Відповідь замовника на пояснення

Дата: 2023-12-18 13:44:24

пояснення

У межах проведення моніторингу процедури закупівлі UA-2023-10-24-016273-a повідомляємо щодо першого питання:
- яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування розміру витрат та визначено очікувану вартість по даній закупівлі?
Розмір очікуваної вартості предмету закупівлі визначено у відповідності до статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.02.2020 №275 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» з врахуванням кошторисних призначень та потреби Замовника. Розрахунок очікуваної вартості товару щодо постачання автобуса спеціалізованого шкільного у сумі 3 000 000,00 грн. з урахуванням ПДВ сформований на підставі інформації про ціни зазначеного товару, що міститься в мережі Інтернет у відкритому доступі, в тому числі на сайтах постачальників відповідної продукції:
https://autoline.ua/-/prodazh/shkilni-avtobusi/ataman/D093S2--08121215193703808400
https://autoline.ua/-/prodazh/shkilni-avtobusi/Isuzu/D093S201--19012814543622160000
https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/avtobus-shklniy-isuzi-ataman-d093s201-IDRfpl8.html
https://mgtrans.ua/ru/ataman-d093s2-shkolnyy
https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/shklniy-avtobus-ataman-isuzu-d093s2-IDRzQyB.html
https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/avtobus-shklniy-isuzu-ataman-d093s4-shkolnyy-IDCyieo.html
Щодо другого питання:
- чи забезпечено відповідно до пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів» оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному вебсайті протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель? Якщо так, то надайте посилання.
Відповідно до пункту 4-1 постанови КМУ від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі у зв’язку з відсутністю власного вебсайту Замовником оприлюднено на веб-сайті Чорнобаївської селищної ради: https://chornobay-rada.gov.ua/news/1702037879/ .
Щодо третього питання:
- чому у тендерній документації відсутня вимога Замовника щодо наявності в учасника сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності?
При складанні тендерної документації Замовник керувався Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості).
Відповідно п.28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
У тендерній документації зазначаються такі відомості:
- інструкція з підготовки тендерних пропозицій;
- Замовник в тендерній документації обов’язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів.
Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого підпункту 2 пункту 44 цих особливостей;
- у тендерній документації зазначаються:
один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством;
підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 цих особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами.
Для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 47 цих особливостей.
- інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;
- інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);
- кількість товару та місце його поставки;
- строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;
- проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов;
- опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;
- перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;
- строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;
- валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;
- мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;
- кінцевий строк подання тендерних пропозицій;
- розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
- розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);
- прізвище, ім’я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв’язок з учасниками;
- вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;
- опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".
При складанні тендерної документації Замовник керувався Законом, а юридична сила закону як основного джерела права, його місце в системі нормативно-правових актів закріплені в Конституції України.
Однією з ознак, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року N 17-рп (щодо повноважності Верховної Ради України) визначення Верховної Ради України єдиним органом законодавчої влади означає, що жоден інший орган державної влади не уповноважений приймати закони.
Ще однією ознакою, яка відрізняє закон від інших нормативно-правових актів, є критерій регулювання найбільш важливих суспільних відносин. Статтею 92 Конституції України визначено коло питань (суспільних відносин), які можуть бути врегульовані виключно законами України.
Вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.
Так, відповідно до частини третьої статті 106 Конституції України Президент на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про правотворчу діяльність» з урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлена ієрархія нормативно-правових актів, де вказано, що закони мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини де входять між іншим й постанови КМУ, і є обов’язковими до виконання на території України.
Крім того, вимоги, які є в п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону є обов’язковими для виконання Замовниками та Учасниками процедури закупівлі та в самому Законі не вказано, що зазначені вище вимоги повинні дублюватися у тендерній документації, адже вони і так є імперативними.
Таким чином Замовник не вважав за необхідне включати в тендерну документацію вимогу щодо наявності в учасника сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності, тому що відповідно до абз.1 ч.3 ст.22 Закону є правом Замовника, а не його обов’язком.
Проте варто зазначити, що Замовник перевірив наявність сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника (АТ «Черкаський автобус»), продукція якого пропонується Учасником процедури закупівлі, шляхом вивчення вказаного вище сертифікату на офіційному сайті виробника пропонованого товару (http://bus.ck.ua/), інформація про який міститься у вільному доступі.
Щодо четвертого питання:
- чому у тендерній документації відсутня вимога Замовника щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено ідентифікаційний номер (VIN) колісного транспортного засобу з його міжнародним ідентифікаційним кодом (WMI) виробника колісного транспортного засобу в Україні та місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні?
Слід зазначити, що воно побудоване некоректно, адже абз.3 п.13-1 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 вказує, що якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Замовник у абз.4 п.1.2 Додатку 2 тендерної документації вимагав у Учасників процедури закупівлі «копію (зразок) сертифікату типу колісного транспортного засобу на запропоновані автобуси з додатками або копію (зразок) сертифікату відповідності завершеного колісного транспортного засобу на запропоновані автобуси».

• протокол 20.10.pdf
• Пояснення.pdf
• протокол 35.pdf
• Електронний підпис