Тендерним комітетом прийнято рішення встановити у тендерній документації ті марки вугілля, які забезпечать якісне теплопостачання та відповідають вимогам замовника. Марка та розмір вугілля, що закуповується Замовником, визначені відповідно до вимог діючих державних стандартів та відповідно до порядку визначення предмета закупівлі, крім того Замовник не обмежений у виборі тієї чи іншої марки вугілля, яку вважає за необхідне закупити. При визначені предмету закупівлі, в тому числі при складені технічної специфікації до тендерної документації, замовником дотримано вимоги законодавства в повній мірі. Замовником визначено предмет закупівлі у відповідності до пункту 18 частини І статті 1 Закону, відповідно до якого предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Також Замовник при визначені предмету закупівлі керувався наказом Мінекономрозвитку України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі». Замовник при формуванні марки товару, що складає предмет закупівлі виходив із потреби в забезпеченні своїх закладів більш якісним вугіллям зокрема, показників зольності. Звертаємо вашу увагу, що у відповідності до Закону «тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується Замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб - порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об’єктом авторського права та або суміжних прав». Таким чином, замовник самостійно розробляє та затверджує тендерну документацію, зокрема технічні вимоги до предмета закупівлі, самостійно визначає предмет закупівлі згідно пункту 18 частини першої ст1 Закону, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його опису. На питання, що це за марка вугілля, повідомляємо, - це марка А (антрацит). Що стосується вибору фракції предмету закупівлі, то раніше замовники при визначені розміру кусків вугілля керувалися положенням ГОСТ 19242-73 «Угли бурые, каменные и антрацит. Классификация по размеру кусков (Вугілля буре, кам’яне та антрацит. Класифікація за розміром кусків)», але наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №185 «Про скасування національних стандартів, які розроблені на основі міждержавних стандартів, що розроблені до 1992 року» скасовано з 01.01.2019 року чинність міждержавних стандартів в Україні, зокрема ГОСТ 19242-73. Отже, у зв’язку з тим, що на даний час нормативний документ, що регламентує чіткий поділ за фракціями відсутній, то розміри кусків вугілля були зазначені відповідно до фактичних потреб Замовника.

