Вершкове масло
Очікувана вартість
63 000,00 UAH
UA-2020-05-22-001590-b 241f5692ec0f44cdbf9e803a7d4d8024
Спрощена/Допорогова закупівля    Спрощена    Завершена    Наявні запитання/вимоги без відповіді
Електронний цифровий підпис накладено. Перевірити

Перевірка підпису

Оголошення про проведення

Друкувати оголошення PDFHTML
Друкувати звіт про результати проведення процедури PDFHTML

Інформація про замовника

Найменування: Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний онкологічний центр Кіровоградської обласної ради»
Код ЄДРПОУ: 01994959
Місцезнаходження: 25011, Україна , Кіровоградська обл., Кропивницький, ВУЛИЦЯ ЯЛТИНСЬКА, будинок 1
Контактна особа: Майстров Олександр
380992007454
etender_onko@ukr.net
Категорія: Юридична особа, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади

Інформація про процедуру

Дата оприлюднення: 22 травня 2020
Звернення за роз’ясненнями: до 27 травня 2020 13:30
Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 03 червня 2020 13:30
Початок аукціону: 04 червня 2020 14:06
Очікувана вартість: 63 000,00 UAH з ПДВ
Вид тендерного забезпечення: Відсутній
Розмір мінімального кроку пониження ціни: 315,00 UAH
Розмір мінімального кроку пониження ціни, %: 0,50 %

Інформація про предмет закупівлі

Вид предмету закупівлі: Товари


Опис окремої частини або частин предмета закупівлі
350 кілограми
Вершкове масло (джерело фінансування закупівлі - кошти НСЗУ)
Місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг: 25011, Україна, Кіровоградська область, Кропивницький, вул. Ялтинська, буд.1
Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31 грудня 2020
ДК 021:2015: 15530000-2 — Вершкове масло

Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)

Подія Опис Тип оплати Період, (днів) Тип днів Розмір оплати, (%)
Поставка товару Розрахунки проводяться по факту поставки Товару шляхом оплати Замовником вартості товару по безготівковому розрахунку на підставі видаткових накладних протягом 10 банківських днів з дати отримання Товару. Пiсляоплата 10 Банківські 100

Документація

Критерії вибору переможця

Ціна: 100%

Тендерна документація

22 травня 2020 12:46
Електронний цифровий підпис
22 травня 2020 12:45
Оголошення масло.doc

Роз’яснення до процедури

Запитання до процедури

Уточнення ТД
Дата подання: 27 травня 2020 13:23
Доброго дня. В "додатку 1" Ви вимагаєте гарантійний лист про наявність санітарного паспорту на спеціалізований транспортний засіб. Але наявність санітарного паспорту на транспортний засіб не передбачена статтями 43, 44 Розділу VII Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Інші Закони, які б вимагали оформлення санітарного паспорту на транспортні засоби для перевезення харчових продуктів відсутні.
Розгорнути Згорнути
Відповідь відсутня

