Частина третя статті 15 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 розділу 2 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (далі – Положення) автоматизована система документообігу суду (далі – АСДС) – сукупність комп'ютерних програм і відповідних програмно-апаратних комплексів, що входять до складу Єдиної судової інформаційної системи, та забезпечують виконання завдань, визначених цим Положенням, в тому числі таких як: функціонування документообігу суду та органів системи правосуддя; обмін інформацією між ними та з іншими органами державної влади; обмін з єдиною централізованою базою даних судової влади; оприлюднення інформації за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України; захист інформації від несанкціонованого доступу, тощо. Підпунктом 5 пункту 1 розділу 2 Положення передбачено, що адміністратором АСДС є державне підприємство "Інформаційні судові системи", яке віднесене до сфери управління Державної судової адміністрації України. Підприємство є адміністратором Єдиної судової інформаційної системи (далі – ЄСІС) та Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі ЄСІТС) і вживає заходів, пов’язаних із технічним та організаційно-технологічним забезпеченням функціонування АСДС та інших підсистем, у тому числі в якості системного інтегратора. Для функціонування АСДС та інших підсистем адміністратор здійснює: технічний супровід та підтримку працездатності АСДС та інших підсистем в цілому, згідно з вимогами цього Положення; створення, вдосконалення та супроводження АСДС та інших підсистем; адміністрування централізованих ресурсів судів та органів системи правосуддя, надання до них доступу; забезпечення зберігання та захисту даних централізованих ресурсів, у тому числі шляхом визначення концепції захисту від несанкціонованого доступу та засобів і методів забезпечення цілісності їх баз даних; координацію і супроводження створення комплексної системи захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи в органах, що використовують АСДС та інші підсистеми, як складову інформаційно-телекомунікаційної системи; затвердження єдиної політики безпеки використання АСДС, обов’язкових до застосування цими органами; підтримку сервісу обміну обліково-статистичними та реєстраційно-контрольними картками, електронними документами суду, органу системи правосуддя з ЦБД у відповідності до протоколів обміну, затверджених адміністратором; виконання цих та інших функцій, передбачених цим Положенням та взятими на себе договірними зобов'язаннями (пункт 3 розділу 3 Положення). Відповідно до пункту 2 розділу 4 Положення технічний супровід та підтримка працездатності АСДС, модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, здійснюються адміністратором на підставі договорів, укладених з головними розпорядниками бюджетних коштів. Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи опубліковано 01.12.2018. До того ж, Наказом Державної судової адміністрації України від 07.11.2019 № 1096 було затверджено нову концепцію побудови ЄСІТС, якою передбачено поетапне впровадження системи з 2020 року. З огляду на початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зміна адміністратора ЄСІС (Державне підприємство «Інформаційні судові системи») може призвести до унеможливлення супроводження та технічної підтримки ЄСІС, що у свою чергу призведе до призупинення автоматичної відправки рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, збільшення навантаження на співробітників суду для ведення інформаційно-довідкової роботи у суді, виникнення необхідності в конвертації даних, що накопичувалися в ЄСІС, ускладнення роботи з центральною базою даних, яка містить всі документи, що створюються у судовій системи. Відповідно до Висновку комплексного експертного дослідження Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України № 576 від 02 червня 2020 року обрання переговорної процедури закупівлі при проведенні закупівлі послуг з централізованого адміністрування мереж, інформаційних ресурсів та послуг технічної підтримки у державного підприємства «Інформаційні судові системи» відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 40 Закону України від 25.12.2015 № 922-VІІI «Про публічні закупівлі» а саме: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин; існує необхідність захисту прав інтелектуальної власності, є обґрунтованою. Таким чином, оскільки саме на Державне підприємство «Інформаційні судові системи» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34614292) покладено функції адміністратора автоматизованої системи документообігу суду, послуги централізованого адміністрування мереж, інформаційних ресурсів та технічної підтримки можуть бути надані лише Державним підприємством «Інформаційні судові системи» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34614292), а відтак згідно із пунктом 2 частини другої статті 40 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» для закупівлі зазначених послуг може бути застосована переговорна процедура закупівлі. Відповідно до ч.3 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник під час проведення переговорів не вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону зокрема к випадку застосування переговорної процедури через відсутність конкуренції з технічних причин.