Ознайомившись з вимогами тендерної документації було виявлено дискримінаційні умови. Просимо Вас надати роз’яснення з цього приводу та виключити дані вимоги з тендерної документації. 1. Відповідно до Додатку 1, Замовник вимагає наявність у Учасника лабораторії та лаборантів хімічного аналізу задля забезпечення проведення лабораторних досліджень якості товару, з наданням копій наказів про прийняття на роботу (не менше двох). Дана вимога є дискримінаційною, оскільки, Учасник не зобов’язаний мати лабораторію та лаборантів. Господарська діяльність з оптової торгівлі хімічними продуктами (яким є і гіпохлорит натрію) не підлягає, навіть, ліцензуванню та не потребує отримання спеціальних дозволів, тим паче наявності лабораторії. В Додатку 2 Замовник вимагає надання Учасниками копії паспорту/сертифікату якості на гіпохлорит натрію від заводу виробника, що засвідчує якість продукції. В документі про якість від заводу-виробника міститься інформація про проведення лабораторних досліджень. З якою метою Замовник встановлює дискримінаційні вимоги щодо наявності лабораторії у Учасника та не менше двох лаборантів? Встановлюючи таку вимогу штучно обмежується коло потенційних учасників лише заводами-виробниками даної продукції, які можуть виконати таку умову тендерної документації. Просимо виключити вимоги про наявність лабораторії та не менше двох лаборантів з Додатку 1 до тендерної документації. 2. Відповідно до Додатку 2, Замовник вимагає надання учасником: - Учасник повинен в складі тендерної пропозиції надати копію технічної документації, на підставі якої виготовляється відповідна продукція та яка зазначена у відповідному Висновку Державної санітарно - епідеміологічної експертизи. Документ має бути діючим, відповідним чином пройти реєстрацію у встановленому законодавством порядку; - копія висновку Державної санітарно - епідеміологічної експертизи на гіпохлорит натрію, в якому є посилання на документ у відповідності до якого виготовлено продукцію, що є предметом закупівлі та надано в складі пропозиції; у разі поставки товару в Україну (імпорт) – посилання на контракт, відповідно до якого проведено експертизу товару та видано висновок ДСЕЕ (у висновку має бути зазначено контракт, що долучений Учасником згідно вимог попереднього пункту); - Учасник має надати копію карти даних небезпечного фактору на гіпохлорит натрію, який Учасник пропонує до поставки Замовнику, відповідно до наданих технічних умов (згідно вимог тендерної документації). Наказом Міністерства охорони здоров’я N 247 від 09.10.2000 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи» зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 за N 4/5195 регулюється порядок проведення санітарно-гігієнічної експертизи на та видачу Висновків ДСЕЕ як на товари місцевого виробництва так і на імпортовані. Так, Наказом визначено: П. 4.1. Виконавцями державної санітарно-епідеміологічної експертизи є установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України, а в особливо складних випадках (відсутність відповідних санітарних норм, вимог стосовно об'єкта експертизи - критеріїв безпеки, умов використання, гігієнічних та епідеміологічних регламентів тощо, імпортна продукція, продукція спеціального призначення або виготовлена без нормативних документів, затверджених згідно з чинним законодавством України, об'єкти, дослідження яких потребує спеціальних методів, та об'єкти, визначені головним державним санітарним лікарем України тощо) експертиза проводиться комісіями, які утворюються головним державним санітарним лікарем та які вповноважені на відповідний профіль діяльності. П.7.7. Кількість зразків та маса проб для проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи визначаються відповідними нормативними документами щодо оцінки об'єктів експертизи, а за їх відсутності (у разі нової, модернізованої, імпортної продукції тощо) - за аналогією з відповідними нормативними документами на продукцію, галузевими та державними стандартами, правилами відбору зразків на конкретну продукцію та методами досліджень або відповідно до програми дослідження (даний пункт поширюється на експертизу продукції і не застосовується при експертизі нормативних документів). П.7.11. - Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи - документ встановленої форми містить: - реквізити висновку як документа (назва об'єкта експертизи; назва виробника продукції, розробника документа, країна; назва заявника, країна заявника; сфера застосування об'єкта експертизи (можливий споживач); сфера реалізації (через роздрібну торгівлю, аптечну мережу, для промислового використання, без права реалізації через роздрібну мережу); назва виконавця експертизи, номер протоколу; термін дії висновку; відповідальний за дотримання вимог висновку; примітки, опис ознак об'єкта експертизи; - медичні вимоги безпеки для життя і здоров'я людини (критерії безпеки, показники, їх граничнодопустимі рівні, встановлений конкретний термін придатності тощо), яким повинен відповідати об'єкт експертизи, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати заявник - власник об'єкта експертизи, а також які є предметом подальшого державного санітарно-епідеміологічного нагляду; - перелік відповідних методів їх контролю, які повинні бути перевірені в ході експертизи стосовно можливості застосування для контролю об'єкта експертизи; - рекомендації щодо місця, періодичності та обсягів перевірок об'єкта в ході державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Обов’язковість зазначення інформації про нормативно-технічну документацію, на підставі якої здійснюється виробництво об’єкту експертизи Наказом не передбачена. Крім того в переліку документів та матеріалів для проведення робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи (сировина, продукція тощо) зазначено: - надання нормативного документа та технічна документація, у відповідності до яких виготовлений об'єкт експертизи (за наявності). Враховуючи викладене та відповідно до чинного законодавства України, нормативно-технічна документація на імпортний товар не є обов’язковим реквізитом висновку санітарно-епідеміологічної експертизи товару та не вимагається уповноваженими органами. Наявність самого висновку СЕЕ є обгрунтуванням, що предмет закупівлі відповідає вимогам діючого санітарного законодавства України та можливий у застосуванні у сфері питного водопостачання. Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та п.1 Розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», документи, що не передбачені законодавством для учасників – юридичних, фізичних, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені для учасників - юридичних, фізичних, у тому числі фізичних осіб-підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Просимо Вас пояснити, якщо виробник виготовляє гіпохлорит натрію згідно ГОСТ 11086-76, яким чином ГОСТ має бути зареєстрований на території України? Встановлюючи таку вимогу вбачається дискримінаційний підхід до постачальників імпортованого Товару, оскільки нормативно-технічна документація не зазначається, навіть, у висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, то і реєстрація її в Україні не є обов’язковою. Вимагаємо виключити дану вимогу для постачальників Імпортованого товару. Вимагаємо виключити встановлені замовником вимоги (зазначені вище) для імпортованого товару, з огляду на діюче чинне законодавство України. 3. Відповідно до Додатку 2, Замовник вимагає надання Учасником копія діючего договору про отримання гіпохлориту натрію у виробника на 2021 рік (не менше двох договорів) – надається у разі, якщо учасник торгів не є виробником. Просимо пояснити дискримінаційну вимогу щодо наявності не менше двох договорів з виробниками продукції. Та чому саме щ виробниками. Учасник може мати договори як з виробником так і з постачальниками продукції., що ніяким чином не вказує не неможливість виконання ним договірних зобов’язань за результатами процедури закупівлі. Знову вбачається дискримінаційний підхід у тендерній документації стосовно надання пріоритетного відношення до українських виробників гіпохлориту натрію. Просимо виключити дану дискримінаційну вимогу з тендерної документації. У разі ігнорування наших питань та надання необгрунтованої відповіді будемо змушені звернутись до уповноважених контролюючих органів щодо перевірки законності діяльності Уповноваженої особи даної процедури закупівлі та зі скаргою на дискримінаційні умови тендерної документації до Антимонопольного комітету України.