Надання інформації про усунення порушення замовником

Відповідь-заперечення на висновок моніторингу процедури закупівлі робіт згідно ідентифікатора UA-2021-04-22-012777-a 09 червня 2021 року було укладено договір №31 між Львівський державний музичний ліцей імені С.Крушельницької та ТОВ "ТЕХНОЛОГІЇ КЛІМАТУ ТА АВТОМАТИЗАЦІЯ СИСТЕМ" на виконання робіт по об’єкту "Реконструкція будівель (навчального корпусу А-1 та гаража В-1) Львівського державного музичного ліцею імені С. Крушельницької з прибудовою та надбудовою на вул.Зеленій, 10" м.Львів. (ДК 021: 2015 45000000-7 — Будівельні роботи та поточний ремонт). 17 червня 2022 року в електронній системі закупівель було опубліковано Висновок про результати моніторингу закупівлі, за змістом якого встановлено порушення в частині того, що тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону, не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону та інші порушення законодавства у сфері закупівель (Порушення вимог пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку №1082.) На викладені у висновку аргументи щодо порушень зазначаємо наступне: 1) Щодо невідповідності кошторису учасника нормам ДСТУ Б Д. 1. 1-1: 2013: Розрахунок загальновиробничих витрат на стадії формування договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за виконанні роботи визначається ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва». Відповідно до параграфу 4.3. ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 показники для розрахунку загальновиробничих витрат, розраховані у складі договірної ціни на підставі обґрунтованої їх величини і структури, які склалися в цій організації за попередній звітний період, узгоджуються із замовником і застосовуються при проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт. Додатки Б і В ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 це - «УСЕРЕДНЕНI ПОКАЗНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ В IHBECTOPCЬKIЙ КОШТОРИСНIЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТРУДОВИТРАТ ПРАЦIВНИКIВ, ЗАРОБIТНА ПЛАТА ЯКИХ ВРАХОВУЕ:ТЬСЯ У ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТАХ, ТА КОШТIВ НА ПОКРИТТЯ РЕШТИ СТАТЕЙ ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ В РОЗРАХУНКУ НА 1 ЛЮД.ГОД НОРМАТИВНО-РОЗРАХУНКОВОЇ КОШТОРИСНОЇ TPYДOMICTKOCTI БУДIВЕЛЬНИХ РОБIТ, ЯКI ПЕРЕДБАЧАЮТЬСЯ У ПРЯМИХ ВИТРАТАХ» та «ПЕРЕЛIК АДМIНIСТРАТИВНИХ ВИТРАТ, ЯКI BPAXOBAHI УСЕРЕДНЕНИМИ ПОКАЗНИКАМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНА ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУ€ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛIЗУ€ ДЕРЖАВНУ ПОЛIТИКУ У СФЕРI БУДIВНИЦТВА, МIСТОБУДУВАННЯ ТА АРХIТЕКТУРИ». Усереднені показники загальновиробничих витрат, наведені в додатках Б і В ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 служать орієнтиром і можуть застосовуватися замовником для зіставлення загальновиробничих витрат, розрахованих в кошторисної документації, з загальновиробничими витратами, розрахованими підрядною організацією при формуванні ціни пропозиції учасника, договірної ціни. Уточнення показників загальновиробничих витрат у процесі виконання договору здійснюється у порядку, визначеному договором. Крім того, згідно відповіді наданої Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (https://www.me.gov.ua/inforez/Print?id=cf0d3ce1-f43c-439f-a46c-5ae444621189&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA ): «Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Поряд з цим відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. При цьому у відповідності до статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Отже, з питання використання понижувальних коефіцієнтів в договірній ціні при розрахунку загальновиробничих та адміністративних витрат пропонуємо звернутись безпосередньо до замовника, який здійснює закупівлю.» Тендерна документація не містила вимоги яким чином здійснювати розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат. Відтак, згідно відповіді наданої Департаментом сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та умом Тендерної документації, Тендерна пропозиція відповідала вимогам Тендерної документації в цій частині. 2) Щодо форми банківської гарантії поданої учасником у складі пропозиції: Згідно вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджених Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 14 грудня 2020 року № 2628 затверджено форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції. Згідно висновку моніторингу опублікованого в електронній системі закупівель забезпечення тендерної пропозиції учасника не відповідає вимогам цього наказу. Щодо зазначення неповних реквізитів, а саме відсутності інформації щодо категорії банку, принципала та бенефіціара повідомляємо наступне: Згідно ч.4 форми вимог до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції у реквізитах гарантії має зазначатись категорія лише у відношенні бенефіціара, яким є замовник. Так, жодних вимог щодо зазначення категорії банку та принципала немає. Що стосується категорії бенефіціара, то зазначаємо, відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено 4 категорії замовників, а саме: 1) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті; 2) органи соціального страхування, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті; 3) підприємства, установи, організації, зазначені у пункті 3 частини першої цієї статті; 4) юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті. Згідно п.3 ч.1 ст.2 цього ж закону під підприємствами, установами, організаціями слід розуміти: «3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі» Згідно інформації електронної системи закупівель PROZORRO категорія замовника торгів - юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади. Згідно поданої у складі пропозиції учасника банківської гарантії № 302.47871 за вих. № 14-05-21/1/0 від 14 травня 2021 року дійсно немає окремої графи «категорія», що не означає її опис та жодним чином не впливає на суть і чинність даного документа з наступних підстав: -по-перше, категорія замовника є загальнодоступною, публічною і відкритою інформацією, яку можна встановити за посиланням ідентифікатора закупівлі UA-2021-04-22-012777-a, чи з інших джерел інформації. -по-друге, категорія замовника зрозуміла і випливає із назви замовника (бенефіціара) Львівський державний музичний ліцей імені С.