Шановний замовнику,вимагаємо прибрати дискримінаційну вимогу ,щодо надання "Оригінал/ копію титульної сторінки технічних умов на кабінети навчальні, засоби навчання і обладнання погоджена відповідним органом МОН України.", звертаю Вашу увагу на те що, "Технические условия являются техническим документом, который разрабатывается по решению разработчика и/или изготовителя или по требованию заказчика (потребителя) продукции. Технические условия являются неотъемлемой частью комплекта конструкторской или другой технической документации на продукцию, а при отсутствии документации должны содержать полный комплекс требований к продукции, её изготовлению, контролю и приемке."
ТУ -це технічна документація виробника. ТУ не погоджуються відповідним органом МОН України. Виробник згідно ТУ виробляє товар згідно наказу № 143 від 07.02.2020р затверджений МОН про "Про затвердження Типового переліку засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи".
Також звертаємо Вашу увагу на те що, ТУ перевіряються центром стандартизації,метрології та сертифікаціїї,а також вносяться до бази данних.

Вважаємо за доцільне довести до відома тендерного комітету, що у вашій тендерній документації, які потрібно надати учасникам у складі тендерної пропозиції для підтвердження якісних та інших характеристик товару зазначено наступні документи: "сертифікат ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» на ім’я учасника або виробника товару", які встановлені Замовником з порушенням одного з основних принципів здійснення публічних закупівель, визначеного статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме – НЕДИСКРИМІНАЦІЯ УЧАСНИКІВ!!!
) Сертифікати ISO 9001:2015 не має жодного відношення до товару і таким чином вони не можуть підтвердити ні безпечність ТОВАРУ, ні його екологічність. Це випливає безпосередньо із змісту стандарту ISO 9001:2015 «Системи управління якістю», де чітко зазначено наступне: - Загальні положення Запровадити систему управління якістю — стратегічне рішення організації (не зазначено, що це є обов’язок організації, отже таке впровадження не є обов’язковим і робиться на власний розсуд організації), яке може допомогти поліпшити її загальну дієвість та забезпечити міцну основу для ініціатив щодо сталого розвитку. (А може і не допомогти, адже не зазначено чітко – ДОПОМОЖЕ, отже немає впевненості, є сумніви, відсутні гарантії, це лише можливість, а не гарантований результат). - СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю, якщо організація a) повинна показати свою здатність постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника та застосовні законодавчі й регламентувальні вимоги; b) зорієнтована на підвищення задоволеності замовника завдяки результативному застосовуванню системи, зокрема процесів поліпшування системи та забезпечування відповідності вимогам замовника й застосовним законодавчим і регламентувальним вимогам. Як визначив законодавець «Цей стандарт установлює вимоги до системи управління якістю» і це означає, що стандарт стосується лише СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ і аж ніяк не стосується безпосередньо товару, не визначає його якість чи безпеку. Також, пункт а) говорить про «…постійно надавати продукцію та послуги, які задовольняють вимоги замовника», тобто визначено постійне надання продукції, тривале в часі, як мінімум 2 і більше разів, але тендерна закупівля передбачає лише одноразове постачання, отже у замовника навіть в цьому випадку немає такої потреби. Жодної раціональної необхідності вимоги надати цей сертифікат не існує, так як товарообіг в Україні регламентований окремими законодавчими актами, законами та кодексами, де зазначені вимоги до якості, безпеки та документи, які це підтверджують, на сьогодні це санітарно-гігієнічний висновок. Також, важливим є те, що дана сертифікація, згідно законодавства України, є необов’язковою і добровільною, отже жодним законом не передбачено обов’язкову наявність даного сертифікату у юридичних чи фізичних осіб, а тому не може вимагатись замовником у якості обов’язкового відповідно до ст.. 16, п.4, ЗУ «Про публічні закупівлі» (Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі)).
