Згідно обґрунтування, наданого начальником відділу ВЗ, встановлено, що діяльність ГПУ «Шебелинкагазвидобування» пов’язана з розробкою родовищ вуглеводнів шляхом бурінням свердловин, облаштування майданчиків свердловин відбувається із зняттям та складуванням родючого шару ґрунту.
У відповідності до частини 2 статті 168 Земельного кодексу України:
Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, крім випадків:
а) проведення робіт із буріння та облаштування нафтових і газових свердловин, будівництва, технічного обслуговування, ремонту і реконструкції нафтових і газових свердловин та пов’язаних з їх обслуговуванням об’єктів трубопровідного транспорту, виробничих споруд, під’їзних доріг, ліній електропередачі та зв’язку, підземних кабельних мереж енергозабезпечення;
б) проведення робіт, пов’язаних з ліквідацією та запобіганням аварійним ситуаціям на нафтових і газових свердловинах та пов’язаних з їх експлуатацією об’єктах трубопровідного транспорту, виробничих спорудах, під’їзних дорогах, лініях електропередачі та зв’язку, підземних кабельних мережах енергозабезпечення;
в) проведення робіт з дослідно-промислової розробки родовищ бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення та/або видобування бурштину, інших корисних копалин загальнодержавного значення.
{Частину другу статті 168 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 402-IX від 19.12.2019}
У випадках, визначених підпунктами "а", "б" і "в" цієї частини, зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок здійснюються виключно на підставі робочого проекту землеустрою.
{Абзац п'ятий частини другої статті 168 в редакції Закону № 402-IX від 19.12.2019}
{Частина друга статті 168 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5462-VI від 16.10.2012; в редакції Закону № 2314-VIII від 01.03.2018}
3. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.
Згідно статті 54 Закону України «Про землеустрій»:
Робочі проекти землеустрою складаються з метою реалізації заходів з рекультивації порушених земель, консервації деградованих та малопродуктивних угідь, поліпшення сільськогосподарських і лісогосподарських угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами.
А також, цією ж статтею передбачено, що робочий проект землеустрою включає матеріали ґрунтових та інших обстежень.
Пунктом 3.5 Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, затвердженим наказом Мінагрополітики від 11.10.2011 №536, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2011 за № 1517/20255 (далі – Порядок), визначено, що:
Наявність агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки є обов’язковою при передачі земельних ділянок у власність, користування, наданні дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, консервації та рекультивації земель і в інших випадках, передбачених законодавством.
У зв’язку із вищезазначеним є потреба у закупівлі послуг з виготовлення агрохімічного паспорта поля.
З метою здійснення державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення указом Президента України від 02.12.1995 №1118/95 «Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення» на території України запроваджено суцільну агрохімічну паспортизацію всіх земель сільськогосподарського призначення.
Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» агрохімічна паспортизація земель сільськогосподарського призначення – це обов’язкове агрохімічне обстеження ґрунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки, в якому фіксуються початкові та поточні рівні забезпечення поживними речовинами ґрунтів, рівні їх забруднення токсичними речовинами та радіонуклідами.
Частиною третьою статті 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.
Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки підписується уповноваженою посадовою особою центрального органу виконавчої влади з питань формування реалізації державної аграрної політики, а в разі її відсутності – особою, що її заміщує. Підпис засвідчується печаткою (пункт 3.6 Порядку).
Постановою Кабінету міністрів України від 11 вересня 2019 року №838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Положення) та визначено, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику (пункт 1 підпункт 1 абзац 5).
Пунктом 4 підпунктом 318 абзацом 2 Положення передбачено, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) здійснює моніторинг ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення.
При цьому, наказом від 11.12.2019 року №648 Мінекономіки уповноважило державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» (далі – ДУ «Держгрунтохорона») на проведення агрохімічної паспортизації земель, підписання та видачу агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки. Інші суб’єкти, які входять до сфери управління Мінагрополітики, такими повноваженнями вказаних міністерством наділені не були.
Пунктом 3.2 Положення про державну установу «Інститут охорони ґрунтів України», затвердженого вищевказаним наказом Мінекономіки (далі – Положення), передбачено, що предметом діяльності ДУ «Держгрунтохорона» є:
1) Проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення для визначення показників родючості ґрунтів та рівня їх забруднення токсичними речовинами, а також спостереження за змінами цих показників внаслідок господарської діяльності;
2) Виготовлення та видача агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки з висновком про родючість та екологічний стан ґрунтів і рекомендацій щодо проведення заходів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів і запобігання негативного впливу, у тому числі антропогенного.

Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки підписують керівник ДУ «Держгрунтохорона» (або особа, яка його заміщає) та, відповідно, керівники філій на підставі виданої від імені ДУ «Держгрунтохорона» довіреності.
Отже, зважаючи на вищевикладене, згідно з наказом від 11.12.2019 року №648 «Про затвердження нової редакції Положення про державну установу «Інститут охорони ґрунтів України» у сфері управління Мінекономіки виключно ДУ «Держгрунтохорона» уповноважена на проведення агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення, виготовлення та видачу агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки.
На території Харківської області діяльність від імені ДУ «Держгрунтохорона» здійснює Харківська філія державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» (інформація згідно посилання https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/25835792/).
Зазначені вище обставини унеможливлюють залучення інших суб’єктів господарювання до надання послуг з проведення проектно-пошукових та технологічних вишукувань по агрохімічному обстеженню земельних ділянок, передбачених предметом закупівлі, що є умовою відсутності конкуренції з технічних причин, визначеною абз.4 п.2 ч.2 ст.40 Закону України «Про публічні закупівлі» необхідною для застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно ч.7 ст.40 Закону Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше, ніж через 10 днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Відповідно до п.5 ч.8 ст.40 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі непідписання договору про закупівлю у строк 35 днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.