Крушельницької (ідентифікаційний код 02214231). Найменування замовника містить дані про суть, організаційну форму замовника, а саме - державний музичний ліцей, тобто це установа, що фінансується з державного бюджету, а отже діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. Так, документ гарантії не містить слова «категорія», однак містить її опис відповідно до ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» - інформація про категорію замовника не впливає на суть документа, його умови, підстави повернення/не повернення. Інформація наведена у документі є повною і достатньою для ідентифікації сторін, прав та обов’язків цих сторін , що випливають із суті документа. Отже, відповідна формальність не може бути підставою для відхилення пропозиції учасника. Щодо зазначення неповних умов у гарантії, а саме відсутності п.5, 6 та 7 форми забезпечення тендерної пропозиції повідомляємо наступне: Відповідні пункти форми гарантії містять вимогу про зазначення наступних реквізитів: «5) у назві валюти, у якій надається гарантія, зазначається валюта, у якій надається гарантія, та її цифровий і літерний код відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року № 34; 6) датою початку строку дії гарантії зазначається дата видачі гарантії або дата набрання нею чинності; 7) зазначається дата закінчення строку дії гарантії, якщо жодна з подій, передбачених у пункті 4 форми, не настане» Так, повідомляємо, що така інформація міститься у наданому учасником документі, а саме: -Валюта сплати за гарантією -Гривня України (літерний код – UAH, цифровий код - 980) -Строк дії гарантії з 14 травня 2021 року до 16 серпня 2021 року включно. Отже, порушень у цій частині не допущено, інформація про недотримання форми недостовірна. Щодо зазначення у банківській гарантії дати затвердження тендерної документації: Згідно висновку моніторингу зазначено, що банківська гарантія учасника не містить відомостей щодо дати затвердження тендерної документації зі змінами від 07.05.2021 року, що є порушенням вимог. На зазначене повідомляємо, що і тендерна документація, і форма забезпечення тендерної пропозиції містить вимоги щодо зазначення в інформації щодо тендерної документації саме дати рішення замовника, яким затверджена тендерна документація, а не зміни до неї. Відповідні відомості присутні у поданому документі. Тендерна документація не містить вимог про надання будь-яких додаткових відомостей до банківської гарантії, зокрема дати внесення і затвердження змін до неї. Також, враховуючи той факт, що на титульному аркуші як первинно затвердженої тендерної документації, так і тендерної документації зі змінами відображено лише дату 23.04.2021 р, учасник при замовленні та виготовленні банківської гарантії керується датами висвітленими замовником , а саме датою рішення про затвердження тендерної документації , що відображена у самому документі «тендерна документація». Окрім цього, внесені зміни до тендерної документації не стосувалися безпосередньо змін до забезпечення тендерної пропозиції, у зв`язку з чим подана ним гарантія відповідає вимогам тендерної документації і не потребує будь-яких змін у її текст. 3) Щодо підписання оголошення торгів удосконаленим електронним підписом на незахищеному носії Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 851-15 електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Згідно із підпунктами 23, 44 статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VIII (далі - Закон №2155-VIII): -кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; -удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону №2155-VIII автентифікація - електронна процедура, яка дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-телекомунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних. Пункти 19 та 20 Закону №2155-VIII містять наступні визначення: ідентифікаційні дані особи - унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи; ідентифікація особи - процедура використання ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, в результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи. Не містять розмежування фізичних та фізичних осіб-підприємців також положення пунктів 1-5 статті 22 Закону №2155-VIII, відповідно до яких формування та видача кваліфікованого сертифіката відкритого ключа без ідентифікації особи, ідентифікаційні дані якої міститимуться у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, не допускаються; ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи; допускається ідентифікація фізичної особи кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг за ідентифікаційними даними, що містяться у раніше сформованому ним кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, за умови чинності цього сертифіката. Ідентифікація іноземців здійснюється відповідно до законодавства; під час перевірки цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи кваліфікований надавач електронних довірчих послуг зобов`язаний ознайомитися з інформацією про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також пересвідчитися, що обсяг її цивільної правоздатності та дієздатності є достатнім для формування та видачі кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 23 Закону №2155-VIII кваліфіковані сертифікати відкритих ключів обов`язково повинні містити ідентифікаційні дані, які однозначно визначають користувача електронних довірчих послуг, у тому числі обов`язково: - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) підписувача та унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) або; - найменування або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) створювача електронної печатки та код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України, за якими здійснено його державну реєстрацію, або унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган та мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта) Відповідно до частини 3 статті 29 Закону №2155-VIII центральний засвідчувальний орган під час надання кваліфікованої електронної довірчої послуги формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснює ідентифікацію юридичних та фізичних осіб та перевіряє їхню цивільну правоздатність і дієздатність на підставі наданих документів. Ідентифікаційні дані з наданих документів вносяться центральним засвідчувальним органом у кваліфікований сертифікат відкритого ключа фізичної чи юридичної особи. Відповідно до Постанови КМУ від 3 березня 2020 року № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів», удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації, фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року. Відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України «Про публічні закупівлі», Львівський державний музичний ліцей імені С. Крушельницької відноситься до категорії юридичних осіб, які забезпечують потреби держави або територіальної громади. Таким чином, Замовником було накладено на закупівлю "Реконструкція будівель (навчального корпусу А-1 та гаража В-1) Львівського державного музичного ліцею імені С. Крушельницької з прибудовою та надбудовою на вул.Зеленій, 10" м.Львів. (ДК 021: 2015 45000000-7 — Будівельні роботи та поточний ремонт) тип підпису – Удосконалений, сертифікат – Кваліфікований. Таким чином, Замовником не було порушено вимог, адже шляхом накладання удосконаленого підпису на кваліфікованого сертифікаті було підтверджено повноваження та особу підписувача. 4) Щодо опису та прикладів формальних помилок у тендерній документації: Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Перелік формальних помилок затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 710, який є вичерпним, а також деталізує та більш широко його пояснює його. При цьому, відповідно до п.1.3 Розділу 3 Тендерної документації визначено опис та перелік формальних помилок, зокрема, зазначено посилання на затверджений перелік відповідно до Наказу Мінекономіки від 15.04.2020 № 710. Тому, вважаємо, що Замовником визначено опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, що не суперечить п.19 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі». В свою чергу, рішення про те, що Тендерна документація не відповідає вимогам Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710 вважаємо проявом формалізму, оскільки визначені у п.1.3 Розділу 3 Тендерної документації формальні (несуттєві) помилки не суперечать Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року № 710 та не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції. Враховуючи вищенаведені заперечення вважаємо, що Замовником не було допущено жодних порушень при проведенні процедури закупівлі, що могли б повпливати на виконання укладеного договору чи стати підставами його розірвання Зауважуємо, що статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Враховуючи зауваження Західного офісу Держаудитслужби викладені у Висновку та незгоду із наведеними зауваженнями Замовником все ж таки прийнято рішення і вжито заходів наступного характеру, - проведено роз’яснювальну роботу з уповноваженою особою Ліцею щодо недопущення у подальшому порушення вимог пункту 3 Наказу Мінекономрозвитку №1082 при розміщенні інформації про закупівлі, вимог пункту 19 частини другої статті 22 Закону та наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710 – при складанні тендерної документації, а також здійснено роз’яснення та попередження щодо недопущення порушень при кваліфікації пропозицій учасників торгів. Висловлюючи заперечення щодо нібито допущених порушень Замовником за результатом засідання та консультацій уповноваженої особи прийнято рішення задля уникнення спорів та досягнення максимальної прозорості при виконанні умов договору укладеного за результатом процедури відкритих торгів підрядником, що визначається конкурентним способом, прийнято рішення все ж таки направити контрагенту по договору Лист-звернення про розірвання договору №31 від 09 червня 2021 року за взаємною згодою сторін у порядку визначеному п.10.2 цього договору на виконання зобов’язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель викладених у висновку ДАС України про результати моніторингу закупівлі UA-2021-04-22-012777-a. Відтак, замовником Львівський державний музичний ліцей імені С.Крушельницької вчинено всі можливі дії щодо виконання рішення викладеного у висновку Західного офісу Держаудитслужби.

2022-06-24 12:39:52

• лист-звернення про розірвання договору.pdf
• відповідь-заперечення.pdf
• Електронний підпис