Варто зазначити про всебічно прийняту практику багатьма замовниками що до маніпуляції та підміни понять, визначених статтею 22, ч. 3, ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити». Маніпуляція полягає в тому, що замовник подає ВИМОГУ, як «інформацію», забуваючи про відповідність такої інформації, законодавству. Стаття 22, частина 2, визначає безпосередньо відомості, які обов’язково повинна містити тендерна документація, а саме пункт 2 визначає кваліфікаційні критерії до учасників, які повинні міститись у тендерній документації та які замовник може висувати відповідно до ст..16 та ст.. 17 закону «Про публічні закупівлі». Цей перелік є вичерпним, а саме: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Таким чином, замовник не має права виходити за межі дії статей 16, 17 та висувати якість додаткові власні кваліфікаційні критерії до учасника. Проте, замовники намагаються обійти вимоги ст.16, мотивуючи свої дії правом закріпленим в ст..22, ч.3. Однак такі дії є маніпуляцією та прямим порушенням закону, адже відповідно до ст..22, ч.3 «Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити», є очевидним право замовника включити ІНФОРМАЦІЮ, а не вимогу чи вимоги. Те, що даним законом є чітке розмежування понять «інформація» та «вимога», випливає з п. 4, ст. 22, де зазначено, що «Тендерна документація не повинна містити ВИМОГ, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників». Відповідно до статті 1, закону «Про інформацію», інформація – це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Отже, як випливає із самого визначення «Інформація», замовнику надано право внести будь-які відомості та/або дані відповідно до ЗАКОНОДАВСТВА. Так як перелік кваліфікаційних критеріїв чітко визначений ЗАКОНОДАВСТВОМ, тобто ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі», замовник не має повноважень видавати індивідуально-правові акти із вимогами, що виходять за рамки закону і таким чином замість подання інформації (відомості та/або дані) встановлювати ВИМОГИ. Аналогічна ситуація спостерігається і стосовно п.3, ст..22, де визначено, що тендерна документація повина містити ІНФОРМАЦІЮ (знову ж таки, інформацію, а не вимогу) про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля Як видно із змісту статті, замовник має право вказати у технічній специфікації «…посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами.». Проте, технічна специфікація стосується виключно ПРЕДМЕТУ ЗАКУПІВЛІ, а не учасника чи виробника товару. Таким чином, замовник не може встановлювати будь-яких додаткових кваліфікаційних критеріїв у вигляді «подання сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістю» Таким чином, при вивчені вимог даної тендерної документації у більшості потенційних учасників складається таке враження, що з боку замовника відбувається відверта маніпуляція, так як зазначені вимоги не мають жодного відношення до товару і не можуть підтвердити ні безпечність товару, ні його екологічність.
ХОЧЕМО НАГОЛОСИТИ, що згідно ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ відповідність вищенаведеним умовам Замовника учасник може підтвердити будь-яким документом, що передбачений як ОБОВ’ЯЗКОВИЙ до такого предмету закупівлі чинним законодавством (це підтверджується п.4 ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» ). На сьогоднішній день, чинним законодавством визначено, що ЄДИНИМ ОБОВЯЗКОВИМ ДОКУМЕНТОМ, який видається акредитованим органом і який повинні мати юридичні і фізичні особи та який засвідчує якість і безпечність товару, що є предметом закупівлі, являється ВИСНОВОК ДЕРЖАВНОЇ САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.
Додатково інформуємо щодо наявності великої кількості рішень АМКУ щодо визнання даних вимог дискримінаційними та такими що порушують умови закупівлі. Оскільки саме такі вимоги і є обмеженням здорової конкуренції і обмежують коло учасників єдиним виробником або з суб'єктами господарювання, безпосередньо пов'язаними з ним у монопольних відносинах, внаслідок чого обмежується право інших учасників на участь у процедурі закупівлі. Тим самим ставлячи під сумнів прозорість самої закупівлі.
Якщо немає вагомих причин на постачання товару від якогось конкретного постачальника, просимо тендерний комітет внести зміни до тендерної документації, скасувати вищевикладені дискримінаційні умови та прибрати з тендерної документації вимоги, викладені Вами у Тендерній документаціїу зобов'язання учасників надати: "сертифікату ISO 9001:2015 «Системи управління якістна ім’я учасника або виробника товару" та привести тендерну документацію у відповідність до вимог чинного законодавства України, і не ставить під сумність прозорість даної закупівлі, а також репутацію посадових осіб Замовника.

Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх
форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на
рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про
закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні
вимоги до учасників.
Ознайомившись зі змінами до Тендерної документацієї по вищезазначеній закупівлі
(Далі – ТД), ми виявили в ній вимоги, які не відповідають чинному законодавству та
обмежують конкуренцію, а саме:
Вимога щодо надання Копії чинних на дату розкриття пропозиції сертифікату
управління якістю ISO 9001:2015, виданих на виробника товару, на навчальні
кабінети або кабінети початкових класів, оскліьки підприємство отримує сертифікат якості
менеджменту ISO 9001:2015 це міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до системи
менеджменту якості:
До всіх процесів має застосовуватися принцип PDCA (Plan-Do-Check-Act), який ще
називається циклом Демінга-Шухарта:
Планування (Plan)
розробка цілей та процесів, необхідних для досягнення результатів згідно з вимогами
споживачів та політикою організації
Здійснення (Do)
реалізація процесів
Перевірка (Check)
постійний контроль процесів та продукції на відповідність політиці, цілям та вимогам до
продукції
Дія (Act)
прийняття дій для постійного покращення показників процесів
Жодним чином сертифікат ISO 9001:2015 не стосується окремих предметів закупівлі, а отже
вимагати його отримання саме на навчальні кабінети або кабінети початкових класів є
дискримінацією Додатково зазначаю, що якщо вже предметом закупівлі є «Код ДК 021:2015:
39160000-1 Шкільні меблі» то чому ж ви не вимагаєте отримання ISO на виготовлення
меблів?