Шановний Замовнику!
У складі тендерної документації Замовником встановлено перелік документів для підтвердження відповідності ст 16 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Під час вивчення тендерної документації до даної закупівлі виявлено дискримінаційну вимогу, яка порушує права та інтереси потенційних учасників: Додатком 4 до тендерної документації встановлено вимогу щодо надання Учасниками:
- копію(ї) позитивного(их) відгуку(ів) замовника(ів) (за наданим(-и) аналогічним(-и) договором(-ами), у якому(-их) обов’язково має бути зазначено: дату його видачi, вихiдний номер, посилання на номер, дату та предмет укладеного договору, ціна договору, сума виконання договору, % виконання договору від загальної ціни договору, а також iнформацiю про якiсть виконаних робiт, дотримання термінів виконання, щодо відсутності з боку замовника претензій або судових позовів щодо невиконання або неналежного виконання умов договору. Зазначений відгук має бути виданий замовником не раніше дати оголошення закупівлі.

Ми вважаємо обмежувальною, нічим не обумовленою та дискримінаційною вимогу щодо того, що відгук має бути виданий замовником не раніше дати оголошення закупівлі, а також щодо наявності в ньому вичерпного переліку інформації, яку вимагає Замовник.
Ми, як потенційний учасник маємо в наявності відгуки до виконаних аналогічних договорів, проте відгуки видані Замовниками раніше, наприклад одразу після виконання Договору або за попередніми запитами.
Замовнику, будь ласка надайте відповідь на таке питання: якщо ми як потенційний учасник виявимо бажання приймати участь у закупівлях по декілька разів на день, і кожний Замовник буде вимагати різні вимоги щодо відгуків, таких як дата видачі, адресування конкретному Замовнику або інші вимоги, то Замовники цілими днями повинні будуть тільки що і робити як відгуки видавати???
Щодо законного обгрунтування:
Сама по собі вимога щодо того, що відгук має бути виданий замовником не раніше дати оголошення закупівлі, не несе жодного додаткового інформаційного навантаження. Від зазначення у відгуку той або іншої дати видачі, достовірність інформації щодо виконаного аналогічного договору – не зміниться.
Єдине, на нашу думку, пояснення додатковим вимогам до відгуку, є бажання Замовника обмежити конкуренцію, що реалізується наступним чином.
Завчано ніхто: ні замовник, ні потенційні учасники не знають строки публікації тої чи іншої закупівлі і не можуть заздалегідь підготувати відгуки видані на конкретну дату.
Очевидно, що Оскаржуваною умовою Замовник формулює вже давно відому дискримінаційну вимогу щодо того, що відгук має бути виданий не раніше дати оголошення даної процедури закупівлі
Стаття 16 Закону дозволяє замовникам визначати у т.ч. такий кваліфікаційний критерій, як «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)».
Вважаємо, що передбачаючи таку можливість законодавець мав на меті пересвідчитись, що учасник володіє необхідним досвідом виконання аналогічного договору, знає та розуміє технологію виконання робіт і може документально підтвердити факт виконання договору.

У Тендерній Документації Замовник визначив, що для підтвердження інформації, що зазначена у довідці, Учасник надає наступні документи:
- копiю(ї) аналогічного(их) договору(ів) з усіма додатками та невід’ємними частинами до договору;
- копiю (копії) акта (-тів) наданих послуг (виконаних робіт) по поданому (поданих) аналогічному (аналогічних) договору (договорах);

Саме ці документи і свідчать про укладення та виконання аналогічного договору.
В актах наданих послуг відображаються як вартість, так і обсяги фактично виконаних та прийнятих замовником послуг.
Якщо Виконавець неякісно надав послуги, то замовник їх взагалі не приймає та не підписує відповідні акти..
Якщо ж послуги відповідають встановленим вимогам за кількістю та якістю, замовник їх приймає шляхом підписання актів наданих послуг.
Саме зазначені документи є підставою для проведення оплати органами Державного казначейства України.
Відгук – не є документом, який складається при укладанні договору, виконанні робіт (наданні послуг) чи проведенні оплати.

Діюче законодавство взагалі не передбачає ані визначення такого документу, як «відгук», ані регламентації порядку його надання, ані будь-яких вимог до змісту такого документу, у зв’язку з чим, вимога щодо надання відгуків (у т.ч. з конкретним адресатом) на практиці часто ставала корупціогенним фактором.

