Спробуйте новий дизайн сторінки тендера
Звернення до Держаудитслужби
Переглядайте статус на сторінці тендеру
Паперові рушники (рулон)
Очікувана вартість
286 560,00 UAH
UA-2020-08-08-000151-a ● 6f11d662f4c04b4cb4d97fb89a8d60ea
Відкриті торги
Завершена
Електронний підпис накладено. Перевірити
Оголошення про проведення
Інформація про замовників
Найменування: | Відділ освіти виконкому Металургійної районної у місті ради |
Код ЄДРПОУ: | 02142313 |
Місцезнаходження: | 50006, Україна , Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Соборності, 20 |
Контактна особа: |
Дирда Тетяна Олегівна +380973680431 dzervo@ukr.net |
Категорія: | Орган державної влади, місцевого самоврядування або правоохоронний орган |
Інформація про процедуру
Дата оприлюднення: | 08 серпня 2020 16:21 |
Звернення за роз’ясненнями: | до 13 серпня 2020 16:26 |
Оскарження умов закупівлі: | до 19 серпня 2020 00:00 |
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: | 23 серпня 2020 16:26 |
Початок аукціону: | 25 серпня 2020 11:34 |
Очікувана вартість: | 286 560,00 UAH з ПДВ |
Розмір мінімального кроку пониження ціни: | 1 432,80 UAH |
Розмір мінімального кроку пониження ціни, %: | 0,50% |
Інформація про предмет закупівлі
Вид предмету закупівлі: Товари
Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:33760000-5: Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки
Категорія Замовника - органи державної влади та органи місцевого самоврядування зазначені у п.1 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі". Мова, якою повинні готуватися тендерні пропозиції: українська. Надання забезпечення тендерної пропозиції не вимагається. Критерієм оцінки є ціна.
Опис окремої частини або частин предмета закупівлі
23880 рулон
Паперові рушники (рулон)
Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг:
50000, Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, відповідно до дислокації закладів освіти відділу освіти виконкому Металургійної районної у місті ради
Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг:
15 вересня 2020
ДК 021:2015: 33760000-5 — Туалетний папір, носові хустинки, рушники для рук і серветки
Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)
Подія | Опис | Тип оплати | Період, (днів) | Тип днів | Розмір оплати, (%) |
---|---|---|---|---|---|
Поставка товару | Пiсляоплата | 150 | Календарні | 100 |
Тендерна документація
Критерії вибору переможця
Ціна: | 100% |
08 серпня 2020 23:42 |
Файл з підписом | Друкувати оголошення PDF |
08 серпня 2020 17:05 |
ТД-паперові рушники.docx | |
08 серпня 2020 17:05 |
Проект договору.docx |
08 серпня 2020 23:42 |
Файл з підписом
Друкувати оголошення PDF
|
|||
08 серпня 2020 17:05 |
ТД-паперові рушники.docx
|
|||
08 серпня 2020 17:05 |
Проект договору.docx
|
Роз’яснення до процедури
Запитання до процедури
Відповідальність сторін
Дата подання: 10 серпня 2020 15:04
Дата відповіді: 10 серпня 2020 16:34
Шановний Замовнику!
Відповідно до умов проекту договору:
"7.2. У разі затримки поставки товару або поставки товару не в повному обсязі Замовнику, Постачальник сплачує штраф у розмірі 5% від вартості непоставленого товару за кожний день затримки, а за прострочення понад 10 (десять) днів додатково стягується штраф у розмірі 5 % від вартості непоставленого товару."
Чи не допущено технічної помилк в даному пункту Договору стосовно сплати !!!!5%!!!!! від вартості непоставленого товару за кожний день?
Розгорнути
Згорнути
Відповідь: Шановний Учаснику!
Для убезпечення від можливих втрат до договору вносять умови про відповідальність сторін. У разі порушення зобов’язання за договором однією стороною друга сторона може отримати матеріальне відшкодування (неустойку). При цьому відповідно до ст. 552 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) сплата неустойки не звільняє боржника від виконання своїх зобов’язань за договором.
Згідно зі ст. 549 ЦКУ неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Неустойка може бути у формі: штрафу (обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання), пені (обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання).