Частиною 3 ст. 22 Закон № 922 передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Дана норма не містить будь-яких заборон та обмежень щодо зазначення замовником інформації про покладення на учасника-переможця конкурсних торгів витрат на юридично-консультаційні послуги. Міжгалузевим принципом права є «дозволено все, що не заборонено законом», і даний принцип застосовується в тому випадку коли окремі суспільні відносини не врегульовані нормами матеріального та відповідно процесуального права. Укладення договору на користь третьої особи регулюється згідно ст. 636 Цивільного кодексу України. Таким чином, укладення договору на користь третьої особи не суперечить положенням чинного законодавства України, а внесення пункту щодо укладання даного виду договору не є інформацією, яка не відповідає чинному законодавству.
В тендерній документації передбачено оплату консультативних послуг з питань проведення даної процедури відкритих торгів з наступних міркувань:
Функціональні обов’язки та порядок діяльності комітету передбачено ст. 11 Закону № 922, окрім Закону, регламентовано Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Положення). Тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Однією з найголовніших функцій комітету відповідно до Положення є здійснення вибору процедури закупівлі та проведення відповідної процедури закупівлі. Проходження навчання членами комітету не гарантує їх повноту,оскільки не затверджено порядок проведення такого навчання, внаслідок відсутності дотепер затвердженого Уповноваженим органом самого Порядку проходження навчання спеціалістів у сфері публічних закупівель, закономірною стала практика залучення на договірних засадах спеціалістів (консультантів торгів) до процесу здійснення державних (публічних) закупівель. Виокремлення такого роду послуг із інституту надання правової допомоги, зумовило неоднозначне бачення щодо можливостей залучення консультантів серед замовників торгів та державних органів контролю.
Найпоширенішою формою встановлення правовідносин між Замовником торгів та Консультантом торгів при наданні юридичної допомоги комітету є використання такої цивільно-правової угоди як договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти.
Право замовників вступати у правовідносини цивільно-правового характеру встановлено ст. 167 ЦКУ, в якій зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Також передбачено можливість держави створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади, тощо). Оскільки, відповідно до ст. 2 ЦКУ одним із учасників цивільних відносин є юридичні особи, то виходить, що юридичні особи створені державою не обмежені щодо можливості набувати цивільних прав та здійснювати цивільні обов’язків. Однією з підстав набуття цивільно-правових прав та обов’язків відповідно до ст.. 11 ЦКУ є договори та інші правочини. Як зазначалось вище, договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів, в якому на засадах свободи договору сторони як рівноправні учасники домовляються про взаємні права та обов’язків, є саме тим правочином, що врегульовує відносини Замовника та Консультантів торгів. Що ж стосується державних органів, які здійснюють закупівлі за державні кошти, то ЦКУ зокрема ст. 170 зазначає, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади. Оскільки у цивільних відносинах безпосередньо держава не може виступати стороною, у зв’язку з тим, що поняття держава є значно ширшим за поняття будь-якого з учасників правовідносин, то реалізувати своє право на участь в угодах цивільно-правового характеру держава може через створені нею та зареєстровані у встановленому порядку державні органи.
Укладення прямого договору про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти між Замовником та Консультантом торгів встановлює обов’язок для фахівців-правників з однієї сторони надати кваліфіковану юридичну допомогу у вигляді здійснення правового аналізу, підготовки проектів рішень та форм документів в рамках процедури закупівлі комітету, а Замовник торгів зобов’язується оплатити вартість таких послуг.
Замовники, як представники держави та суб’єктів бюджетного процесу, що мають справу з державними коштами та обмеженими можливостями в їх використанні, у зв’язку з складним економічним становищем нашої держави як у зовнішніх так і внутрішніх процесах, консультантами торгів пропонується використання цивільно-правового інституту такого як – Заміна боржника в зобов’язані передбаченого ст. 520 ЦКУ, правовою формою такої заміни є договір на користь третьої особи ст. 636 ЦКУ, за яким боржник (переможець торгів; інша особа), зобов’язується виконати свій обов’язок на користь третьої особи (консультант торгів). Правовим наслідком такого договору є те, що обов’язок щодо оплати послуг консультанта від замовника переходить до особи, з якою укладено договір на користь третьої особи.
Договір на користь третьої особи між Замовником та Учасником торгів може бути укладений як окремий правочин за результатами проведення процедури закупівлі, визначення переможця торгів та укладення договору про закупівлю.
А також, у підрозділі «Інша інформація» тендерної документації зазначено, що оскільки консультативні послуги (послуги консультанта торгів (тендеру)) відповідно до частини 1 п. 32 статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» не є предметом закупівлі, тому вартість цих послуг не включається до розрахунку ціни тендерної пропозиції, а сплачується за рахунок чистого прибутку учасника.
Підсумовуючи вищевикладене, наголошуємо, що залучення консультантів для організації та проведення публічних закупівель є законною, важливою та необхідною обставиною, що дозволить убезпечити Замовника торгів від непрофесійного тлумачення норм Закону та, як наслідок можливих порушень, і забезпечить якісне виконання покладених на тендерний комітет функціональних обов’язків.