Вимоги про усунення порушення

Номер вимоги: UA-2020-05-22-001590-b.a1
Статус:
Не задоволена
Учасник: ФОП ТКАНОВ О В, Код ЄДРПОУ:2449003933
Дата подання: 05 червня 2020 13:11
Неправомірні дії
Учасник , ФОП Тканов О.В., категорично не погоджується з рішенням Замовника та вважає його протиправним та упередженим таким,що не відповідає чинному законодавству України з наступних причин : Відповідно до ч. 1 ст. 799 ЦКУ, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Частиною 2 ст. 799 ЦКУ визначено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Водночас фізособа має право здійснювати підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації у порядку, встановленому законом (ст. 50 ЦКУ). При цьому, відповідно до ст. 51 ЦКУ, до підприємницької діяльності фізосіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою (частина 2 статті 207 ЦК України).
Основним нормативно-правовим актом, що визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, є ГКУ. Відносини оренди та лізингу між суб'єктами господарювання регулюються статтями 283 — 292 ГКУ. Зазначені статті не містять жодної вимоги щодо обов'язковості нотаріального посвідчення договорів оренди транспортного засобу, що укладаються між суб’єктами господарювання. Згідно з вимогами частини другої статті 55 ГК України суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Отже, зважаючи на це, а також керуючись тим, що за загальним правилом для всіх суб'єктів цивільних відносин договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі, можна стверджувати, що договір оренди автомобіля між СПД — фізичною особою (у т. ч. на єдиному податку) та юридичною особою нотаріально посвідчувати не обов'язково. Це необхідно робити лише у випадку, коли однією зі сторін договору (відповідно учасником цивільних відносин) є звичайна фізособа-непідприємець, на що і вказує ч. 2 ст. 799 ЦКУ. Фізособи, які укладають такі договори як підприємці, належать до іншої категорії учасників цивільних відносин (про що зазначено у ст. 51 ЦКУ). Отже, на таких осіб поширюється вимога лише ч. 1 ст. 799 ЦКУ, тобто укладення простої письмової угоди.
Тому відповідно до зазначених норм законодавства даний договір оренди транспортних засобів укладено між ФОП Тканов О.В. та ФОП Тканова Л.В. є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки дані суб'єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Отже, положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до даних спірних правовідносин, оскільки поняття фізичної особи-підприємця та юридичної особи у цих правовідносинах є однаковими.
Також звертаємо Вашу увагу на чималу судову практику з даного питання та пропонуємо розглянути : постанову ВГСУ від 15.03.11 р. № 03/2073, а також рішення ВСУ від 18.12.12 р. у справі № 14/5025/1982/11). У них судді дійшли висновку: якщо договір оренди укладено між юрособою та ФОП (або між двома ФОП), тобто між суб’єктами підприємництва, то він не потребує обов’язкового нотаріального посвідчення. Частина 2 ст. 799 ЦКУ тут не застосовується.
Відтак було безліч підтверджень цієї судової позиції (див., наприклад, постанову ВГСУ від 02.08.17 р. № 911/2761/16 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68108519; ухвалу ВАСУ від 04.04.17 р. у справі № К/800/26479/16 // http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65967866; п. 1 інформаційного листа ВГСУ від 22.01.13 р. № 01-06/85/2013 та п.п. 3.2 постанови пленуму ВГСУ від 29.05.13 р. № 11).
\
Виходячи з вищевикладеного вимагаємо :
- Повернутися на стадію розгляду пропозицій учасника ФОП Тканова О.В.
- Визнати ФОП Тканова О.В. переможцем закупівлі
- Скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ФОП Тканова О.В.
У разі не виконання даних вимог учасник буде змушений звернутися до органів оскарження також учасник нагадує, що в Україні відповідальність за порушення законодавства про закупівлі несуть члени тендерного комітету замовника, уповноважені особи, члени органу оскарження, посадовці Уповноваженого органу та службові особи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Їх перелік закріплений в окремому розділі закону “Про публічні закупівлі”.
Там же міститься норма щодо персональної відповідальності членів тендерного комітету та уповноважених осіб за прийняття рішень, вибору і застосування процедур закупівлі.
За порушення закупівельного законодавства їм загрожує адміністративна відповідальність. Перелік протиправних дій міститься у статті №164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться про здійснення закупівель без застосування визначених законом процедур, неоприлюднення інформації про закупівлі, порушення критеріїв оцінки пропозицій учасників або неправомірне визначення переможця. Подібні дії тягнуть за собою накладення штрафу – від 11 900 до 25 500 гривень.
Розгорнути Згорнути
Рішення замовника: Вимога не задоволена
05 червня 2020 14:21
Шановний учаснику.
Розглянувши Вашу вимогу, повідомляю наступне.
Так, відповідно до частини першої ст. 209 Цивільного кодексу правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, установлених законом, або за домовленістю сторін.
Згідно з частиною другою ст. 799 Цивільного кодексу договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною третьою ст. 640 цього Кодексу встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. Частиною першою ст. 220 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі недодержання сторонами вимог законодавства про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Цивільний кодекс є основним актом цивільного законодавства, що регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Водночас згідно з частиною другою ст. 9 цього Кодексу законом може бути передбачено особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. При цьому норми таких законів мають не суперечити нормам Цивільного кодексу і прийматися з дотриманням вимог абзацу третього частини другої ст. 4 цього Кодексу.
Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні та регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 цього Кодексу).
Положеннями статей 2 та 55 Господарського кодексу передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема, суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з частиною другою ст. 55 Господарського кодексу суб’єктами господарювання є:
• господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку;
• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Під господарською діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів, а також з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності (частини перша, друга, п’ята ст. 3 Господарського кодексу).
Стаття 4 зазначеного Кодексу розмежовує відносини у сфері господарювання з іншими видами відносин, зазначаючи, що не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом. Особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначає саме Господарський кодекс.
