Надання інформації про усунення порушення замовником

Заперечення щодо висновку про результати моніторингу закупівель UA-2021-02-19-003217-c 1. Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень): з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Сумській області зобов’язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом розірвання договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Пояснення: Відповідно до умов договору про закупівлю №3 від 06.05.2021 р. встановлено право Замовника на одностороннє розірвання договору тільки в випадку невиконання своїх обов’язків Постачальником (п. 8.3.1.). Відповідно до ст. 651 ЦК України встановлено, що «зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом». Діюче законодавство України не встановлює таких підстав для одностороннього розірвання договору, як наявність висновку територіального органу Держаудитслужби з вимогою про розірвання договору. Згоду на розірвання договору про закупівлю №3 від 06.05.2021 р. з боку Постачальника не було надано, крім того, постачальник не допускав істотного порушення договору, що позбавляє можливості розірвати договір в судовому порядку. За таких обставин, вимогу про розірвання договору не може бути виконано. Крім того, ані норми Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ані норми інших нормативно-правових актів не надають право органам державного фінансового контролю вимагати розірвання укладених за наслідками проведення процедури відкритих торгів договорів. 2. Щодо суті порушень: А. Замовник у пункті «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації встановив вимогу щодо надання учасниками торгів у складі тендерної пропозиції, зокрема, відомостей з ЄДРПОУ у вигляді передбаченому Положенням про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затвердженим наказом Державного комітету статистики України від 28.11.2005 № 386 (з останніми змінами Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.04.2014 № 486), за 2020 рік (для юридичних осіб – Учасників). При цьому, тендерна пропозиція ТОВ «МЕДБАЛАНС» не містить вищезазначеного документу, що не відповідає вимогам пункту «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» тендерної документації Замовника. Однак на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «МЕДБАЛАНС» як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, не відмінив торги відповідно до пункту 2 частини другої статті 32 Закону та допустив ТОВ «МЕДБАЛАНС» до аукціону. Пояснення: У складі Пропозиції ТОВ «МЕДБАЛАНС» міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фізичних осiб-підриємцiв та громадських формувань. Відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) – це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами. Положення було введене в дію з 01.01.1996; Кабінет Міністрів України доручив Міністерству статистики вжити заходів для створення та ведення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідно до пункту 3 Положення, Реєстр ведеться з метою: - забезпечення єдиного державного обліку та ідентифікації суб'єктів; - класифікації суб'єктів для отримання статистичної інформації у формалізованому вигляді; - проведення спостережень за структурними змінами в економіці щодо видів діяльності, створення, реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) та ліквідації суб'єктів; - удосконалення статистичного обліку суб'єктів та створення реєстрів респондентів статистичних спостережень (статистичних реєстрів). Згідно із пунктом 4 Положення, інформаційний фонд Реєстру містить такі дані: - ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб'єкта; - класифікаційні - види економічної діяльності, територіальна належність, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, інституційний сектор економіки, найменування органу, до сфери управління якого належить суб'єкт, тощо; - довідкові - місцезнаходження, телефон, телефакс, прізвище керівника, засновників тощо; - реєстраційні - відомості про створення, припинення суб'єктів та вчинення інших реєстраційних дій щодо них; - економічні - виробничі та фінансово-економічні показники діяльності суб'єкта. Згідно з пунктом 5 Положення, до складу базових даних ЄДРПОУ входять: - ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу); - ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб); - територіальна належність та місцезнаходження; - прізвище та телефон керівника; - дані щодо видів економічної діяльності; - інституційний сектор економіки; - дата проведення первинної реєстрації; - дата та місце проведення останніх реєстраційних дій. До складу розширених даних входять: - ідентифікаційний код, організаційно-правова форма юридичної особи (відокремленого підрозділу); - ідентифікаційний код та найменування юридичної особи (для відокремлених підрозділів юридичних осіб); - територіальна належність та місцезнаходження; - прізвище, телефон/факс керівника/голови ліквідаційної комісії, керуючого санацією; - адреса електронної пошти; - дані щодо всіх видів економічної діяльності, указаних у реєстраційних документах; - інституційний сектор економіки; - орган державної реєстрації; - дата проведення первинної реєстрації; - дата та місце проведення останніх реєстраційних дій. Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі – Єдиний державний реєстр) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи. Відповідно до ч. 4 статті 9 цього Закону, в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: 1) найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); 2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі - ідентифікаційний код); 3) організаційно-правова форма; … 8) перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв’язку з державною реєстрацією; 9) інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об’єднань, торгово-промислових палат, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), дата народження, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про причину його відсутності. 