Нерідко розмір неустойки встановлюється в договорі за домовленістю сторін. Однак у певних випадках розмір неустойки встановлюється законом. Відповідно до ст. 551 ЦКУ розмір неустойки, установлений законом, може бути збільшений у договорі. Отже, за умовами договору розмір неустойки може бути як збільшений, або зменшений у разі, якщо сторони домовилися про зменшення розміру неустойки встановленого актом цивільного законодавства.
Так, відповідно до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та ст. 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
До того ж варто додати, що в разі коли неустойка встановлена законом, вона може застосовуватися незалежно від того, передбачили її сторони в договорі чи ні. Згідно із частиною 2 ст. 231 ГKУ за порушення строків виконання зобов’язання, що фінансується за рахунок Держбюджету, стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів – додатково стягується штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості (якщо інше не передбачено договором або законом).
Відповідно до частини 1 ст. 550 ЦКУ право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Отже, для отримання неустойки за договором кредиторові не треба доводити наявність збитків, завданих йому невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.
Водночас відповідно до ст. 552 ЦKУ сплата неустойки не позбавляє кредитора можливості вимагати також і відшкодування збитків. За загальними правилами, визначеними ст. 22 та 623 ЦКУ, особа, якій завдано збитків унаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Так, згідно зі ст. 624 ЦKУ договором може бути передбачено: стягнення неустойки в повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка); відшкодування збитків лише в частині, у якій вони не покриті неустойкою (залікова неустойка); стягнення неустойки без права на відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки або відшкодування збитків (альтернативна неустойка).
Для певних видів вимог, зокрема, неустойки ст. 258 ЦKУ установлений строк позовної давності один рік. Водночас п. 6 ст. 232 ГKУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців з дня, коли зобов’язання має бути виконане, якщо інше не встановлене законом або договором. Приклад: договором передбачено, що товар повинен бути оплачений покупцем до 25.04.2012. Тоді 25.10.2012 – це останній день, коли можна нарахувати суми штрафних санкцій за прострочення оплати товару, а останній день, коли можна звернутися до суду за їх стягненням, – 25.04.2013.
У разі, якщо санкції договором не передбачені, кредитор відповідно до ст. 625 ЦKУ, має право вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3 % річних від простроченої суми.
При цьому варто пам’ятати, що зазначену норму можна застосувати до того боржника, який зобов’язаний сплатити на користь кредитора певну суму грошових коштів, оскільки відповідно до ст. 536 ЦКУ відсотки справляються тільки за користування чужими коштами і лише кошти піддаються інфляції.
Крім того, згідно із частиною 2 ст. 625 ЦKУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, якщо договором або законом встановлений інший розмір відсотків, боржник зобов’язаний буде сплатити кредитору саме цей розмір відсотків.
Оскільки ні ЦKУ, ні ГKУ не містять обмежень щодо одночасного стягнення відсотків і неустойки, за прострочене грошове зобов’язання можна вимагати пеню або штраф, а також і відсотки. При цьому відповідно до ст. 550 ЦKУ відсотки на неустойку не нараховуються.
Статті 552 і 625 ЦКУ закріплюють принцип повного відшкодування збитків. Отже, збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.
Для убезпечення від можливих втрат до договору вносять умови про відповідальність сторін. У разі порушення зобов’язання за договором однією стороною друга сторона може отримати матеріальне відшкодування (неустойку). При цьому відповідно до ст. 552 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) сплата неустойки не звільняє боржника від виконання своїх зобов’язань за договором.
Згідно зі ст. 549 ЦКУ неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання. Неустойка може бути у формі: штрафу (обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання), пені (обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання).
Нерідко розмір неустойки встановлюється в договорі за домовленістю сторін. Однак у певних випадках розмір неустойки встановлюється законом. Відповідно до ст. 551 ЦКУ розмір неустойки, установлений законом, може бути збільшений у договорі. Отже, за умовами договору розмір неустойки може бути як збільшений, або зменшений у разі, якщо сторони домовилися про зменшення розміру неустойки встановленого актом цивільного законодавства.