Відповідно до статей 24 і 25 Цивільного кодексу фізичною особою як учасником цивільних відносин визнається людина, яка набуває цивільної правоздатності у момент її народження. Статтею 30 цього Кодексу встановлено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Водночас частинами першою, другою ст. 50 Цивільного кодексу передбачено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб — підприємців є відкритою.
З гідно з частиною першою ст. 128 Господарського кодексу громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу. У господарських відносинах фізичні особи — підприємці беруть участь насамперед як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх державної реєстрації та внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру.
Закони, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, застосовуються в частині, в якій вони не суперечать положенням Цивільного кодексу.
Враховуючи положення частини другої ст. 4 Цивільного кодексу, основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс, тому в разі, якщо норми Господарського кодексу не містять певних особливостей регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання, а визначають лише загальні правила, які не узгоджуються з більш деталізованими відповідними правилами Цивільного кодексу, слід застосовувати положення, встановлені саме Цивільним кодексом.
Згідно з абзацом другим п. 6 Порядку № 1388 транспортні засоби, що належать фізичним особам — підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
Вирішуючи питання переваги в застосуванні норм ЦК чи ГК, слід виходити з того, що застосовується не закон у цілому, а тільки відповідна його правова норма чи її частина, за змістом якої визначається: ця норма (її частина) є спеціальною чи загальною. Оскільки відповідно до ч.2 ст.4 ЦК основним актом цивільного законодавства є ЦК, то в разі, якщо норми ГК не містять певних особливостей регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання, а визначають лише загальні правила, які не узгоджуються з більш деталізованими відповідними правилами ЦК, слід застосовувати положення, встановлені ЦК.
Глава 30 ГК має назву «Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності», тобто в ній ідеться тільки про певні особливості порівняно із загальними правилами, встановленими цивільним законодавством. При цьому не можна всю гл.30 ГК, зокрема її §5, розглядати як спеціальне правило регулювання відносин оренди майна. Кожен припис статей ГК має розглядатись окремо й порівнюватися з відповідними приписами ЦК. Якщо в ГК немає якогось припису, який є в ЦК, то немає підстав порівнювати ці кодекси, повинні застосовуватися положення ЦК.
З огляду на викладене, оскільки ГК нічого не говорить про особливості нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного за участю фізичної особи — підприємця, у вирішенні цього питання слід застосовувати правила, встановлені ЦК, зокрема в приписах ч.1 ст.209, ч.1 ст.220, ч.3 ст.640 та ч.2 ст.799, а це, у свою чергу, означає, що договір оренди транспортного засобу, укладений за участю фізичної особи — підприємця в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, є недійсним
Розгорнути Згорнути
Вимога ФОП Тканова О.В. не задоволена.
Номер вимоги: UA-2020-05-22-001590-b.c2
Статус:
Не задоволена
Учасник: ФОП ТКАНОВ О В, Код ЄДРПОУ:2449003933
Дата подання: 05 червня 2020 18:08
щодо відповіді
Шановний Замовнику, неможливо застосовувати в даному випадку норму ч2 ст 799 ЦК України, на яку ви опираєтесь, оскільки дана норма стосуються фізичних осіб, про що прямо вказано в самій ч 2 ст 799 ЦК України : « Форма договору найму транспортного засобу
1. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
2. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.»
В даному випадку договір ореди укладено між двома фізичними особами-підприємцями, а суб’єктом застосування ч 2 статті 799 є виключно фізичні особи!
Відповідно до вашої відповіді посадові особи тендерного комітету , не маючи на те жодних повноважень здійснили заміну суб’єкта застосування ч 2 ст. 799 ЦКУ , а потім не будучи суб’єктом тлумачення норм права здійснили таке тлумачення та оприлюднили його в протоколі.
Законодавчо ж закріплено наступне :
Відповідно до ст.ст. 2, 55 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема, суб'єкти господарювання - учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є, зокрема, господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
За змістом ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, є господарсько-виробничими відносинами.
Стаття 4 ГК України розмежовує відносини у сфері господарювання з іншими видами відносин, зазначаючи, що не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України, одночасно вказуючи при цьому, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються саме Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 24 ЦК України фізичною особою як учасником цивільних відносин визнається людина, яка набуває цивільної правоздатності у момент її народження (ст. 25 ЦК України). Цивільна дієздатність фізичної особи визначається її здатністю усвідомлювати свої дії та керувати ними, у окремих випадках, вона обумовлена необхідністю досягнення людиною певного віку, але у будь-якому випадку вона не залежить від інших організаційних або формальних чинників, таких як її реєстрація у компетентних державних органах тощо (ст. 30 ЦК України).
Разом цим, Цивільний кодекс України (ст. 50) передбачає право фізичної особи на здійснення нею підприємницької діяльності, не забороненої законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб -підприємців є відкритою.
Згідно з ч. 1 ст. 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Отже, у правовідносинах оренди як господарських відносинах фізичні особи -підприємці приймають участь перш за все як підприємці, а не як фізичні особи - громадяни, на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. 3 ст. 45 ГК України щодо громадян положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Стаття 51 ЦК України передбачає, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
На відміну від ч. 2 ст. 799 ЦК України, норми параграфу 5 глави 30 ГК України ("Оренда майна та лізинг") не встановлюють вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів у сфері господарювання, відтак, щодо договорів оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами-підприємцями, ні ЦК України, ні ГК України не вимагають обов'язкового нотаріального посвідчення
Договір оренди авто, укладений з ФОПом, а не просто з фізичною особою, не потребує нотаріального посвідчення – думка Вищого господарського суд України.