Частиною 3 ст. 22 Закон № 922 передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Дана норма не містить будь-яких заборон та обмежень щодо зазначення замовником інформації про покладення на учасника-переможця конкурсних торгів витрат на юридично-консультаційні послуги. Міжгалузевим принципом права є «дозволено все, що не заборонено законом», і даний принцип застосовується в тому випадку коли окремі суспільні відносини не врегульовані нормами матеріального та відповідно процесуального права. Укладення договору на користь третьої особи регулюється згідно ст. 636 Цивільного кодексу України. Таким чином, укладення договору на користь третьої особи не суперечить положенням чинного законодавства України, а внесення пункту щодо укладання даного виду договору не є інформацією, яка не відповідає чинному законодавству.
В тендерній документації передбачено оплату консультативних послуг з питань проведення даної процедури відкритих торгів з наступних міркувань:
Функціональні обов’язки та порядок діяльності комітету передбачено ст. 11 Закону № 922, окрім Закону, регламентовано Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) (далі – Положення). Тендерний комітет – це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом. Комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Однією з найголовніших функцій комітету відповідно до Положення є здійснення вибору процедури закупівлі та проведення відповідної процедури закупівлі. Проходження навчання членами комітету не гарантує їх повноту,оскільки не затверджено порядок проведення такого навчання, внаслідок відсутності дотепер затвердженого Уповноваженим органом самого Порядку проходження навчання спеціалістів у сфері публічних закупівель, закономірною стала практика залучення на договірних засадах спеціалістів (консультантів торгів) до процесу здійснення державних (публічних) закупівель. Виокремлення такого роду послуг із інституту надання правової допомоги, зумовило неоднозначне бачення щодо можливостей залучення консультантів серед замовників торгів та державних органів контролю.
Найпоширенішою формою встановлення правовідносин між Замовником торгів та Консультантом торгів при наданні юридичної допомоги комітету є використання такої цивільно-правової угоди як договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти.
Право замовників вступати у правовідносини цивільно-правового характеру встановлено ст. 167 ЦКУ, в якій зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Також передбачено можливість держави створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади, тощо). Оскільки, відповідно до ст. 2 ЦКУ одним із учасників цивільних відносин є юридичні особи, то виходить, що юридичні особи створені державою не обмежені щодо можливості набувати цивільних прав та здійснювати цивільні обов’язків. Однією з підстав набуття цивільно-правових прав та обов’язків відповідно до ст.. 11 ЦКУ є договори та інші правочини. Як зазначалось вище, договір про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів, в якому на засадах свободи договору сторони як рівноправні учасники домовляються про взаємні права та обов’язків, є саме тим правочином, що врегульовує відносини Замовника та Консультантів торгів. Що ж стосується державних органів, які здійснюють закупівлі за державні кошти, то ЦКУ зокрема ст. 170 зазначає, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов’язки через органи державної влади. Оскільки у цивільних відносинах безпосередньо держава не може виступати стороною, у зв’язку з тим, що поняття держава є значно ширшим за поняття будь-якого з учасників правовідносин, то реалізувати своє право на участь в угодах цивільно-правового характеру держава може через створені нею та зареєстровані у встановленому порядку державні органи.
Укладення прямого договору про надання консультативних послуг з організації та проведення закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти між Замовником та Консультантом торгів встановлює обов’язок для фахівців-правників з однієї сторони надати кваліфіковану юридичну допомогу у вигляді здійснення правового аналізу, підготовки проектів рішень та форм документів в рамках процедури закупівлі комітету, а Замовник торгів зобов’язується оплатити вартість таких послуг.
Замовники, як представники держави та суб’єктів бюджетного процесу, що мають справу з державними коштами та обмеженими можливостями в їх використанні, у зв’язку з складним економічним становищем нашої держави як у зовнішніх так і внутрішніх процесах, консультантами торгів пропонується використання цивільно-правового інституту такого як – Заміна боржника в зобов’язані передбаченого ст. 520 ЦКУ, правовою формою такої заміни є договір на користь третьої особи ст. 636 ЦКУ, за яким боржник (переможець торгів; інша особа), зобов’язується виконати свій обов’язок на користь третьої особи (консультант торгів). Правовим наслідком такого договору є те, що обов’язок щодо оплати послуг консультанта від замовника переходить до особи, з якою укладено договір на користь третьої особи.
Договір на користь третьої особи між Замовником та Учасником торгів може бути укладений як окремий правочин за результатами проведення процедури закупівлі, визначення переможця торгів та укладення договору про закупівлю.
А також, у підрозділі «Інша інформація» тендерної документації зазначено, що оскільки консультативні послуги (послуги консультанта торгів (тендеру)) не є предметом закупівлі, тому вартість цих послуг не включається до розрахунку ціни тендерної пропозиції, а сплачується за рахунок чистого прибутку учасника.
Підсумовуючи вищевикладене, наголошуємо, що залучення консультантів для організації та проведення публічних закупівель є законною, важливою та необхідною обставиною, що дозволить убезпечити Замовника торгів від непрофесійного тлумачення норм Закону та, як наслідок можливих порушень, і забезпечить якісне виконання покладених на тендерний комітет функціональних обов’язків.

Вимога щодо надання сертифікату, який засвідчує що система управління якості учасника відповідає вимогам ISO 9001:2015 не є дискримінаційною, тому що застосовується без виключення до всіх потенційних учасників процедури закупівлі. При визначенні предмета закупівлі Замовник керується Порядком визначення предмету закупівлі, що затерджений Наказом МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 15.04.2020 року № 708.

Замовник має бути впевнений у якості пропонованого вугілля, задля цього у тендерній документації встановлено низку вимог щодо підтвердження виробника вугілля, нормативних документів згідно яких виробляється вугілля, підтвердження якісних показників, показників безпеки та інше. Надання вищезазначених документів «впливає на суть пропозиції», тому що дає змогу ознайомитися із технічними документами згідно яких вугілля виробляється та чи має виробник право проваджувати діяльність щодо переробки вугілля.

Замовник має намір та право знати вугілля виробництва якого виробника пропонується учасником до постачання. Задля впевненості легальності вугілля, що пропонується, а також для того, щоб уникнути постачання нелегально виробленого та неякісного вугілля встановлені вимоги щодо дозволу Держпраці та посилання на Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Якщо учасник не має прямого договору з виробником, є можливість звернутися до виробника через постачальника з яким у учасника укладено договір.