1. Згідно Оголошення (ідентифікатор закупівлі: UA-2020-10-16-011081-c) «Поточний ремонт приміщення Бутівецького сільського клубу в с. Бутівці Хорольського району Полтавської області» Учасник повинен надати: копія не менше ніж двох аналогічних договорів, разом з копіями документів, що підтверджують повне виконання договорів, копії яких надано у складі пропозиції. Аналогічним договором в розумінні цієї документації є договір предметом якого є виконання робіт з поточного ремонту приміщення.
Документами, що підтверджують реальність виконання будівельних робіт (якщо будівельні роботи відбуваються за державний кошт) є форми первинних облікових документів: «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (форма № КБ-3).
Учасником, що визнаний переможцем, надані лише Договори підряду, без документів, що підтверджують факт виконання робіт, що не відповідає умовам Оголошення.

2. Також Учасником – переможцем надана пропозиція (проектно – кошторисна документація), що не відповідає якісним, кількісним та іншим вимогам до предмету закупівлі, установленим замовником технічною специфікацією. Вартість визначена з недотриманням законодавства та ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».
Згідно вимог Відомості обсягів робіт по локальному кошторису Замовником вказано:

п. 5 Мурування внутрішніх стін з газобетонних блоків – 0,57 м.куб. В свою чергу учасник – переможець у своїй проектно – кошторисній документації вказує кількість газобетонних блоків розміром 600мм х 300мм х 100мм – 24 шт. Об’єм блоків закладений в пропозиції Учасником – переможцем складає: 0,6*0,3*0,1*24 шт. = 0,432 м.куб.

Маємо значне заниження кількості матеріалів і при ремонті Покрівлі. Замовником вказана вимога розбирання та улаштування покриття з азбестоцементних листів площею 12 м.кв (інформація про використання демонтованого – старого матеріалу у вихідних даних Замовника відсутня). Згідно ресурсних елементних кошторисних норм для улаштування покриття з азбестоцементних листів 8-хвильових на 100 м.кв. необхідно 128 м.кв. листів, тобто кількість необхідного матеріалу для улаштування покриття площею 12 м.кв. складає – 15,36 м.кв., а не 9,5 м.кв., як вказано в проектній документації Учасника-переможця.

Вимога Замовника – улаштування перемичок із металевих кутиків – 0,023 т. Учасником – переможцем закладено кутик 50х50мм – 3,6 м.п. Вага кутика 50х50х5 – 3,77 кг. Маємо: 3,6 * 3,77 = 13,572 кг. або лише 0,013572 т.

Згідно ресурсної елементної кошторисної норми ЕН15-56-3 Безпіщане накриття поверхонь стін розчином із клейового гіпсу норма використання клейового гіпсу 1 кг/м.кв. Тобто більше ніж 64 кг. клейового гіпсу закладати не можна по цій РЕКН, в той час як Учасник – переможець закладає 370 кг. «старту» плюс «фінішу». Норма ЕН15-56-3 не передбачає армування сіткою поверхні. У Вимогах замовника (технічній специфікації) відсутні роботи з армування, але учасник – переможець чомусь закладає необґрунтовано додатковий матеріал – арматурна сітка?

ЕН15-51-2 Штукатурення віконних плоских укосів не передбачає встановлення кутика ПВХ, знову йде не обґрунтоване використання додаткових матеріалів Учасником - переможцем, в супереч вимогам до предмету закупівлі.

ДСТУ Д.1.1- 1:2013 носить обов'язковий характер при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.
Нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва. Ресурсні елементні кошторисні норми призначені для визначення кількості ресурсів, необхідних для виконання різних видів будівельних робіт, робіт з монтажу устаткування, ремонтно-будівельних, реставраційно-відновлювальних і пусконалагоджувальних робіт, для визначення прямих витрат у вартості будівництва.
Кошторисні норми поділяються на такі види:
- державні стандарти України (державні кошторисні норми);
- стандарти організацій України (у тому числі галузеві кошторисні норми);
- індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми.
Державні кошторисні норми застосовуються всіма організаціями, установами і підприємствами незалежно від їх відомчої належності і форм власності при визначенні вартості будівництва будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, будівництво яких здійснюється із залученням державних коштів.
Індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми розробляються у складі інвесторської кошторисної документації на окремі конструкції та роботи, передбачені в проектній документації на стадіях проект (далі - П) та робочий проект (далі - РП), за відсутності відповідних норм у чинних збірниках ресурсних елементних кошторисних норм. Ці норми затверджуються у складі проектної документації на стадіях П та РП з обов’язковим проведенням відповідної експертизи і застосовуються тільки для об’єкта будівництва за даною проектною документацією.

Тобто, якщо Учасником змінюється норма використання матеріалів, склад робіт, заміна ресурсів (крім машин) …… в Державній кошторисній нормі, то вона стає - індивідуальна ресурсна елементна кошторисна норма, яка має бути узгоджена із Замовником та пройти відповідну експертизу.

Маємо не відповідність Учасника умовам оголошення в частині не надання документів, що підтверджують факт виконання робіт та порушення законодавства, ДСТУ і вимог Замовника при розрахунку договірної ціни.

І є не зрозумілим, як буде укладено Договір з Учасником, що не має (згідно відкритих реєстрів) ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності. Вимоги оголошення Замовника п. 14.8: «Переможець спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру….»

Згідно з частиною 9 статті 14 Закону: “Пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.” Пропозиції учасників, подані після закінчення строку їх подання, електронною системою закупівель не приймаються. При цьому Учасник має право внести зміни або відкликати свою пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання пропозицій. Тобто пропозиція має бути подана до завершення строку подання пропозицій в електронному вигляді. Будь-які зміни до пропозиції також можуть вноситись тільки до завершення строку подання пропозицій в електронному вигляді. Учасник додавати якісь документи до своєї пропозиції після завершення аукціону та до формування повідомлення про намір укласти договір не має права. Як було зазначено вище, всі документи пропозиції мають бути завантаженні до завершення строку подання пропозицій в електронному вигляді і «вчора мені донесли документи такі як треба» законодавством не передбачено.

З огляду на все вище описане, вимагаємо скасувати Протокол (який не відкриваються і не можливо прочитати, бо видає помилку – «Файл поврежден») від 09.11.2020р., як такий що суперечить діючому законодавству.
В іншому випадку будемо змушені звернутись через електронну систему закупівель до відповідних органів контролю – Державної аудиторської служби України з вимогою про проведення моніторингу закупівлі.