Рішення замовника: Вимога не задоволена

Щодо вимоги поділу на лоти:
Відповідно до п.п. 22) Статті 1. Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. за № 922-VIII (далі Закон) «предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі,… щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції… Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку».
Відповідно до абзацу другого частини 10 Статті 3 Закону «…Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів… або застосування цього Закону, …».
Згідно Наказу під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника, що повністю відповідає тендерній документації з відкритих торгів та оголошенню про закупівлю.
Згідно Порядку визначення предмета закупівлі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 454 від 17.03.2016 року, «Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.». Тобто, Замовник може, а не зобов’язаний ділити предмет закупівлі на окремі лоти. Згідно Наказу під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника, що повністю відповідає тендерній документації з відкритих торгів та оголошенню про закупівлю.
З урахуванням того, що на сьогоднішній день в Україні зафіксована підвищена захворюваність населення, тому перелік лікарських засобів, який заявлено на торги, був сформований виходячи з термінової нагальної потреби в цих препаратах, згідно заявок керівників структурних підрозділів лікарні, їх функціонального призначення, ефективності та економічної доцільності, з урахуванням специфіки застосування, предметно-кількісного обліку лікарських засобів, та для забезпечення безперервного лікувального процесу.
Крім того, виокремлення окремих найменувань в один лот, призведе до збою закупівлі і, таким чином, до неповного забезпечення закладу лікарськими засобами для здійснення безперебійного лікувального процесу, оскільки учасники будуть зацікавлені приймати участь у лотах з більшою сумою, а лікарські засоби на невеликі суми залишаться не закупленими. Проте вони є не менш важливими для нашого закладу. З цієї точки зору, виокремлення в окремий лот найменувань предмету закупівлі з невеликою бюджетною сумою, тендерний комітет закладу вважає недоцільним.
Жодним нормативним документом не встановлено обмежень щодо внесення замовником в один перелік різних лікарських засобів.
Крім того, на Prozorro вже неодноразово проводились аналогічні закупівлі одним загальним переліком.
1. Щодо вимоги п.5 Додатку 3 тендерної документації.
Відповідно до п. 2 Статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі»(далі – Закон) «2. У тендерній документації зазначаються такі відомості:… 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;».
Відповідно до п. 1 Статті 23 Закону «1. Технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні, функціональні та якісні характеристики. Характеристики товарів, робіт або послуг можуть містити опис … порядку постачання товару (товарів).».
Відповідно до п. 4 Статті 23 Закону «4. Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".».
Також відповідно до п. 3 Статті 22 Закону «3. Тендерна документація може містити іншу інформацію відповідно до законодавства, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.».
Наразі відсутні нормативні документи, що встановлюють обмеження до типу та виду документів, які підтверджують інформацію про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Тому, перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеній вимозі, визначається замовником самостійно з дотриманням законодавства та принципів, установлених статтями 22 та 23 Закону.
Як видно з вимоги пункту 5«ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ» Додатку 5 тендерної документації, гарантійний лист може надаватися не лише виробником, а й його офіційним представником. Якщо учасник не є виробником, у нього обов’язково є договірні відносини з офіційним представником виробника, який може надати конкретному Учаснику даний документ. Тобто, участь у даній процедурі закупівлі можуть приймати всі бажаючі добросовісні учасники, які мають змогу поставити заявлені лікарські засоби у повному обсязі. Такі учасники спроможні виконати дану вимогу. Жодним чином Замовник не обмежує конкуренцію учасників.
Замовник хоче бути впевнений в тому, що Учасником буде гарантована можливість здійснення поставки заявлених лікарських засобів, особливо тих, кількість яких становить та перевищує 100 упаковок.
Як зазначалось вище, наразі у лікувального закладу є нагальна термінова потреба у закупівлі заявлених лікарських засобів. З урахуванням специфічної діяльності Замовника та досвіду роботи, якщо виробники, або ж їх представники не підтвердять надання своїх повноважень конкретному учаснику щодо можливості поставки заявленого на торги товару, для Замовника це може мати негативні наслідки для лікування пацієнтів. На ринку медичної продукції України наразі в обігу перебуває достатня кількість підробок лікарських засобів. Тому, з метою недопущення закупівлі фальсифікатів лікарських засобів, запобігання можливим поставкам неякісних та неоригінальних (підроблених) препаратів, які виготовляються невідомо ким, невідомо де, Замовник й висуває дану вимогу.
Замовнику потрібні гарантії поставки заявлених лікарських засобів, в першу чергу, на момент проведення процедури закупівлі та підписання договору, а потім вже на етапі відвантаження товару. Наразі відомі ситуації, коли після підписання договору з постачальником необхідні лікувальній установі лікарські засоби знаходяться в «дефектурі» на ринку медичної продукції на невизначений термін, або ж взагалі вже не виробляються та не плануються вироблятись, а пацієнту необхідно надавати допомогу терміново, його не цікавить, чому постачальник або не поставив товар, або ж надав неякісний товар. Ніякі договірні гарантії чи штрафні санкції не можуть гарантувати своєчасну та якісну поставку необхідного товару. Якщо виявиться, що переможець процедури закупівлі виявиться не добросовісним учасником, зірве поставку вкрай необхідних для лікувального закладу препаратів, це, як сказано вище, буде мати негативні наслідки для надання своєчасної та якісної допомоги пацієнтам. Лікувальному закладу потрібні ліки, а не сплата штрафних санкцій за умовами договору.
На медичному ринку України в наявності достатня кількість постачальників, які мають ліцензію на здійснення даного виду діяльності та можуть забезпечити поставку заявлених лікарських засобів та виконати всі вимоги Замовника.
Дана вимога є звичайною та поширеною практикою під час проведення процедур закупівель лікарських засобів.
Зазначена вимога жодним чином не порушує права потенційних учасників та не носить дискримінаційний характер.
Щодо листа від 19.12.2018р. за № 3301-04/55905-03/01.7/33810, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством охорони здоров’я України, даний лист містить в собі рекомендації, а не обов’язок до виконання.
Якщо здійснити моніторинг розгляду останніх скарг Антимонопольним комітетом з приводу даної вимоги, то по даному питанню скарги не задоволені.
Наша документація повністю відповідає вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. за №922-VIII та вимогам інших нормативних актів, які регулюють відносини закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, та ніяк не обмежує та не надає перевагу іншим учасникам процедури закупівлі.