Проте, ВГСУ в постанові від 02.08.2017 зазначив: «На відміну від ч. 2 ст. 799 ЦК України, норми параграфу 5 глави 30 ГК України ("Оренда майна та лізинг") не встановлюють вимог щодо нотаріального посвідчення договорів оренди транспортних засобів у сфері господарювання, відтак, щодо договорів оренди транспортних засобів, укладених з фізичними особами-підприємцями, ні ЦК України, ні ГК України не вимагають обов'язкового нотаріального посвідчення.
Розгорнути Згорнути
Рішення замовника: Вимога не задоволена
09 червня 2020 08:06
Шановний учаснику.
Розглянувши Вашу повторну вимогу, повідомляю наступне.
Вирішуючи питання переваги в застосуванні норм ЦК чи ГК, слід виходити з того, що застосовується не закон у цілому, а тільки відповідна його правова норма чи її частина, за змістом якої визначається: ця норма (її частина) є спеціальною чи загальною. Оскільки відповідно до ч.2 ст.4 ЦК основним актом цивільного законодавства є ЦК, то в разі, якщо норми ГК не містять певних особливостей регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання, а визначають лише загальні правила, які не узгоджуються з більш деталізованими відповідними правилами ЦК, слід застосовувати положення, встановлені ЦК.
Глава 30 ГК має назву «Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності», тобто в ній ідеться тільки про певні особливості порівняно із загальними правилами, встановленими цивільним законодавством. При цьому не можна всю гл.30 ГК, зокрема її §5, розглядати як спеціальне правило регулювання відносин оренди майна. Кожен припис статей ГК має розглядатись окремо й порівнюватися з відповідними приписами ЦК. Якщо в ГК немає якогось припису, який є в ЦК, то немає підстав порівнювати ці кодекси, повинні застосовуватися положення ЦК.
Так, відповідно до частини першої ст. 209 Цивільного кодексу правочин, який вчинено у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, установлених законом, або за домовленістю сторін.
Згідно з частиною другою ст. 799 Цивільного кодексу договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Частиною третьою ст. 640 цього Кодексу встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. Частиною першою ст. 220 зазначеного Кодексу передбачено, що у разі недодержання сторонами вимог законодавства про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Цивільний кодекс є основним актом цивільного законодавства, що регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Водночас згідно з частиною другою ст. 9 цього Кодексу законом може бути передбачено особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. При цьому норми таких законів мають не суперечити нормам Цивільного кодексу і прийматися з дотриманням вимог абзацу третього частини другої ст. 4 цього Кодексу.
Господарський кодекс визначає основні засади господарювання в Україні та регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 цього Кодексу).
Положеннями статей 2 та 55 Господарського кодексу передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема, суб’єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно з частиною другою ст. 55 Господарського кодексу суб’єктами господарювання є:
• господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані в установленому законом порядку;
• громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Під господарською діяльністю розуміють діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів, а також з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва — підприємцями. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб’єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності (частини перша, друга, п’ята ст. 3 Господарського кодексу).
Стаття 4 зазначеного Кодексу розмежовує відносини у сфері господарювання з іншими видами відносин, зазначаючи, що не є предметом регулювання цього Кодексу майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом. Особливості регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання визначає саме Господарський кодекс.
Відповідно до статей 24 і 25 Цивільного кодексу фізичною особою як учасником цивільних відносин визнається людина, яка набуває цивільної правоздатності у момент її народження. Статтею 30 цього Кодексу встановлено, що цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Водночас частинами першою, другою ст. 50 Цивільного кодексу передбачено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб — підприємців є відкритою.
З гідно з частиною першою ст. 128 Господарського кодексу громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу. У господарських відносинах фізичні особи — підприємці беруть участь насамперед як підприємці, а не як фізичні особи, та лише на підставі їх державної реєстрації та внесення відомостей про них до єдиного державного реєстру.
Закони, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання, застосовуються в частині, в якій вони не суперечать положенням Цивільного кодексу.
Враховуючи положення частини другої ст. 4 Цивільного кодексу, основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс, тому в разі, якщо норми Господарського кодексу не містять певних особливостей регулювання майнових відносин суб’єктів господарювання, а визначають лише загальні правила, які не узгоджуються з більш деталізованими відповідними правилами Цивільного кодексу, слід застосовувати положення, встановлені саме Цивільним кодексом.
Згідно з абзацом другим п. 6 Порядку № 1388 транспортні засоби, що належать фізичним особам — підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами.
З огляду на викладене, оскільки ГК нічого не говорить про особливості нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного за участю фізичної особи — підприємця, у вирішенні цього питання слід застосовувати правила, встановлені ЦК, зокрема в приписах ч.1 ст.209, ч.1 ст.220, ч.3 ст.640 та ч.2 ст.799, а це, у свою чергу, означає, що договір оренди транспортного засобу, укладений за участю фізичної особи — підприємця в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, є недійсним
Розгорнути Згорнути
Вимога Учасника повторно відхилена Замовником
Номер вимоги: UA-2020-05-22-001590-b.a3
Статус:
Не задоволена
Учасник: ФОП ТКАНОВ О В, Код ЄДРПОУ:2449003933
Дата подання: 10 червня 2020 00:57
щодо відповіді
ЦК ,зокрема ч 2 ст 799 нічого не говорить про оренду авто між ФОПами! Статтею 51 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) передбачено,
що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються
нормативно - правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність
юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає
із суті відносин. до підприємницької діяльності фізичних осіб
застосовуються норми як загального цивільного (Цивільний кодекс
України) ( 435-15 ), так і спеціального законодавства
(Господарський кодекс України ( 436-15 ), Закони України "Про
державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"
( 755-15 ), "Про державну підтримку малого підприємництва"
( 2063-14 ), "Про ліцензування певних видів господарської
діяльності" ( 1775-14 ) тощо).

