Рішення замовника: Вимога не задоволена

У відповідь на Ваше звернення повідомляємо наступне:
На сьогодні в Україні існує як мінімум 2 виробника, продукти яких відповідають медико-технічним вимогам тендерної документації. З огляду на це, відсутня необхідність у внесенні змін до медико-технічних вимог.
Тендерному комітету медико-технічні вимоги надають лікарі, відповідно до вимог до характеристик продукції, яка необхідна для проведення втручань.

Щодо розподілення предмета закупівлі на окремі ЛОТИ по позиціях.
Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 №454, із змінами « Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги, а лікарські засоби – за показником третьої цифри із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (МНН). Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр «Єдиного закупівельного словника», а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг».
Відповідно до законодавства Замовник має право (тобто може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб. Аналогічна позиція міститься у Рекомендаціях Антимонопольного комітету України №4-рк від 30.03.2018 р., в яких зазначається, що Порядком визначення предмета закупівлі не передбачено переліку випадків, коли саме замовник може та має визначати окремі частини предмета закупівлі (лоти) у процедурі закупівлі та критерії такого поділу, а також в листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.08.2017 р. № 3304-06/26774-06. Відповідно до змісту вказаного листа визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється Замовником самостійно, керуючись вимогами Закону України «Про публічні закупівлі» та розділу II Порядку та є правом, а не обов’язком Замовника.
Посилання на те, що Вами була виявлена дискримінаційна вимога, яка не відповідає Закону України «Про публічні закупівлі» та іншим нормативним документам, яка порушує принципи здорової та відкритої конкуренції і суттєво звужує коло учасників, а саме: об’єднання предмету закупівлі в один лот штучно звужує коло потенційних учасників та встановлює обмеження для участі у торгах, є виключно непідтвердженими та необґрунтованими припущеннями.