Натомість у даній закупівлі Замовник, встановлює додаткові, нічим не обумовлені вимоги до відгуку.
Слід зазначити, що будь-яких строків надання відгуків (відповідей на запит про видачу відгуків) не передбачено.
Жоден нормативний акт не визначає строків видачі відгуків.
Інформація, що міститься у відгуку, не є «публічною інформацією» у визначенні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а замовники за аналогічними договорами – не є «розпорядниками публічної інформації» у розумінні цього Закону, а тому строк у 5 робочих днів, протягом яких розпорядник має надати відповідь на запит, - не може бути застосований до видачі відгуків.
Не існує жодного закону, який би встановлював конкретні строки надання контрагентами відгуків за аналогічними договорами, чи хоча б встановлював сам обов’язок по наданню таких відгуків.
На практиці Учасник звертається до замовників за попередніми договорами з проханням надати відгук по конкретному договору та вимушений просто чекати на відповідь від контрагента.
Іноді відгуки надходять протягом 30 днів, іноді – пізніше, і зробити з цього приводу нічого не можна, оскільки замовники не порушують жодної норми законодавства: правової регламентації цього питання не існує.
Сама по собі вимога щодо надання відгуку є, на наш погляд, дискримінаційною, а додаткові обмеження щодо змісту відгуку роблять дискримінаційний характер такої вимоги ще більш очевидним.

У зв’язку з цим повідомляємо, що Вимога щодо надання відгука, який має бути виданий замовником не раніше дати оголошення закупівлі, а також щодо наявності в ньому вичерпного переліку інформації, яку вимагає Замовник порушує права нашого підприємства в частині того, що ми, маючи певний досвід, певні виконані договори, певний пакет документів для участі у закупівлі, вимушені займатися отриманням відгука конкретно під дану процедуру закупівлі.

Зокрема, до тендерної пропозиції ми готові додати відгуки, які є в наявності у нашого підприємства, вони видані раніше і в них можуть бути відсутні деякі з пунктів, які конкретно Замовник зазначив у вимогах до відгуку.- однак і такі відгуки містять достатньо інформації для визначення учасника, як такого що має відповідний досвід виконання.
Крім того, Замовникам надано право звертатися до інших органів державної влади, підприємств, організацій, тощо з метою отримання або перевірки інформації, яку надає учасник у складі тендерної пропозиції, так що у разі виникнення у Замовника сумнівів або бажання отримати додаткову інформацію він самостійно може звернутися до контрагента за аналогічними договорами, що надають учасники.

Вважаємо, що вимога щодо надання копії позитивного(их) відгуку(ів) замовника(ів) (за наданим(-и) аналогічним(-и) договором(-ами), у якому(-их) обов’язково має бути зазначено: дату його видачi, вихiдний номер, посилання на номер, дату та предмет укладеного договору, ціна договору, сума виконання договору, % виконання договору від загальної ціни договору, а також iнформацiю про якiсть виконаних робiт, дотримання термінів виконання, щодо відсутності з боку замовника претензій або судових позовів щодо невиконання або неналежного виконання умов договору. Зазначений відгук має бути виданий замовником не раніше дати оголошення закупівлі.-------нічим не обґрунтована, безпідставна, призводить до обмеження конкуренції і має на меті лише не допустити небажаних учасників до участі у процедурі закупівлі.

Згідно ч. 4 ст. 22 Закону встановлює, що «тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників».

Враховуючи наведене, Тендерна документація має бути зміненою з метою усунення названих дискримінаційних вимог та приведення Документації у відповідність із ЗУ «Про публічні закупівлі».

Крім того, зауважуємо що Антимонопольним комітетом України прийнято рішення № 5005-р/пк-пз від 15.03.2021 з аналогічного питання, яким АМКУ зобов’язав Замовника внести зміни до тендерної документації та виключити дискримінаційні пункти щодо надання відгука.
У разі відсутності з боку Замовника дій щодо приведення тендерної документації у відповідність з чинним законодавством, ми будемо вимушені звернутися до АМК України та ДАС України з метою вирішення даного питання.

