Шановний Замовнику! У Вашій тендерній документації в додатку 2, зазначено: • Наявність в інтерфейсі можливості керівнику закладу одним кліком експортувати дані усіх пацієнтів закладу та усіх працівників закладу. • Гео локація на інтерактивній карті усіх пацієнтів закладу. • Наявність кабінету для влади, де керівництво населеного пункту, має доступ до статистичних даних усіх закладів системи на даній території в одному місці. Також, відповідно до п. 3 Вимоги до безпеки даних у предметі закупівлі: • Лист гарантія та підтвердження незалежною профільною організацією, що система має впроваджено технологію Блокчейн. • Лист гарантія та підтвердження незалежною профільною організацією, що система надсилає запити на проведення тестів на проникнення для підтвердження кібербезпеки системи. Згідно статті 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»: «1. Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; … … недискримінація учасників; ... запобігання корупційним діям і зловживанням.» Тобто під час здійснення закупівлі послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, змовники повинні дотримуватися принципів, які зазначені у статті 5 Закону: добросовісної конкуренції серед учасників та недискримінації учасників під час здійснення публічних закупівель. Захист конкуренції в рамках публічних закупівель відбуватися саме через реалізацію принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону. Європейський суд з прав людини надає наступне визначення дискримінації: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об’єктивного і розумного виправдання» Голова ознака умов тендерної документації, за якою їх можна віднести до дискримінаційних — це негативні наслідки, зумовлені такими умовами, якими є обмеження конкуренції та дискримінація учасників. Тобто замовник встановлює такі вимоги до предмета закупівлі, які є занадто деталізованими у порівнянні з вимогами, які звичайно висуваються та вважаються об'єктивно необхідними для успішного виконання договору про закупівлю. Шляхом включення до тендерної документації дискримінаційних умов замовник необґрунтовано звужує коло потенційних учасників закупівель, перешкоджаючи певним постачальникам, які спроможні виконати умови договору, брати участь у конкурсі. Просимо привести у відповідність.Дякуємо.

Шановний Замовнику! Відповідно до ПКУ, роялті - це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау). Водночас, не вважаються роялті платежі, отримані, як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем). Проєктом договору, що наведений у додатку № 5, визначено, що: - “Конкретний̆ перелік функціональних можливостей̆ МІС, яка використовується Ліцензіатом визначається Сторонами в Технічній специфікації” (п. 2.3. проєкту договору); - “Ліцензіат зобов’язаний використовувати МІС виключно за функціональним призначенням у відповідності до Договору” (п. 4.3.1. проєкту договору); - “За цим договором Ліцензіат має право розмножувати та розповсюджувати доступ до МІС для кінцевих користувачів в необмеженій кількості на території населеного пункту в якому знаходиться Ліцензіат.” (п. 2.4. проєкту договору) - “Розмножувати та розповсюджувати доступ до МІС в необмеженій кількості для Кінцевих користувачів на території населеного пункту місцезнаходження Ліцензіата.” (п.4.4.6). Пункти 2.3. та 4.3.1. проєкту договору чітко встановлюють, що умови використання обмежені функціональним призначенням програми. В той же час пункти 2.4 та 4.4.6 проєкту договору фактично передбачають використання програми обмеженою кількістю кінцевих користувачів (за місцезнаходженням Ліцензіата). Ліцензіат не отримує примірник МІС, що могло б свідчити про можливість створення будь-яких копій. Ліцензіар самостійно обирає хмарний центр обробки даних для розміщення МІС, до якої отримує доступ Ліцензіат (пункт 4.2.1 проєкту договору). Отже існують підстави стверджувати, що платежі за право використання МІС відповідно до проєкту договору підпадають під визначення платежів, які не визнаються роялті відповідно до абзацу 3 п. 14.1.225 ПКУ (не вважаються роялті платежі, отримані як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем"). Пунктом 2.2 проєкту договору передбачено, що за договором надаються послуги з доступу до онлайн-сервісів. В подальшому у тексті проєкту договору неодноразово вказується на те, що Ліцензіар надає, а Ліцензіат отримує саме послуги (пункти 3.2, 3.3, 4.4.1, 4.4.5, 5.2, 5.4, 5.5.,5.6, 5.7, 11.1, розділ 5, Специфікація (додаток 1 до проєкту договору) тощо). Статтею 3 Закону України “Про хмарні послуги” визначено, що програмне забезпечення як послуга - це хмарна послуга, що полягає у наданні користувачу хмарних послуг доступу до прикладних комп’ютерних програм за допомогою технології хмарних обчислень через онлайн-сервіс або комп’ютерні програми-агенти. Зважаючи на викладене, існують підстави вважати, що проєкт договору передбачає надання послуг з доступу до онлайн-сервісів. Підпунктом «б» п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ. Чи не порушують умови договору чинне законодавство України? Просимо привести у відповідність.Дякуємо.