Водночас, слід зауважити, що в господарському законодавстві
"юридична особа" та "фізична особа - підприємець" охоплюються
спільним поняттям "суб'єкт господарювання".
До того ж Замовнику слід ознайомитися зі ст 204. ЦК Презумпція правомірності правочину


1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
В даному випадку ні судом ні Законом прямо не встановлено недійсність правочину!
І якщо Замовник не може надати обгрунтованих відповідей, а копіює лише частину статті з інтернет-ресурсу https://zib.com.ua/ua/print/12607-chi_mae_fop_notarialno_posvidchuvati_orendu_avtomobilya.html то Замовник має ознайомитися з іншою частиною цієї ж статті!
А то позиція Замовника дуже цікава- у своїй діяльності Замовник нехтує законом і керується філософською статтею з інтернет ресурсу!
Розгорнути Згорнути
Рішення замовника: Вимога не задоволена
10 червня 2020 09:14
Глава 30 ГК має назву «Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності», тобто в ній ідеться тільки про певні особливості порівняно із загальними правилами, встановленими цивільним законодавством. При цьому не можна всю гл.30 ГК, зокрема її §5, розглядати як спеціальне правило регулювання відносин оренди майна. Кожен припис статей ГК має розглядатись окремо й порівнюватися з відповідними приписами ЦК. Якщо в ГК немає якогось припису, який є в ЦК, то немає підстав порівнювати ці кодекси, повинні застосовуватися положення ЦК.

Поміж іншим, каменем спотикання також є абз.2 п.6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМ від 7.09.98 №1388. Згідно з ним «транспортні засоби, що належать фізичним особам — підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами».

