автомобілів. Якими розрахунками керувався Замовник при встановлені такої вимоги, якщо для поставки усього предмету закупівлі протягом 7 – 10 днів не потрібно залучати більше 20-ти вантажних автомобілів.
Застосувавши ДИСКРИМІНАЦІЙНИЙ підхід до способу підтвердження кваліфікаційному критерію «Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій» (не менше 20-ти вантажних автомобілів вантажопідйомністю від 20-ти тон), Замовник торгів обмежує участь у процедурі закупівлі тих Учасників, які не мають не менше 20-ти вантажних автомобілів так і тих, хто планує здійснювати поставку шляхом поєднання обладнання (тягач + напівпричіп).
Наявність вищенаведених дискримінаційних умов не дає можливість Скаржнику взяти участь у такій закупівлі, за умови повної відповідності його документів щодо спроможності поставки товару, який є предметом закупівлі.
Отже, вимагаємо усунути ГРУБЕ порушення норм чинного законодавства та дискримінаційну вимогу, яка наведена у пункту 1 частини 1 Додатку №1 ТД, шляхом приведення у відповідність/виключення наступної вимоги щодо наявності не менше 20-ти вантажних автомобілів вантажопідйомністю від 20-ти тон»

2. Пунктом 1.2 Додатку 2 передбачено, що Учасник має надати копію свідоцтва про відповідність системи керування вимірюваннями вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, документи надаються з додатком, де вказано галузь (сертифікації або акредитації).
Згідно Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" відсутні вимоги щодо обов’язкової атестації чи акредитації лабораторій, у тому числі випробувальних лабораторій
Абзацом 5 частини 1 статті 1 ЗУ " Про технічні регламенти та оцінку відповідності" визначено, що випробувальна лабораторія - орган з оцінки відповідності, який проводить випробування
В свою чергу, випробування - визначення однієї чи кількох характеристик об’єкта оцінки відповідності згідно з процедурою
Тією ж частиною статті 1 визначено, що орган з оцінки відповідності - орган (підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ), що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування;
Предмет закупівлі оскаржуваної процедури закупівлі, а саме «Сіль технічна», не підлягає обов’язковій оцінці відповідності, а така оцінка відбувається на добровільних засадах.
Частиною 3 статті 24 ЗУ "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" передбачено, що Орган з оцінки відповідності залучається до здійснення добровільної оцінки відповідності на умовах, визначених договором між заявником і таким органом
Отже, участь у процедурі закупівлі можуть взяти лише ті Учасники, які провели сертифікаційні випробування у лабораторії, яка має свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями вимогам ДСТУ ISO 10012:2005.
Отже, всупереч положенням Законів України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", Замовником торгів встановлено дискримінаційну умову, яка суперечить чинному законодавству, та така умова унеможливлює участь у процедурі закупівлі Учасників, які провели сертифікаційні випробування у випробувальній лабораторії, що має атестат про акредитацію.
Скаржник вимагає зобов’язати Замовника торгів усунути ГРУБЕ порушення норм чинного законодавства та дискримінаційну вимогу, яка наведена у пункті 1.2 Додатку №2 ТД, шляхом приведення виключення вимоги щодо наявності свідоцтва про відповідність системи керування вимірюваннями вимогам ДСТУ ISO 10012:2005, документи надаються з додатком, де вказано галузь (сертифікації або акредитації).

3. Згідно «Інших вимог» Додатку № 2 Якість послуг, які надаватиме Учасник повинні відповідати, зокрема, ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання, що підтверджується наданням у складі тендерної пропозиції Учасника Сертифікату ДСТУ ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018, IDT) Системи енергетичного менеджменту, який є чинним на момент надання послуг та виданий на ім′я Учасника, та посвідчує відповідність системи екологічного управління Учасника у неспеціалізованій оптовій торгівлі.
Скаржник вважає вищезгадану вимогу як дискримінаційну та таку, що не відповідає положенням чинного законодавства.
Пунктом 28 Особливостей передбачено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону , у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 23 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості - інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ встановленим замовником вимогам (у разі потреби).
Основна мета міжнародного стандарту ISO 50001 полягає у наданні підприємствам структурованого та всеосяжного посібника з оптимізації процесу споживання енергоресурсів та системного управління цим процесом»( https://ims-cert.com/mezhdunarodnaya-sertifikacziya-ua/iso-50001-ua.html)
Тобто, основна мета впровадження такої системи є оптимізація процесу споживання енергоресурсів та системного управління процесом.
Положення стандарту ДСТУ ISO 50001:2020 може теоретично застосовуватись під час виробничої діяльності, але ніяк не може бути застосованим при поставці товару - сіль технічна для утримання вулично-шляхової мережі в зимовий період.
Відповідно до Розділу 01 «Загальні положення» Вимоги та настанови щодо використання Системи енергетичного менеджменту ДСТУ ISO 50001:2020, можна дійти висновку, що стандарт ДСТУ ISO 50001:2020 НЕ застосовується ні до використання продукції кінцевим споживачем поза сферою застосування і меж СЕнМ, ні до проектування поза зв`язками з будівлями, спорудами, системами або процесам, що використовують енергію. Цей стандарт МОЖНА застосовувати до проектування і закупівель будівель, споруд, мереж, обладнання, систем або процесів, що використовують енергію в рамках сфери застосування і меж системи енергетичного менеджементу.
Виходячи з аналізу даного твердження, можна дійти висновку, що даний стандарт, на кінець, взагалі застосовується у СФЕРІ ПРОЕКТУВАННЯ АБО ЗАКУПІВЛІ БУДІВЕЛЬ, СПОРУД тощо!!!!! Вкотре нагадуємо, що предметом закупівлі є Сіль технічна, що жодним чином не відноситься ані до проектування, ані до закупівлі будівель!!!!
Окремо хочемо повідомити, що Антимонопольний Комітету України неодноразово у своїх рекомендаціях про здійснення заходів, спрямованих на розвиток конкуренції, запобіганням порушення законодавства про захист економічної конкуренції вказує, що Головна ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних – це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінації учасників. Тобто, замовник встановлює такі вимоги до учасників торгів або до предмета закупівлі, які є надмірними або занадто деталізованими порівняно з вимогами, які звичайно висуваються та вживаються об’єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Шляхом включення до тендерної документації дискримінаційних умов Замовник необґрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам (виконавцям, підрядникам), які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі.

Звертаємо увагу, що щодо аналогічних дискримінаційних вимог Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення від 09.11.2023 № 18012-пк-пз та вимагаємо усунути дискримінаційні вимоги з тендерної документації.