У сфері публічних закупівель існує таке поняття як «Еквівалент», дане поняття завжди використовується із зазначенням в лапках, адже єдиного тлумачення цього слова в жодному нормативно-правовому документі не має. Так, відповідно до Академічного словника, слово «Еквівалент» має наступне значення: ЕКВІВАЛЕНТ, а, чол.: Щось рівноцінне, рівнозначне, рівносильне; те, що повністю відповідає чому-небудь, може його замінювати або виражати. Для забезпечення розширення можливостей світової торгівлі було прийнято та підписано Директиву 2004/18 ЄС Європейського парламенту та ради від 31 березня 2004 року «Стосовно координації порядків надання державних контрактів щодо виконання робіт, постачання товарів та надання послуг», яка в свою чергу містить умови щодо застосування еквівалентності при наданні контрактів за державні кошти, а саме: «Технічні специфікації, складені державними покупцями, повинні створювати умови для виникнення більш прозорого ринку. В зв’язку з цим усі бажаючі повинні мати можливість подати заявку, що дозволить відобразити різноманіття технічних рішень. Відповідно, має бути можливим складати технічні умови в термінах експлуатаційної ефективності та експлуатаційних вимог, і, там де робиться посилання на Європейський стандарт чи, за його відсутності, на національний стандарт, органами – замовниками, що надають контракти, повинні розглядатися заявки, що базуються на еквівалентних заходах. Для демонстрування еквівалентності учасникам дозволено користуватися будь-якими видами доказів. Органи – замовники, що надають контракти, повинні обґрунтовувати своє рішення, якщо вони вважають що в даному випадку неможливо задовольнити принцип еквівалентності. Технічні специфікації повинні бути чітко сформульовані, щоб всі учасники знали, який пакет вимог встановлює орган – замовник.» Для створення сучасної і дієвої системи публічних закупівель, спрямованої на створення конкурентного середовища та подальший розвиток добросовісної конкуренції у сфері закупівель в Україні, а також забезпечення виконання міжнародних зобов’язань України у сфері публічних закупівель шляхом послідовної адаптації законодавства України до стандартів ЄС протягом 2015 – 2022 років було прийнято нову Директиву 2014/24/EU ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ ЄС 26 лютого 2014 «Про державні закупівлі та скасування Директиви 2004/18/EC» та затверджено розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №175-р «Про Стратегію реформування системи публічних закупівель («дорожню карту»)», яка в свою чергу пояснює застосування еквіваленту, так: Витяг з Директиви 2014/24/EU ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ ЄС 26 лютого 2014 «Про державні закупівлі» Стаття 42 Технічні специфікації: 1. Технічні специфікації, як визначено в пункті 1 Додатка VII повинні бути зазначені в документах щодо закупівель. 2. Технічні специфікації повинні надавати рівний доступ господарюючих суб'єктів до процедури закупівлі та не повинні мати ефект створення необґрунтованих перешкод при відкритті конкурсу з державних закупівель. 3. Без шкоди для обов'язкових національних технічних правил, за умови, що вони сумісні з законодавством ЄС, технічні специфікації повинні бути сформульовані в один з наступних способів: (a) з точки зору вимог до продуктивності або функціональності, включаючи екологічні характеристики, за умови, що параметри є досить точними, щоб дозволити учасникам торгів визначити предмет договору і дозволити замовнику присудити контракт; (b) за допомогою посилання на технічні специфікації і, в порядку переваги, на національні стандарти у відповідності до європейських стандартів, на європейські технічні оцінки, загальні технічні специфікації, міжнародні стандарти, інші системи технічних посилань, встановлені європейськими органами стандартизації або, за відсутністю цих документів, національні стандарти, національні технічні свідоцтва або національні технічні специфікації, що стосуються проектування, розрахунку та виконання робіт і використання матеріалів; кожне посилання повинне супроводжуватися словами «або еквівалент»; (c) з точки зору вимог до продуктивності або функціональності, які зазначені в пункті (а), з посиланням на технічні характеристики, зазначені у пункті (b), у якості засобу припущення відповідності з такими вимогами щодо продуктивності або функціональності; (d) за допомогою посилання на технічні специфікації, зазначені у пункті (b) для певних характеристик, і за допомогою посилання на вимоги щодо продуктивності або функціональності, зазначені у пункті (а) для інших характеристик. 4. Якщо це не виправдано предметом договору, технічні специфікації не повинні посилатись на конкретного виробника, джерело, або конкретний процес, який характеризує продукти або послуги, що надаються конкретним суб’єктом господарювання, або на торгові марки, патенти, типи або конкретне джерело походження чи виробництво, в наслідок чого надається перевага або усуваються окремі підприємства або певні продукти. Такі посилання допускаються як виняток, коли досить точний і зрозумілий опис предмета контракту відповідно до абзацу 3 не представляється можливим. Такі посилання повинні супроводжуватися словами «або еквівалент». 5. Якщо замовник використовує варіант посилання на технічні специфікації, зазначені в пункті (b) абзацу 3, він не повинен відхиляти конкурсну заявку на тій підставі, що запропоновані роботи, товари або послуги не відповідають технічним специфікаціям, на які він посилався, у разі якщо учасник торгів будь-якими відповідними засобами, в тому числі засобами підтвердження, згаданими в статті 44, доведе у своїй заявці, що запропоновані ним рішення задовольняють аналогічним чином вимоги, встановлені технічними специфікаціями. І в нашому законодавстві відображено відповідні вимоги. Так відповідно до вимоги п. 29 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених ч. 2 ст. 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби – плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”. Вимога ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо наявності в технічній специфікації виразу «або еквівалент» стосується виключно тих моментів, коли технічна специфікація містить посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. При підготовці розділу «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» тендерної документації на закупівлю тендерний комітет приймає рішення із врахуванням специфіки предмета закупівлі, його складності та спеціалізованого характеру надання послуг, постачання товарів та виконання робіт, а також, враховуючи вимоги:- п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону в частині можливості посилання у технічній специфікації на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилам. З цього приводу виникає питання, чому при складанні ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі в Додатку 1 до оголошення Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі технічна специфікація містить посилання на конкретну іноземну торговельну марку чи фірму іноземного виробництва і не застосовується поняття, як «Еквівалент», що є обмеженням конкупенції, в тому числі вітчизняного виробника?

В оголошенні вимоги до товару іноземного виробництва є занадто високі. Особливо вразила остання позиція щодо постачання шини Bridgestone Blizzak LM005 185/65R15 92T XL - 8 штук, що за своїми параметрами має надвисокі вимоги, і є інші аналоги подібного товару вітчизняного виробника ROSAVA SNOWGARDз маркуванням 185/65R15 88T, що є за своїми якостями значно нижчу ціну, але за своїми якостями наближену до заявленої якості. Експлуатаційні характеристики шин ROSAVA SNOWGARD краща навіть за Бріджстоун. Питання, чому замовник шляхом завищення параметрів з використання шин, обмежує коло учасників? Для яких цілей якісні показники закупки завищуються?