З огляду на викладене, оскільки ГК нічого не говорить про особливості нотаріального посвідчення договору оренди транспортного засобу, укладеного за участю фізичної особи — підприємця, у вирішенні цього питання слід застосовувати правила, встановлені ЦК, зокрема в приписах ч.1 ст.209, ч.1 ст.220, ч.3 ст.640 та ч.2 ст.799, а це, у свою чергу, означає, що договір оренди транспортного засобу, укладений за участю фізичної особи — підприємця в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення, є недійсним.
Розгорнути Згорнути
Вимога учасника не підлягає задоволенню

Документи подані скаржником

05 червня 2020 13:10
оскарження

Реєстр пропозицій

Друкувати реєстр отриманих тендерних пропозицій PDFHTML

Дата і час розкриття: 04 червня 2020 14:39

Учасник Первинна пропозиція Остаточна пропозиція Документи
ФОП ТКАНОВ О В 44 625,00
UAH з ПДВ
41 649,00
UAH з ПДВ
Документи
ФОП "ЛІНЧЕВСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ " 56 000,00
UAH з ПДВ
41 650,00
UAH з ПДВ
Документи
ТОВ "ОПТТОРГ-К" 57 750,00
UAH з ПДВ
55 000,00
UAH з ПДВ
Документи
ТОВ "МП Мрія" 58 800,00
UAH з ПДВ
58 800,00
UAH з ПДВ
Документи

Публічні документи

03 червня 2020 09:11
sign.p7s
03 червня 2020 02:46
масло.rar

Публічні документи

05 червня 2020 10:22
sign.p7s
02 червня 2020 19:31
sign.p7s
02 червня 2020 19:30
Цінова пропозиція.pdf
02 червня 2020 19:30
Установчі документи.pdf
02 червня 2020 19:30
Технічні вимоги.pdf
02 червня 2020 19:30
Проект Договору.pdf
02 червня 2020 19:30
Декларація виробника.pdf
02 червня 2020 19:30
Дані про санобробку.pdf

Публічні документи

01 червня 2020 22:51
sign.p7s
01 червня 2020 22:50
Гарантійний лист.pdf
01 червня 2020 13:33
sign.p7s
01 червня 2020 13:28
Ст. 17 НОВА РЕДАКЦІЯ.pdf
01 червня 2020 13:28
Установчі документи.rar

Публічні документи

03 червня 2020 09:34
Рисунок (4128) (1).jpg
03 червня 2020 09:34
ISO (1).jpg
03 червня 2020 09:34
img-111031150423 (1).pdf
03 червня 2020 09:34
2_5334805378309818025.pdf
03 червня 2020 09:34
сертифікат (3).jpg
03 червня 2020 09:34
Рисунок (240).jpg
03 червня 2020 09:34
Рисунок (239).jpg
03 червня 2020 09:34
Рисунок (238).jpg
03 червня 2020 09:34
Дом.ДСТУ.jpg
03 червня 2020 09:34
авідаль.pdf
03 червня 2020 09:34
Ласточка МАСЛО м.т.б..PDF
03 червня 2020 09:34
ВЧ масло робітники.PDF
03 червня 2020 09:34
ВЧ масло аналог. дог..PDF
03 червня 2020 09:34
СТАТУТ (новий).PDF
03 червня 2020 09:34
Кіровогр. онко. заг..PDF

Протокол розкриття

Друкувати протокол розкриття тендерних пропозицій PDFHTML
Учасник Рішення Пропозиція Опубліковано
ФОП ТКАНОВ О В
#2449003933
Відхилено 41 649,00
UAH з ПДВ
05 червня 2020 09:41
ФОП "ЛІНЧЕВСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ "
#2861514135
Переможець 41 650,00
UAH з ПДВ
05 червня 2020 12:09

Документи

05 червня 2020 09:40
Протокол 16.pdf

Документи

05 червня 2020 12:09
Протокол 20.pdf

Повідомлення про намір укласти договір

Дата і час публікації: 05 червня 2020 12:09

Друкувати повідомлення про намір укласти договір PDFHTML
Учасник Пропозиція Документи
ФОП "ЛІНЧЕВСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ "
#2861514135
41 650,00
UAH з ПДВ
Документи

Документи

05 червня 2020 12:09
Протокол 20.pdf

Укладений договір

Перевірити оплати (тільки для платежів казначейства)
Контракт Статус Опубліковано
sign.p7s укладений
16 червня 2020 14:04
Договір МАСЛО.pdf укладений
16 червня 2020 14:04

Актуальні тендери

До пошуку