Шановний замовнику, вказана Вами вимога:
Учасник у складі пропозиції має надати «копію чинного на дату кінцевого строку подання тендерної пропозиції сертифікату на систему управління якістю ISO 9001:2015 та копія звіту про аудит або інший документ, що підтверджує проведення аудиту, складеного органом стандартизації, метрології та сертифікації або іншим акредитованим органом по сертифікації». є незаконною,
- по-перше, відповідно до статті 31 Господарського кодексу України, дискримінацією суб'єктів господарювання є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), направлених на обмеження чи позбавлення права на здійснення господарської діяльності та ставлять суб'єкта господарювання у гірше становище порівняно з іншими суб'єктами господарювання. Звідси бачимо, що вимогою щодо надання Сертифікату на систему управління якістю Ви ставите учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і при чому НЕ ЗОБОВ’ЯЗАНІ його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Тому, можемо стверджувати, що у вас як у Замовника вже є заздалегідь визначений переможець процедури, інтереси якого Ви лобіюєте. І при чому робите це без законодавчого закріплення та обґрунтування, а виключно на власному бажанні. Тому, по факту маємо явну дискримінацію, яка порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»).
По-друге, звісно, що будь-яке Товариство може отримати такий Сертифікат. Але ж розумієте, що учасники, не маючи такого зобов’язання на законодавчо закріпленому рівні, заздалегідь не можуть передбачити Ваше бажання щодо наявності такого сертифікату в учасників і заздалегідь його отримати. Також, Ви ж розумієте, що для отримання такого Сертифікату (як, в принципі, і будь-якого іншого) потрібно затратити і час, і грошові ресурси. І знову ж таки, отримання такого Сертифікату не є обов’язком для учасників, тому вимога щодо наявності такого Сертифікату прямо порушує один із основних принципів здійснення публічних закупівель, а саме максимальна економія та ефективність (відповідно до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»).
По-третє, в нормі частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» вказано, що інформація повинна бути «відповідно до законодавства». А наявність в учасника Сертифікату системи управління якістю не передбачено і не закріплено на законодавчому рівні, отже, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Отже, на підставі вищевикладеного, розуміємо, що Сертифікат системи управління якістю не може бути підтвердженням відповідності учасника в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Так як, учасники будуть надавати Вам не продукцію, а саме послуги, то очевидною є необґрунтованість наявності Сертифіката в учасників, а звідси й необґрунтованість та незаконність вимоги, прописаної в Тендерній документації. Для того, щоб прописувати таку вимогу та взагалі мати можливість вимагати від учасників наявність Сертифікату системи управління якістю для початку було б добре ознайомитись зі значенням цього Сертифікату та з тим, що саме він підтверджує.

По-четверте, якщо Ви так бажаєте отримати від учасників Сертифікат системи управління якістю для підтвердження вимогам Тендерної документації та відповідності учасника для надання послуг відповідно до передбаченої Закупівлі, то надаємо Вам інформацію про даний Сертифікат з обґрунтуванням недоречності такої вимоги в даній закупівлі, а саме: 1) Відповідно до Наказу Держспоживстандарту від 22 червня 2009 року №225 затверджено Національний стандарт України «Системи управління якістю», а саме пункт 0.1 «Загальні положення»: «запровадження системи управління якістю має бути стратегічним рішенням організації». Тобто, запровадження такої системи це виключне право, бажання і волевиявлення самої організації, а не обов’язок. 2) Також, відповідно до пункту 0.1 «Загальні положення»: «Цей стандарт можуть застосовувати внутрішні та зовнішні сторони, зокрема органи сертифікації, щоб оцінити здатність організації дотримувати вимоги замовника, законодавчі й регламентувальні вимоги, застосовні до продукції, і власні вимоги організації». Бачимо, що даний Сертифікат застосовується до продукції, а не до надання послуг, як передбаченого оголошеною Вами закупівлею. 3) Національним стандартом України «Системи управління якістю. Вимоги», частиною 1.1 розділу 1 «Сфера застосування» передбачено: «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація а) потребує показати свою здатність постійно надавати продукцію, яка задовольняє вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; Примітка 1. У цьому стандарті термін «продукція» поширюють лише на а) продукцію, призначену для замовника чи таку, яку він вимагає; b) будь-які передбачені результати процесів виготовлення продукції. Знову ж таки, з наведеної інформації бачимо, що даний Сертифікат системи управління якістю може бути отриманий при наданні продукції, а не послуг чи робіт як в оголошеній Вами процедурі закупівлі. Отже, враховуючи вищевикладене, вимагаємо виключити дану вимогу з тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав, а також як таку, що є абсолютно абсурдною для підтвердження відповідності учасників у даній закупівлі.
Усі ці стандарти стосуються безпосередньо менеджменту та бізнес-процесів, які в результаті опосередковано впливатимуть на якість продукції, захист довкілля та безпеку праці. Як вже зазначалось, організація ISO не сертифікує компанії на відповідність стандартами і відповідно до своїх повноважень не може зобов`язати сертифікувати у обов`язковому порядку ні певну компанію, ні певну галузь. Ці рішення приймаються виключно на рівні кожної окремої держави. Що стосується України, то в нас діє принцип добровільної сертифікації. Тобто, ніхто не може зобов’язати бізнес в примусовому порядку сертифікувати товар., а в нашому випадку роботу.
Для доведення відповідності ми можемо гадати копії ліцензії ДАБІУ, Дозволів виданих органами Держпраці та інші документи- отримання яких законодавчо закріпленно в Україні.

Просимо внести зміни до ТД шляхом виключення вимоги щодо надання у складі пропозиції сертифікату ISO