Так, відповідно до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) та ст. 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» розмір пені за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
До того ж варто додати, що в разі коли неустойка встановлена законом, вона може застосовуватися незалежно від того, передбачили її сторони в договорі чи ні. Згідно із частиною 2 ст. 231 ГKУ за порушення строків виконання зобов’язання, що фінансується за рахунок Держбюджету, стягується пеня в розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів – додатково стягується штраф у розмірі 7 % зазначеної вартості (якщо інше не передбачено договором або законом).
Відповідно до частини 1 ст. 550 ЦКУ право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання. Отже, для отримання неустойки за договором кредиторові не треба доводити наявність збитків, завданих йому невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.
Водночас відповідно до ст. 552 ЦKУ сплата неустойки не позбавляє кредитора можливості вимагати також і відшкодування збитків. За загальними правилами, визначеними ст. 22 та 623 ЦКУ, особа, якій завдано збитків унаслідок порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Крім того, якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Так, згідно зі ст. 624 ЦKУ договором може бути передбачено: стягнення неустойки в повному розмірі незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка); відшкодування збитків лише в частині, у якій вони не покриті неустойкою (залікова неустойка); стягнення неустойки без права на відшкодування збитків (виключна неустойка) або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки або відшкодування збитків (альтернативна неустойка).
Для певних видів вимог, зокрема, неустойки ст. 258 ЦKУ установлений строк позовної давності один рік. Водночас п. 6 ст. 232 ГKУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через 6 місяців з дня, коли зобов’язання має бути виконане, якщо інше не встановлене законом або договором. Приклад: договором передбачено, що товар повинен бути оплачений покупцем до 25.04.2012. Тоді 25.10.2012 – це останній день, коли можна нарахувати суми штрафних санкцій за прострочення оплати товару, а останній день, коли можна звернутися до суду за їх стягненням, – 25.04.2013.
У разі, якщо санкції договором не передбачені, кредитор відповідно до ст. 625 ЦKУ, має право вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3 % річних від простроченої суми.
При цьому варто пам’ятати, що зазначену норму можна застосувати до того боржника, який зобов’язаний сплатити на користь кредитора певну суму грошових коштів, оскільки відповідно до ст. 536 ЦКУ відсотки справляються тільки за користування чужими коштами і лише кошти піддаються інфляції.
Крім того, згідно із частиною 2 ст. 625 ЦKУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу відповідно до встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, якщо договором або законом встановлений інший розмір відсотків, боржник зобов’язаний буде сплатити кредитору саме цей розмір відсотків.
Оскільки ні ЦKУ, ні ГKУ не містять обмежень щодо одночасного стягнення відсотків і неустойки, за прострочене грошове зобов’язання можна вимагати пеню або штраф, а також і відсотки. При цьому відповідно до ст. 550 ЦKУ відсотки на неустойку не нараховуються.
Статті 552 і 625 ЦКУ закріплюють принцип повного відшкодування збитків. Отже, збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.
Протокол розкриття
Учасник | Рішення | Пропозиція | Опубліковано |
---|---|---|---|
ТОВ "БЕМБІКС" #39518480 |
Переможець |
186 264,00
UAH з ПДВ
|
08 вересня 2020 15:12
|
Укладений договір
Контракт | Статус | Опубліковано |
---|---|---|
Електронний підпис | укладений |
29 грудня 2020 16:36
|
Електронний підпис | укладений |
21 вересня 2020 15:51
|
Ду 1 дог 207.PDF | зміни до договору |
21 вересня 2020 15:49
|
Електронний підпис | укладений |
21 вересня 2020 15:19
|
Договір 207 | укладений |
21 вересня 2020 14:34
|
Зміни до договору
Дата внесення змін до договору: | 21 вересня 2020 |
Дата публікації змін до договору: | 21 вересня 2020 |
Випадки для внесення змін до істотних умов договору: |
|
Опис змін, що внесені до істотних умов договору (Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг після внесення змін): | Продовження строку поставки товару |
Номер договору про закупівлю: | 207 |
Договір: | |
Номер додаткової угоди: | 1 |
Друкувати повідомлення про внесення змін до договору: | PDF ● HTML |