10) місцезнаходження юридичної особи; 11) види діяльності; 12) назва органів управління юридичної особи; 13) відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 15) розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників); 16) вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо); … 18) інформація для здійснення зв’язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти; 19) дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі; 20) дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім’я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; відомості про членів керівних органів: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку - для відокремленого підрозділу громадського формування; відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника; інформація для здійснення зв’язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти; … 26) дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; 27) дані про скасування рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи; 28) дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією; 29) дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; 30) дані про юридичних осіб - правонаступників; 31) дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення, на підставі якого проведено реєстраційну дію; … 39) місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі; … 41) фінансова звітність про господарську діяльність юридичної особи (крім бюджетних установ) у складі балансу і звіту про фінансові результати в електронній формі, отримана з інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики; 42) відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 43) відомості про смерть засновника (учасника) юридичної особи, визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим, відомості про смерть керівника юридичної особи та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, тощо. Стаття 10 цього Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює презумпцію достовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру: Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (частина 1). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (частина 2). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частина 3). Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та інформаційними системами Державної служби статистики України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 28.09.2015 № 1834/5/1212, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.10.2015 р. за № 1192/27637 (далі – Порядок інформаційної взаємодії), визначає механізм інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Державної служби статистики України (включно із ЄДРПОУ), у тому числі передачі ідентифікаційних кодів ЄДРПОУ. Інформаційна взаємодія здійснюється на центральному рівні в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами (пункт 2). Інформаційну взаємодію забезпечує адміністратор Єдиного державного реєстру та Державна служба статистики України (пункт 4). Передача відомостей про проведені реєстраційні дії щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі повідомлень державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, визначених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», з Єдиного державного реєстру до реєстрів Державної служби статистики України здійснюється автоматично програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру одночасно з проведенням відповідної реєстраційної дії у цьому реєстрі (пункт 7). Передача відомостей з реєстрів Державної служби статистики України до Єдиного державного реєстру здійснюється автоматично програмними засобами ведення реєстрів Державної служби статистики України невідкладно після завершення опрацювання відомостей у цих реєстрах (пункт 9). Таким чином, ЄДР містить ту ж саму інформацію, що і ЄДРПОУ; постійний автоматичний обмін інформацією між двома реєстрами нормативно забезпечується Порядком інформаційної взаємодії. Водночас, відомості ЄДР є за своїм змістом значно повнішими і в силу закону вважаються достовірними, а отже, у разі суперечності між відомостями ЄДР та інформацією ЄДРПОУ перевага має надаватися саме відомостям ЄДР. Відповідно до ч. 5 ст. 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» встановлено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель. За таких обставин, Замовник не мав права відхилити пропозицію учасника, який замість інформації з ЄДРПОУ подав інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана позиція підтверджується Антимонопольним комітетом України в рішенні №13521-р/пк-пз від 13.07.2020 р. Б. Замовник на порушення вимог пункту 2 частини другої статті 22, частини третьої та п’ятої статті 17 Закону у пункті 6 додатку №4 та №5 до тендерної документації установив вимогу щодо підтвердження учасниками торгів та переможцем торгів відсутності підстави, визначеної пунктом 11 частини першої статті 17 Закону шляхом надання довідки в довільній формі про те, що учасник процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», у той час, як зазначена інформація повинна перевірятися безпосередньо Замовником, документи від учасників не вимагаються. Пояснення: Встановив вимогу щодо підтвердження учасниками торгів та переможцем торгів відсутності підстави, визначеної пунктом 11 частини першої статті 17 Закону шляхом надання довідки в довільній формі про те, що учасник процедури закупівлі не є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України «Про санкції», Замовник не обмежує жодним чином можливість учасника не надавати зазначену інформацію, та не створює умови що порушують основні принципи здійснення публічних закупівель. Вказану довідку учасник процедури закупівлі міг не надавати, також не надання наведеної довідки не було підставою для відхилення пропозиції учасника. В. За результатами моніторингу установлено, що на порушення вимог пункту 9 частини другої статті 21 Закону опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Пояснення: Вказане порушення не призвело і не могло призвести до негативних наслідків. Всіма учасниками процедури закупівлі в складі тендерних пропозицій були подані відповідні забезпечення. Жодна з тендерних пропозицій учасників не була відхилена через ненадання забезпечення тендерної пропозиції. Відтак, наведене порушення не може мати наслідком відміну торгів або розірвання договору з переможцем. Зазначаємо, що відповідно до постанови Верховного Суду від 27.05.2021 р. по справі № 520/646/19 підставою для скасування висновку органу Держаудитслужби було те, що недоліки тендерної документації замовника не вплинули на проведення процедури торгів в цілому та не призвели до негативних наслідків, що можна кваліфікувати як порушення фінансової дисципліни.

2021-07-26 20:36:26

• Електронний підпис